Постанова 4855 № 580/232/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/232/21 Головуючий у І інстанції - Кульчицький С.О. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача № 232450001068 від 01.12.2020 про відмову Позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI; - зобов`язати Відповідача призначити Позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI з 17.11.2020 року. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що з 15.01.1990 по 18.08.1999 працював у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 у ВАТ "Черкасиобленерго". Позивач 30.11.2020 звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте Відповідач рішенням № 232450001068 від 01.12.2020 протиправно не підтвердив Позивачу пільговий стаж роботи у зв`язку з відсутністю пільгових довідок та наказів про результати атестації робочих місць. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 232450001068 від 01.12.2020 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул.Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI з 18.11.2020 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням до Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Також Відповідачем вказано, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки у Позивача відсутній необхідний стаж роботи який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Відповідач вказав, що пільговий період роботи Позивача за Списком № 2 первинними документами та рішенням комісії по розгляду спірних питань при призначенні пенсії не підтверджено. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки Відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, представника Позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до трудової книжки Позивача НОМЕР_2 від 11.02.1987: - з 29.07.1984 по 05.06.1986 ОСОБА_1 служив в рядах радянської армії; - з 13.02.1987 по 16.12.1987 ОСОБА_1 працював слюсарем механічно-збірних робіт 2 розряду на заводі чистих металів; - з 16.12.1987 по 01.06.1988 ОСОБА_1 працював слюсарем механічно-збірних робіт 3 розряду на заводі чистих металів; - з 01.06.1988 по 27.06.1988 ОСОБА_1 працював на посаді газоелектрозварника 3 розряду на заводі чистих металів; - з 04.07.1988 по 03.01.1990 ОСОБА_1 працював на посаді газоелектрозварника на Світловодському заводі силікатних виробів; - 15.01.1990 по 18.08.1999 ОСОБА_1 працював на посаді газоелектрозварника 4 розряду у Чигиринській ПГЕС; - 19.08.1999 по 08.08.2001 ОСОБА_1 працював на посаді газоелектрозварника 5 розряду у ВАТ "Черкасиобленерго"; - 05.07.2002 по 11.08.2003 ОСОБА_1 працював на посаді газоелектрозварника у ВАТ "Чигиринський завод продтоварів"; - 19.05.2004 по 15.10.2007 ОСОБА_1 працював на посаді механіка у ЗАТ "Чигиринський консервний завод"; - 01.11.2007 по 30.04.2008 ОСОБА_1 працював на посаді головного механіка у СП "Ішайтех"; - 14.05.2008 по 29.12.2009 ОСОБА_1 працював на посаді механіка у підприємця ОСОБА_2 ; - 14.05.2010 по 01.09.2010 ОСОБА_1 працював на посаді слюсаря 5 розряду механічно-збиральних робіт ТОВ "Статус"; - з 14.05.2015 по 28.09.2017 ОСОБА_1 працював на посаді електрогазозварника 5 розряду у структурному відокремленому підрозділі "Київські тепло мережі" ПАТ "Київенерго". Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 30.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VІ від 09.07.2003. Рішенням № 232450001068 від 01.12.2020 Відповідач відмовив Позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю у Позивача необхідного пільгового стажу. Вважаючи протиправною відмову Відповідача, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Згідно записів трудової книжки, наявної у матеріалах справи, Позивач у період з 15.01.1990 по 18.08.1999 працював у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 - у ВАТ "Черкасиобленерго" на посадах, які передбачені Списком №

2. Крім того, наявність атестації робочого місця, не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право Позивача на пільгову пенсію, оскільки працівник не несе відповідальності за не проведення атестації керівником підприємства та організації. Визначальною ознакою є факт роботи Позивача на посадах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені в Списку № 2 та характер роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії. Отже, матеріалами справи підтверджується період роботи Позивача з 15.01.1990 по 18.08.1999 та з 19.08.1999 по 08.08.2001 на посаді, яка дає право на пенсію на пільгових умовах по Списку № 2, тому останній має бути зарахований до пільгового стажу Позивача для призначення пенсії на пільгових умовах. Позивач просив зобов`язати Відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 17.11.2020. Проте, Позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 18.11.2020 (день, що настав за днем досягнення Позивачем пенсійного віку). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 19.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Згідно з пунктом 2 розділу XV Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Таким чином, необхідною умовою для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №

2. Відповідачем відмовляючи у призначенні Позивачу пенсії на пільгових умовах зазначено, що загальний страховий стаж Позивача становить 29 роки 2 місяці 6 днів, із них робота за Списком № 2 становить 2 роки 5 місяців 29 днів. Для визначення можливості зарахування до стажу за списком № 2 періодів роботи з 15.01.1990 по 18.08.1999 працював у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 у ВАТ "Черкасиобленерго" необхідно надати пільгові довідки та накази про результати атестаційних робочих місць. Статтею 62 Закону № 1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. Так, механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року № 18-1 (далі - Порядок № 18-1). Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років) (пункт 2 Порядку № 18-1). Відповідно до пункту 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність). Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Законодавством не передбачено обов`язку пенсіонера (особи, яка звертається за призначенням пенсії) подавати разом із відповідною заявою первинні документи, які б підтверджували відомості, відображені в уточнюючій довідці, виданій підприємством, на якому працювала така особа. Повноваженнями перевіряти обґрунтованість видачі уточнюючих довідок та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, наділені органи Пенсійного фонду України. Вищенаведені обставини, за умови документального підтвердження і доведеності, в тому числі в судовому порядку, наявності у особи права на пільгове пенсійне забезпечення і дотримання ним процедури звернення за пенсією за віком на пільгових умовах, не може зумовлювати позбавлення особи такого права, яке набуто нею згідно з законодавством та гарантоване Конституцією і законами України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 487/68/17. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до трудової книжки Позивача, він з 15.01.1990 по 18.08.1999 працював у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 - у ВАТ "Черкасиобленерго". Як вбачається з архівного витягу Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 30.07.2020 № 109/04-02, у документах архівного фонду Чигиринської АЕС згідно наказу Дирекції будівництва Чигиринської ПГЕС ВЕО "Київенерго" Міністерства енергетики та електрифікації України від 27.01.1998 № 24а "Про встановлення доплати за шкідливість на 1998 рік по дирекції Чигиринської ПГЕС", за підсумками проведення атестації робочих місць за умовами праці персоналу будівництва Чигиринської ПГЕС з 01.02.1998 року встановлено ОСОБА_1 доплату за роботу з важкими та шкідливими умовами праці. В Архівній довідці Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 13.08.2020 № 341 зазначено, що у особовій картці ОСОБА_1 зазначено підставу для прийняття на посаду електрогазозварника наказ 139-к від 19.08.1998 та підстава звільнення з 08.08.2001 наказ № 62-к від 08.08.2001. З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі Порядок № 383). Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (пункт 4.2 Порядку № 383). Згідно з пунктами 4.3, 4.4 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 р., 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383, якщо атестація з 21.08.1992 р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (далі - Порядок) та передбачає, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна ж мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація робочих місць відповідно до пункту 6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Пунктами 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговими пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, зокрема, у зв`язку із зайнятістю на шкідливих умовах праці за Списком № 2, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Такими документами можуть бути карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відповідно до п. 4 Порядку № 422 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявність атестації робочого місця, не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, оскільки працівник не несе відповідальності за не проведення атестації керівником підприємства та організації. Визначальною ознакою є факт роботи позивача на посадах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені в Списку № 2 та характер роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії, з чим погоджується колегія суддів. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Отже, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 р. № 7/2-54, професія зварника не визначена, як окрема професія. Вказана професія є загальною та об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постановах від 23.12.2019 року у справі № 535/103/17, від 26.03.2020 року у справі № 193/45/17, від 27.03.2020 року у справі № 607/1266/17. Згідно записів трудової книжки, наявної у матеріалах справи, Позивач у період з 15.01.1990 по 18.08.1999 працював у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 - у ВАТ "Черкасиобленерго" на посадах газоелектрозварника та електрогазозварника, які передбачені Списком № 2 та згідно архівного витягу від 30.07.2020 № 109/04-02 Чигиринської районної державної адміністрації вбачається, що Чигиринською ПГЕС проведено атестацію робочих місць, зокрема Позивача з 01.02.1998 року. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що періоди 15.01.1990 по 18.08.1999 та з 19.08.1999 по 08.08.2001 підлягають зарахуванню до пільгового стажу Позивача для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №

2. Відтак, колегія суддів зазначає, що надані Позивачем первинні документи свідчать про наявність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії на пільгових умовах як особі, яка працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників. У взаємозв`язку з вищенаведеним колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В той же час, Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях Позивача ознак неправомірності чи недотримання встановленого порядку звернення для призначення пенсії на пільгових умовах, як і не доведено правомірності відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в призначенні спірної пенсії. Висновки Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не підкріплені належними доказами та не спростовують наявність права Позивача на пенсійне забезпечення в частині призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 29.07.2021 року.