Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/343/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2020 року м. Чернівці Справа № 727/343/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Лисака І.Н., суддів: А.І. Владичана, І.М. Литвинюк, секретар: Скрипка С.В., позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Слободян Г.М., дата складання повного тексту ухвали невідома, - В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВДНЗ України «БДМУ» про визнання протиправним наказу. Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2020 року позовна заява повернута позивачеві з підстав п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, зазначив, що заява не містить підпису позивача або представника позивача, між тим апелянт звертає увагу на те, що алгоритм функціонування підсистеми «Електронний суд» передбачає використання електронного цифрового підпису двічі: вперше при авторизації в підсистемі «Електронний суд», вдруге при скріпленні процесуальних документів перед направленням їх в суд, що було зроблено представником позивача ОСОБА_2 . Вказує, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, Провадження №22-ц/822/253/2020 Категорія 76 оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через «Електронний суд». Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У відповідності до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вимоги до рішення на час його ухвалення встановлюються нормами ст.263 ЦПК України, яким оскаржувана ухвала не відповідає. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що її не підписано особою, яка її подала чи її представником. Колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи вказана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд», проте підпису позивача позов не містить. Згідно із ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до ч.8 ст.14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Відповідно до ч.13 ст.14 ЦПК України положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України. Частиною 8 ст.43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції. У п.2.3 рішення РСУ від 12.04.2018 №16 визначено, що окремі норми положення про АСДС, які в тому числі стосуються використання підсистеми «Електронний суд», набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСАУ. Відповідний перелік пілотних судів для можливості тестування підсистеми «Електронний суд» визначено наказом ДСАУ від 22.12.2018 №628 (зі змінами й доповненнями). На сьогодні до пілотних віднесено всі місцеві та апеляційні суди, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Можливість використання електронних документів та організаційно-правові засади електронного документообігу також передбачені законом «Про електронні документи та електронний документообіг». Необхідність забезпечення ДСАУ впровадження електронного суду передбачена також у п.9 ч.1 ст.152 закону «Про судоустрій і статус суддів». Функціональні можливості та порядок роботи з підсистемою «Електронний суд» визначені в розділі ХІ положення про АСДС. Зокрема, встановлено, що учасники судового процесу за допомогою підсистеми можуть подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. У свою чергу, суди відповідно до вимог цього розділу положення про АСДС мають приймати подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів - як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані використанням власного електронного підпису. Вказана правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18. Аналізуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.367-369, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 січня 2020 року скасувати, а справу направити до суд першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі. Постанова оскарженню не підлягає. Головуючий - підпис /І.Н. Лисак/ Судді - підписи /А.І. Владичан, І.М. Литвинюк/