Постанова 4855 № 640/13587/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13587/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., за участю секретаря Кірієнко Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2020, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 76% від грошового забезпечення; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити, починаючи з 01.01.2016 року, перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 76% від відповідної суми (24750,00 грн.) прирівняного грошового забезпечення, виплату загальної недоотриманої з 01.01.2016 щомісячної суми пенсійного боргу (різниця між нарахованою та фактично сплаченою сумами пенсій, станом на дату виплати за даним рішенням суду) відповідно до ч. 18 ст. 43, ч.2, 3 ст. 51 та ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» здійснити Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві невідкладно, з одночасним нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по дату проведення такої виплати за даним рішенням суду. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2020 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення з 01.01.2016 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з розрахунку 76% грошового забезпечення з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, визначеної п.3 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020, від суми грошового забезпечення 24 750,00 грн., без обмеження пенсії максимальним розміром. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2020 відмовлено позивачу в ухваленні додаткового рішення. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити додаткове рішення яким задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача в засідання не зявився, про апеляційний розгляд повідолмлений належним чином. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності відповідача. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як убачається з матеріалів справи, після подання позивачем адміністративного позову, 16.01.2020 року було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме про визнання незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 76% від грошового забезпечення та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити, починаючи з 01.01.2016 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 76% від відповідної суми прирівняного грошового забезпечення, яке становить 24750,00 грн., перерахунок і виплату здійснити без обмеження максимального розміру, нараховані на виконання рішення суду з 01.01.2016 кошти загальної суми пенсійного боргу (різниця між нарахованою та фактично сплаченою сумами пенсій, станом на дату виплати за даним рішенням суду) відповідно до ч. 18 ст. 43, ч.2, 3 ст. 51 та ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» здійснити Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві невідкладно, з одночасним нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по дату проведення такої виплати за даним рішенням суду (а.с. 31-34). Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2020 року судом не було вирішено питання щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного України в м. Києві здійснити перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимального розміру, яка додатково заявлялася позивачем, що й стало підставою для звернення до суду з заявою про ухвалення додатково рішення. Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, судом першої інстанції вказано, що станом на момент звернення до суду з даним позовом під час перерахунку пенсії позивача обмеження його пенсії максимальним розміром не було застосовано, тоді як було застосовано обмеження відсоткового відношення пенсії. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно із частиною 2 цієї статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Частиною 3 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Згідно із частиною 4 цієї статті про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, щодо визнання дій або рішень про обмеження пенсії позивача максимальним розміром відсутній предмет оскарження, оскільки під час перерахунку пенсії позивача обмеження максимальним розміром не підлягало застосуванню. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність предмету спору в заявленій частині позовних вимог, не дає підстав для ухвалення додаткового рішення по справі. Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 25.01.2021