Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 369/10430/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 369/10430/20 Суддя першої інстанції: Волчко А.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-3 КУпАП № 16 від 11.08.2020 року, прийняту головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області щодо ОСОБА_1 , провадження у справі - закрити. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Дежпродспоживслужби в Київській області не доведено правомірності винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-3 КУпАП № 16 від 11.08.2020 року. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 22.07.2020 року до ТОВ «Водоканал - Сервіс» для здійснення позапланової перевірки прибули посадові ГУ Держпродспоживслужби в Київській області та надали наступні документи: наказ «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «Водоканал - Сервіс» №3361-од від 21.07.2020 року та посвідчення (Направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) №2656 від 21.07.2020 року. Підставами для проведення зазначеної позапланової перевірки стали факти, викладені в зверненні від 09.01.2020 року мешканки с. Горенки ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Водоканал - Сервіс» зазначає, що керуючись законодавством України, посадовим особам ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було відмовлено в допуску до здійснення державного нагляду шляхом проведення повторної позапланової перевірки за тими самими фактами, викладеними у зверненні від 09.01.2020 року гр.. ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ., що вже були підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду у лютому 2020 року. 23.07.2020 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Київській області був складений протокол від 23.07.2020 року про адміністративне правопорушення передбачене ст.. 188-3 КУпАП щодо директора ТОВ «Водоканал - Сервіс». 23.07.2020 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області також був складений Акт №35 перевірки дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін, відповідно до якого Товариством у встановлений термін не надано документів, пояснень та інших відомостей щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін посадовим особам ГУ Держпродспоживслужби в Київській області при проведенні позапланової перевірки, чим порушено вимоги пунктів 1,2,3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». 27.07.2020 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на підставі Акту №35 перевірки дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін було прийнято Рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №19, відповідно до якого до ТОВ «Водоканал - Сервіс» було застосовано штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34 000,00 грн. ТОВ «Водоканал-Сервіс» оскаржило вище зазначене рішення до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 11.08.2020 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення №16 щодо ОСОБА_1 за ознаками правопорушення ст.. 188-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн. Вважаючи винесену постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, відповідно до ст. 188-3 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667, затверджено положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Так, згідно вищевказаного Положення, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким, при здійсненні перевірок, керується й відповідач. Так, стаття 6 вищевказаного Закону присвячена позаплановим заходам зі здійснення державного нагляду (контролю). Абзацом 4 ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є (в тому числі) звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом. Варто також звернути увагу на приписи абз. 11 ч.1 вищевказаної статті, згідно якої повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється. Так, відповідно до посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 21 липня 2020 року № 2656 в графі підстава для здійснення заходу вказано «звернення громадянки» (мешканки с. Горенка, Києво - Святошинського району Київської області). Аналогічна підстава для проведення перевірки вказана в направленні від 13.02.2020 року № 598 «звернення гр. ОСОБА_2 » (мешканки с. Горенка, Києво - Святошинського району Київської області). Колегія суддів наголошує, що в апеляційній скарзі відповідачем не заперечено, що підставами для проведення обох перевірок було одне й те ж звернення мешканки с. Горенка, Києво - Святошинського району Київської області, гр. ОСОБА_2 , втім було зауважено, що предмет здійснення заходу був різний, позаяк предметом перевірки в лютому 2020 року було «дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 », а в липні - «дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів)» (що було викладено у п.3 звернення гр. ОСОБА_2 ), що, на переконання контролюючого органу свідчить про правомірність проведення таких перевірок. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містять імперативну норму, яка забороняє контролюючим органам повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю). Отже, враховуючи однакові підстави для проведення спірних перевірок в лютому та липні 2020 року, колегія суддів не вбачає в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 188-3 КУпАП, а саме невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків, адже повторна позапланова перевірка була проведена на підставі одного й того самого звернення, що прямо заборонено нормами чинного законодавства. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - залишити без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2020 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Повний текст виготовлено 27 липня 2021 року.