Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/654/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6294/21 Справа № 204/654/21 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року було повернуто позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 21 травня 2021 року про повернення позовної заяви скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Красногвардійського районного суду м.Дніпопетровська з позовом до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вказана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді та містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі Електронний суд (а.с.1-5). Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2021 року справу було передано на розгляд Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська (а.с.8, 9). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було залишено без руху, з наданням строку для виправлення недоліків не пізніше трьох днів з дня вручення позивачеві ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.18, 19). В ухвалі суду від 15 березня 2021 року про залишення позовної заяви без руху суд послався на те, що позовна заява разом з додатками надійшла до суду електронною поштою та підпису не містить, позивачем не надано копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача. 24 квітня 2021 року ОСОБА_2 отримав копію ухвали суду від 15 березня 2021 року про залишення позовної заяви без руху (а.с.23). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року було повернуто позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на підставі п.3 ст.185 ЦПК України (а.с.24). Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Згідно із ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний підпис, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Пунктом 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Відповідно до пп.15.15 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. У номері Голосу України за 01 грудня 2018 опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. З 01 січня 2019 ЄСІТС буде функціонувати в тестовому режимі, а дослідна експлуатація системи розпочнеться з 01 березня 2019 року. 01 березня 2019 року, в газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті Голос України (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. В газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28. лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті Голос України (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що на час звернення позивача з позовною заявою до суду, функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не було розпочато. Однак, вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду, яка подана позивачами за допомогою підсистеми Електронний суд, судом першої інстанції не враховано наступне. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 26 листопада 2019 року №30 (в ред. рішення РСУ від 02.03.2018 №17 із змінами), далі Положення про АСДС, передбачає можливість до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема Електронний суд. Зокрема, пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16 визначено, що окремі норми Положення про АСДС, які в тому числі стосуються використання підсистеми Електронний суд. Наказом ДСА України від 22.12.2018 №628 Про проведення тестування підсистеми Електронний суд запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах). Отже, починаючи з 22 грудня 2018 року існує можливість прийняття місцевими та апеляційними судами заяв та інших процесуальних документів, поданих особами через підсистему Електронний суд. Слід зазначити, що можливість використання електронних документів та організаційно-правові засади електронного документообігу також передбачені Законом України Про електронні документи та електронний документообіг. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством. Таким порядком електронного документообігу, визначеним для судів у розумінні статті 9 вищезгаданого Закону, є Положення про АСДС. Відповідно до статті 8 цього Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 18 Закону України Про електронні довірчі послуги електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Тобто згадані норми Закону також передбачають визнання юридичної сили електронних документів, підписаних електронним підписом. Пунктом 2 розділу XI Положення про АСДС передбачено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Згідно пунктів 3-5 вказаного розділу особи, за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проекти (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду і ОСП електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності таких органів, а також отримують відповідь на них. Для формування проектів електронних документів особи використовують загальні форми, створені адміністратором або створюють власні форми засобами електронного кабінету з можливістю їх збереження в підсистемі електронного суду та повторного використання. Адміністратор може встановлювати додаткові технічні обмеження щодо форм та змісту електронних документів (щодо розміру, формату тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан Оригінал такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства. Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. В даному випадку позивачі скористалися можливістю подати позовну заяву до суду першої інстанції через підсистему Електронний суд, реєстрація в якій та автентифікація користувачів здійснюється для громадян за допомогою електронного цифрового підпису користувача. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява, яка подана позивачами через підсистему Електронний суд без підпису є помилковим. Оскільки згідно норм законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд в свою чергу покладено обов`язок повного та всебічного розгляду спорів, які виникли, що можливо лише під час розгляду справи по суті, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним. За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року про повернення позовної заяви скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 28 липня 2021 року. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова