Постанова 4855 № 640/13723/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №640/13723/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., розглянувши у письмовому проваджені апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у призначені пенсії за вислугу років та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з моменту звільнення зі служби - з 06.04.2020. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що з аналізу положень Порядку №393 від 17.07.1992 та Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» випливає, що пільгова пенсія враховується саме при призначенні пенсії згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не при призначенні розміру такої пенсії. Також, позивач вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені по справі №805/3923/18-а у постанові від 03.03.2021. Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. У відповідності до положень ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , полковник внутрішньої служби проходив службу в органах внутрішніх справ та системи виконання покарань з 29.08.1996 по 09.09.2016 (наказ Київського інституту внутрішніх справ від 28.08.1996, №292). Відповідно до вказаної трудової книжки позивача: 29.09.2016 - призначено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу забезпечення нагляду за засудженими і особами взятими під варту Управління забезпечення охорони та нагляду Департаменту організаційного забезпечення діяльності служб Державної кримінально-виконавчої служби України, як переможця конкурсу з випробувальним терміном 6 місяців (наказ №4635/к від 23.09.2016); 29.09.2016 - прийнято присягу державного службовця; 15.02.2017 - переведений на посаду начальника відділу організаційної діяльності слідчих ізоляторів Управління організації охорони та режиму Департаменту кримінально виконавчої служби України (наказ №709/к від 14.02.2017); 30.03.2017 - присвоєно 4 ранг державного службовця, як такому, що пройшов випробувальний термін, та має звання полковник внутрішніх служб (наказ №1238/к від 29.03.2017); 28.04.2017 - призначений на посаду заступника директора департаменту - начальника Управління організації охорони та режиму Департаменту Державної кримінально-виконавчої служби, як переможець конкурсу, зі збереженням 4 рангу державного службовця, з випробувальним терміном 6 місяців, (наказ №1570/к від 27.04.2017); 25.01.2018 - звільнено з займаної посади за взаємною домовленістю сторін з припиненням державної служби, ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу» (наказ №226/к від 25.01.2018); 26.01.2018 - прийнятий на службу у Державній кримінально-виконавчій службі України (наказ №29/ОС від 24.01.2018); 09.04.2020 - звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (наказ №202/ос-20 від 06.04.2020). Відповідно до Наказу про звільнення №202/ос-20 від 06.04.2020, станом на 09.04.2020 вислуга років ОСОБА_1 , в календарному обчисленні складає 22 (двадцять два) роки 02 (два) місяці 25 (двадцять п`ять) днів, у пільговому обчисленні - 28 (двадцять вісім) років 04 (чотири) місяці 11 (одинадцять) днів. Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби України направила документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві. Головне управління Пенсійного Фонду України в місті Києві розглянуло вищезазначені документи, та надіслало відповідь позивачу від 12.05.2020 №2600-0312-8/58266, якою йому було повідомлено про повернення без виконання документів для призначення пенсії, оскільки у ОСОБА_1 відсутня достатня календарна вислуга років відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону України «Про осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». З даною відмовою відповідача ОСОБА_1 не згоден, вважає її незаконною та такою, що порушує його права та охоронювані законом інтереси. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції використав правові висновки Верховного Суду у постановах від 27.02.2019 у справі №295/6454/17, від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, від 19.09.2018 у справі №725/1959/17. Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в контексті спірних відносин та за обставин даної справи, для призначення пенсії позивач повинен був мати станом на 10.08.2016 вислугу не менше 22 календарних роки та 6 місяців. Однак, враховуючи відсутність такої календарної вислуги, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної (базової) вислуги років. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. За приписами ст. 17 Закону №2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; в) час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України; г) час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України; д) час перебування під вартою та час відбуття покарання в місцях позбавлення волі особами, які мають право на пенсію за цим Законом, безпідставно притягнутими до кримінальної відповідальності, репресованими особами, яких у подальшому було реабілітовано; е) час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового тримання осіб, у тому числі дітей, які були насильно вивезені з тимчасово окупованої території колишнього Союзу РСР у період Другої світової війни та які після звільнення з цих місць були призвані або прийняті на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, якщо за час перебування в зазначених місцях примусового тримання ними не було вчинено злочину проти миру і людства; є) час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства; ж) час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу; з) військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; и) час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони; і) час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, у підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки; ї) час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи персоналу відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; й) служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. До вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. До вислуги років осіб, зазначених у пункті «ж» статті 12 цього Закону, додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ України або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах. При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення. Вислуга років для призначення пенсії у разі поновлення виплати пенсії після перерви в її одержанні, яка була раніше обчислена особі, яка має право на пенсію за цим Законом, відповідно до законодавства, яке діяло на день попереднього звільнення цієї особи зі служби, перегляду не підлягає. За приписами ст. 171 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Керуючись приписами абз. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби. Відповідно до абз. 2 пп. «г» п. 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони. Сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_1 не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж. Статтею 17 Закону №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 171 Закону №2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. Вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Втім, як вбачається з вказаних вище норм, пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави та може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Отже, є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років. Аналогічний висновок міститься в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а, зокрема в цій постанові суд касаційної інстанції виклав правовий висновок щодо застосування статей 12, 17 Закону №2262-XII та вказав на необхідність врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії. Колегія суддів приходить до висновку, що при призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262-XII відповідач зобов`язаний був зарахувати на пільгових умовах один місяць за сорок днів, протягом якого позивач працював в органах кримінально-виконавчої системи. Із зарахуванням вказаного періоду на пільгових умовах вислуга років позивача становить понад 28 років, що свідчить про те, що ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону №2262-XIІ. Отже, невірне застосування відповідачем наведених положень законодавства призвело до порушення права позивача на призначення пенсії за вислугу років. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а. Крім того, при ухваленні вказаної постанови Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17. Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1), заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Пунктом 12 Порядку №3-1 визначено, що Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку. За приписами пп. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Оскільки колегія суддів прийшла до висновку, що на час звільнення позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років, у зв`язку з чим звернувся до відповідача із заявою про призначення такої пенсії, проте ГУ ПФУ в м. Києві протиправно відмовило ОСОБА_1 в призначенні такої пенсії, наявні підстави для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років з дати його звільнення, а саме 06.04.2020. Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, з урахуванням доводів наведених сторонами у даній справ, колегія суддів приходить до висновку, що за конкретно встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи. Отже, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Керуючись приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При зверненні до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн. та при зверненні з апеляційною скаргою - у розмірі 2 522,40 грн. Такі кошти, згідно з правилами розподілу судових витрат, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 06 квітня 2020 року. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, місто Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) судові витрати за подачу адміністративного позову в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) відповідно до квитанції №0.0.1739450275.1 від 17.06.2020 та за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 522,40 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні сорок копійок) відповідно до квитанції №0.0.2140994335.1 від 26.05.2021. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов А.Б. Парінов