Постанова 4855 № 640/18607/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18607/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Добрянська Я.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року (розглянута у порядку письмовому провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за розглядом заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив: - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення ОСОБА_1 з 01.04.2012р. перерахунку його основного розміру пенсії з урахуванням до складу його грошового забезпечення з 01.04.2012р. посадового окладу у розмірі 1100,00 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2012р. невідкладний перерахунок його основного розміру пенсії та відповідні донарахування до його пенсії з урахування до складу його грошового забезпечення з 01.04.2012р. посадового окладу у розмірі 1100,00 грн.; - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення ОСОБА_1 з 01.07.2012р., 01.09.2012р., та з 01.01.2013р. невірного підвищення до пенсії, яке було проведене без урахування до складу його грошового забезпечення з 01.04.2012р. посадового окладу у розмірі 1100,00 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.07.2012р., 01.09.2012р., та з 01.01.2013р. невідкладний перерахунок та донарахування підвищення до його пенсії з урахуванням до складу його грошового забезпечення з 01.04.2012р. посадового окладу у розмірі 1100,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку його пенсії виходячи з розміру посадового окладу у розмірі 1100, 00 грн. з 01.04.2012 р. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення ОСОБА_1 з 01.04.2012 р. перерахунку його основного розміру пенсії з урахуванням до складу його грошового забезпечення з 01.04.2012 р. посадового окладу у розмірі 1100,00 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2012 р. невідкладний перерахунок його основного розміру пенсії та відповідні донарахування до його пенсії з урахування до складу його грошового забезпечення з 01.04.2012 р. посадового окладу у розмірі 1100,00 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.07.2012 р., 01.09.2012 р., та з 01.01.2013 р. невідкладний перерахунок та донарахування підвищення до його пенсії з урахуванням до складу його грошового забезпечення з 01.04.2012 р. посадового окладу у розмірі 1100,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили відповідно до положень частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України. 15.03.2021 р Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист. Разом з тим, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заява позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №640/18607/19, що надійшла 25.03.2021 р., передана для розгляду судді Добрянській Я.І. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року відмовлено у задоволені заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Не погоджуючись з зазначеним додатковим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Залишаючи без розгляду заяву про стягнення судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судом розглянуто заявлені позовні вимоги в повному обсязі. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного. Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Суд, за результатами розгляду заяви позивача, зазначає наступне. Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте, під час розгляду справи, позивачем не уточнювались позовні вимоги, не збільшувались, а також не зменшувались. Разом з тим, після ухвалення рішення у справі, суд не наділений повноваженнями щодо розгляду додаткових вимог позивача. В свою чергу, колегія суддів вказує на те, що позивач не позбавлений права звернутися з новим позовом до суду, у разі, якщо вважає, що його права порушені. За таких обставин, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення, визначених ч. 1 ст. 252 КАС України. На підставі вище зазначеного, погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що судом розглянуто заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Відповідно ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відмови у задоволенні заяви про ухвалення судового рішення. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, М.І. Кобаль