Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 607/14785/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 607/14785/23 пров. № А/857/18265/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Затолочного В.С., за участі секретаря судового засідання Гриньків І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2023 року (суддя Позняк В.М., м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у серпні 2023 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, в якому просила: скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради про притягнення її до адміністративної відповідальності № 551 від 26 липня 2023 року за частиною другою статті 156 КУпАП, а провадження у справі закрити. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки, ім`я та по батькові особи яка склала протокол про адміністративне правопорушення скорочено, відсутні підписи свідків, вписано реквізити документа що посвідчує особу свідка. Порушено порядок складання протоколу, а саме, ОСОБА_1 не роз`яснено її права, не забезпечено права на захист та не повідомлено про час та місце судового розгляду. Звертає увагу, що склад правопорушення не є доведеним, не долучено фіскального чеку, товар не вилучений. Факт визнання позивачкою вчинення адміністративного правопорушення не звільняє від доказування. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що позивача не було повідомлено про розгляд адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Вказує, що фіскальний чек відсутній, а оскільки речові докази (алкогольний напій, а саме пиво) не вилучались у визначений спосіб, не досліджувались під час провадження у справі, відповідно такі, у справі про адміністративне правопорушення, відсутні. Зазначає, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.07.2023 серії ВД006353 складеного старшим ДОП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, 06.07.2023р. близько 8 год. 50 хв. при обстеженні території по АДРЕСА_1 виявлено, що продавець магазину «Продукти» гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на робочому місці, здійснила продаж алкогольного напою - пива ТМ «Хайнекен» ємністю 0,5 л з вмістом алкоголю 5 % за ціною 49 грн ОСОБА_2 , чим порушено рішення № 240 Ради оборони Тернопільської області від 14.04.2022 «Про запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в області» та п.1 протоколу засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Тернопільській міській раді №22 від 22.09.2022, чим вчинила правопорушення передбачене частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення. До протоколу додається пояснення, диск, рапорт, ліцензія. ОСОБА_1 підписала вказаний протокол без будь-яких зауважень. Відповідно до письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначила, що працює продавцем у магазині «Продукти» по вул. Грушевського. 23., визнала свою вину та підтвердила факт продажу нею пляшки пива ГМ «Хайнекен» з вмістом алкоголю 5%, при цьому знаючи про заборону продажу алкоголю до 10.00 год. Вчинення правопорушення пояснила бажанням допомогти людині. Аналогічні письмові пояснення надали свідки ОСОБА_3 та. ОСОБА_4 інформація про яких зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснення свідків та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності також підтверджується відеозаписами нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано, що при виході з магазину свідків зупинили працівники поліції, виявили у гр. ОСОБА_4 пиво, яке вони придбали в позивачки, а позивачка підтвердила вказану обставину. Згідно рапорту інспектора Тернопільського РУ поліції, капітана поліції Олександра Токара, зафіксовано факт продажу алкогольних напоїв в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 в заборонений час - близько 08.50 год. 06.07.2023. За наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 06.07.2023 серії ВД006353 постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 26 липня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 6800 грн. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. За визначенням частини першої статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею частиною другою статті 156 цього Кодексу. Частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, серед іншого, за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби. Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона. Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме спеціальні заборони покладено на особу відповідно до яких конкретно нормативних актів, та які з цих заборон порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону України № 389-УІІІ в Україні, або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовмісній основі. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». 14.04.2022 Радою оборони Тернопільської області, на виконання наданих повноважень видано рішення №240 «Про запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в області», затверджене розпорядженням Тернопільської обласної військової адміністрації від 14.04.2022 №204/01.02-01 «Про введення в дію рішення ради оборони від 14 квітня 2022 року №40». 22.09.2022 місцевою комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Тернопільській міській раді прийнято протокол №22, затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1030 від 23.09.2022, яким продаж алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин та пива дозволено з 10.00 год. до 21.00 год. Частиною дев`ятою статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР встановлено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання у визначений рішенням таких органів час доби. Отже, на території міста Тернопіль станом на 06.07.2023 діяла заборона торгівлі алкогольними напоями з 21:00 до 10:00. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Аналіз даної статті дає підстави вважати, що законодавець встановлює варіативність доказів адміністративного правопорушення. Відсутність одного з них (в тому числі й протоколу про вилучення речей і документів) не може вказувати на відсутність факту адміністративного правопорушення, якщо сукупність інших доказів є достатньою. А відтак колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що речові докази (алкогольний напій, а саме пиво) не вилучались Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Тобто, протокол має містити всі відомості, які ідентифікують обставини правопорушення, щоб вважатись належним доказом. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності саме за те, що 06.07.2023 близько 08 год. 50 хв., будучи продавцем магазину «Продукти», перебуваючи на робочому місці, здійснила продаж алкогольного напою - пива «Хайнекен» ємністю 0,5 л. з вмістом алкоголю 5 % за ціною 49 грн ОСОБА_2 . З оскаржуваної постанови видно, що Протокол містить відомості кому позивач продала пиво, вказано вміст алкоголю. Тобто, Протокол складено з дотриманням вимог законодавства до його змісту. Відповідно дані які містяться у ньому є достатніми для засвідчення наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджений доказами, які були передані на розгляд комісії, а саме, письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_3 та. ОСОБА_4 , які зафіксовані також на відеозаписах нагрудних камер поліцейських та рапортом інспектора Тернопільського РУ поліції, та повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй протоколом від 06.07.2023 серії ВД006353 адміністративного правопорушення. Вказані документи, на думку суду апеляційної інстанції в розумінні статті 251 КУпАП, є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення. А тому посилання позивача на те, що Постанову було прийнято на підставі лише одного Протоколу і Адміністративною комісією не було взято до уваги інші докази вини, є необґрунтованими. Апеляційний суд відхиляє посилання позивача на відсутність в матеріалах справи відомостей про вилучення речовий доказів (пива), оскільки вилучення та огляд пляшки не визначено законодавством як обов`язкова дія для встановлення події такого правопорушення. І протокол про вилучення речей і документів не є обов`язковим доказом для підтвердження вини позивача у даній справі. Колегія суддів зазначає, що та обставина, що поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення зазначив тільки свої ініціали, а також відсутність підпису свідків та реквізитів одного із свідків, скорочення назви органу де буде відбуватися розгляд, не спростовує факт вчинення правопорушення, та не впливає на доведеність винуватості. Стосовно покликань апелянта на те, що їїне було повідомлено про розгляд адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради матеріалів справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне. ОСОБА_1 була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення від 18.07.2023 про розгляд справи, яке позивачці було надіслано за її зареєстрованим місцем проживання, яке вона вказала в протоколі про адміністративне правопорушення, та наявна відмітка про вручення 20.07.2023 (а.с. 36). При цьому, ОСОБА_5 не забажала скористатися своїм правом на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та не з`явилася на розгляд комісії. Разом з тим, стягнення накладено в межах санкції передбаченої статтею, а саме в мінімальному розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Апеляційний суд резюмує, що винуватість позивачки підтверджується вищевказаними доказами, які були досліджені адміністративною комісією, вказані докази є логічними, послідовними і достатніми, сумніви в їх достовірності відсутні. Доводи апелянта про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставними та спрямовані лише на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, винуватість в якому повністю доведена. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 вересня 2023 року в справі №607/14785/23- без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 30 листопада 2023 року