LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/13623/20

від 28.07.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13623/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Кучми А.Ю. та Файдюка В.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі від 02.06.2020 по процедурі закупівлі відкриті торги UA-2020-03-16-002860-b. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано «Висновок про результати моніторингу» Державної аудиторської служби України від 02.06.2020 у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема недотримання вимог п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що спірний висновок складено у зв`язку з виявленням порушень Закону України «Про публічні закупівлі» за наслідками фінансового моніторингу, при цьому судом першої інстанції не досліджено та не зроблено висновків щодо порушень ч.2, 3 ст.22 вказаного Закону, які були покладені в основу оскаржуваного висновку, а тендерна пропозиція ТОВ «ТД Будшляхмаш» не відповідає умовам тендерної документації. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що надані ТОВ «ТД Будшляхмаш» документи відповідали тендерній документації, яка передбачала подання свідоцтва або сертифікату, що підтверджує статус офіційного дилера СТО виробника краново-маніпуляторних установок FASSI, або еквівалент, що відображено у пп.3.6.3 п.6 р.ІІІ тендерної документації, оскільки технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торгову марку чи фірму або виробника. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В силу п.3 ч.1 ст.311 КАС України, беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведення моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-03-16-002860-b «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» (Послуги з ремонту і технічного обслуговування автотранспорту), за наслідком якого складено Висновок про результати моніторингу закупівлі від 02.06.2020 року №457, яким встановлено порушення вимог ч.2 та 3 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» та за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ТД Будшляхмаш» установлено порушення вимог п.4 ч.1 ст.30 Закону. Зобов`язано позивача вчинити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку, зокрема шляхом розірвання договору відповідно до законодавства та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію тa/aбо документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення (а.с.74-76). Вважаючи вказаний висновок протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуваний висновок складено відповідачем без врахування фактичних обставин справи, а мотиви останнього не відповідають наявним у матеріалах справи, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню в частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема недотримання вимог п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1356-VIII), Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII). Відповідно до ст.2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Статтею 5 Закону №2939-ХІІ встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Статтею 8 Закону №922-VIII (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом. Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель. Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Колегія суддів зазначає, що у цій справі предметом оскарження є висновок Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, яким зобов`язано позивача як замовника здійснити відповідні заходи щодо усунення виявлених порушень. Такий висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, а тому має відповідати критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово наводився Верховним Судом, зокрема у постанові від 21.01.2021 у справі №240/9993/19. В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії. З висновку про результати моніторингу закупівлі від 04 вересня 2020 року №807 вбачається, що за результатами моніторингу встановлено, що: - на порушення вимог ч.2, 3 ст.22 Закону тендерна документація містить посилання на нормативно-правовий акт, який втратив чинність (Указ Президента України від 16.09.2015 № 549/2015 втратив чинність на підставі Указу Президента України від 15.05.2017 №133/2017); - відповідно до п.1 ч.I додатку 2 тендерної документації Замовник установив вимогу до учасників торгів про надання документів, зокрема, свідоцтва або сертифікатів від уповноваженої установи, організації, підприємства, що підтверджують певний статус учасника: статус офіційного дилера СТО заводу МАЗ, виробника систем змінних кузовів НІАВ, виробника кранів НІАВ, виробника комунальної техніки, виробника обладнання і сміттевозів ПрАТ Спецбудмаш, виробника краново-маніпуляторних установок FASSI. Проте, тендерна пропозиція ТОВ «ТД Будшляхмаш» не містить свідоцтва або сертифіката, якими підтверджується статус офіційного дилера CTO виробника краново-маніпуляторних установок FASSI. - також в тендерній пропозиції ТОВ «ТД Будшляхмаш» відсутні довідка або відомості або витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій ЄДРПОУ, чим не дотримано вимоги ч.II додатку 2 тендерної документації. Однак, на порушення вимог п.4 ч.1 ст.30 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ТД Будшляхмаш» як таку, що не вiдповiдає умовам тендерної документації, та уклав з ним договір від 24.04.2020 №

860. Відомості, які зазначаються у тендерній документації визначені у ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому, частина 3 вказаної статті передбачає, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Колегія суддів звертає увагу, що у пп.5.2.3 п.2 «Інша інформація» розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації по закупівлі № UA-2020-03-16-002860-b містить вимогу, що учаснику у складі своєї пропозиції необхідно гарантувати, що продукція, яку пропонує учасник відповідає вимогам абз. 4 п.2 частини першої розпорядження Кабінету Міністрів України «Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» від 11.09.2014 №829-р та Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 16.09.2015 №549/2015, згідно з яким заборонено здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації, крім випадків, коли заміщення таких предметів закупівлі іншими неможливе, що підтверджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі. В той же час, Указ Президента України від 16.09.2015 №549/2015 втратив чинність на підставі Указу Президента України від 15.05.2017 №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Отже, в тендерній документації позивачем було визначено вимогу щодо дотримання нормативно-правового акта, який втратив чинність, що не відповідає положенням ч.2, 3 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі». Натомість таке порушення не призвело до виникнення обставин, що могли бути підставою для відмови в участі процедури закупівлі, що передбачені у ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», або відхилення тендерних пропозицій відповідно до ст.31 наведеного Закону, а тому таке порушення не може мати наслідком вимогу щодо його усунення шляхом розірвання договору. Крім того, матеріали справи містять лист-гарантію від 17.03.2020, поданий ТОВ «ТД Будшляхмаш» у складі тендерної пропозиції, в якому зазначено, що учасник ТОВ «ТД Будшляхмаш» гарантує дотримання у своїй діяльності норм чинного законодавства України, в тому числі на підставі Указу Президента України від 15.05.2017 №133/2017 (а.с.39), що свідчить про дотримання учасником закупівлі вимог законодавства при участі в процедурі закупівлі. Наведеним обставинам була надана оцінка судом першої інстанції, що свідчить про необґрунтованість тверджень апелянта щодо не дослідження судом першої інстанції вказаних порушень та відсутності висновків із зазначеного питання. Відповідно до п.4 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Відповідно до п.1 ч.1 додатку 2 тендерної документації Замовник установив вимогу до учасників торгів про надання документів, зокрема свідоцтва або сертифікатів від уповноваженої установи, організації, підприємства, що підтверджують певний статус учасника: статус офіціального дилера СТО заводу МАЗ, виробника систем змінних кузовів НІАВ, виробника кранів НІАВ, виробника комунальної техніки, виробника обладнання і сміттєвозів ПрАТ Спецбудмонтаж, виробника краново-маніпуляторних установок FASSI. Відповідач у своєму висновку зазначає про відсутність у тендерній пропозицій ТОВ «ТД Будшляхмаш» свідоцтва або сертифіката, що підтверджують його статус офіційного дилера СТО виробника краново-маніпуляторних установок FASSI. В той же час, до своєї тендерної пропозиції ТОВ «ТД Будшляхмаш» подало сертифікат від 26.01.2015 згідно з Угодою про дистрибуцію №26/01/2015 від 26.01.2015 (а.с.38), яким засвідчується, що ТОВ «ТД «Будшляхмаш» є офіційним дистриб`ютором та сервісним центром ТОВ «Карготек Україна» та продукції торгових марок: HIAB, JONSERED, LOGLIFT, MOFFETT, MULTILIFT, DEL, WALTCO, ZEPRO на території України. Відповідно до п.3 ч.3 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Зазначені положення враховані у тендерній документації публічної закупівлі № UA-2020-03-16-002860-b у пп.3.6.3 Тендерної документації, за яким документації на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, вважати такими, що містять вираз "або еквівалент". Таким чином, тендерною документацією було передбачено надання учасником свідоцтва або сертифіката від уповноваженої установи, організації, підприємства, що підтверджують певний статус учасника - статус офіційного дилера СТО виробника краново-маніпуляторних установок FASSI або його еквіваленту, а тому подання ТОВ «ТД Будшляхмаш» сертифікату від 26.01.2015 згідно з Угодою про дистрибуцію №26/01/2015 від 26.01.2015 вважається належним виконанням вимог тендерної документації в цій частині. Щодо висновків відповідача про відсутність у тендерній пропозиції ТОВ «ТД Будшляхмаш» довідки або відомостей або витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій ЄДРПОУ, колегія суддів зазначає, що у складі тендерної пропозиції останнім було подано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №794143 (а.с.41). При цьому, відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Тобто не подання учасником процедури закупівлі ТОВ «ТД Будшляхмаш» витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій ЄДРПОУ не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції, оскільки така інформація міститься у відкритому Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доступ до якого є вільним. Таким чином, у позивача були відсутні підстави для відмови ТОВ «ТД Будшляхмаш» в участі процедури закупівлі, що передбачені у ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», або відхилення його тендерної пропозиції відповідно до ст.31 наведеного Закону, а тому відсутні підстави для розірвання договору. Колегія суддів звертає увагу, що за наслідками процедури закупівлі №UA-2020-03-16-002860-b між КП ВО Київради (КМДА) «Київкомунсервіс» та ТОВ «ТД Будшляхмаш» укладено договір №860 від 24.04.2020 з надання послуг з ремонту і технічного обслуговування автотранспорту та обладнання. У своїй постанові від 28.01.2021 у справі №160/12925/19 Верховний Суд зазначив, що норми Закону №922-VIII не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі від 02.06.2020 №457 у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель щодо недотримання вимог п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень, зокрема шляхом розірвання договору є таким, що складений без урахування всіх обставин, порушує права позивача та підлягає скасуванню. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 28 липня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді А.Ю.Кучма В.В.Файдюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»