Ухвала КАС ВС № 200/10545/20-а

УХВАЛА 27 липня 2021 року м. Київ справа № 200/10545/20-а адміністративне провадження № К/9901/25344/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Донецького апеляційного суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду про визнання протиправними дій та стягнення недоплаченої суддівської винагороди, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Донецького апеляційного суду, в якому, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з відповідача на її користь недоплачену суддівську винагороду за період з 18 квітня до 08 липня 2020 року, без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у розмірі 134483,60 грн без урахування податків та обов`язкових платежів. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, позов задоволено частково. Зобов`язано Донецький апеляційний суд нарахувати та виплатити позивачу недоотриману частину суддівської винагороди за період з 18 квітня по 08 липня 2020 року, відповідно до статті 130 Конституції України та статті135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у розмірі 134483,60 грн, з утриманням при виплаті передбачених законом податків та обов`язкових платежів. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. 12 липня 2021 року Донецький апеляційний суд через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, посилаючись на положення пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права. Заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд. Предметом спору у цій справі є обчислення розміру суддівської винагороди, з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставою касаційного оскарження заявником зазначено недотримання судами норм матеріального та порушення ними норм процесуального права. Зокрема, Донецький апеляційний суд послався на положення пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, заявник не зазначив, які саме норми права потребують висновку Верховного Суду та не конкретизував підстави, за яких судові рішення можуть бути переглянуті в касаційному порядку, виходячи з приписів пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до відсутності можливості здійснювати нарахування суддівської винагороди поза межами бюджетних асигнувань, відсутності видатків у бюджеті на здійснення таких виплат, цитування норм законодавства, яким урегульована процедура визначення видатків на утримання суддів, з посиланням на висновки Конституційного Суду України, з подальшим їх тлумаченням. Такі доводи є загальними та не свідчать про виключність цієї справи. Крім того, норми, які, на думку Донецький апеляційний суд, неправильно застосовано судами у цій справі, що наразі потребує вирішенню шляхом надання висновку Верховним Судом саме у цій справі, заявник конкретно не зазначив, обмежившись лише наведенням положень частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, заявник не виклав, передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Частиною першою статті 341КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Лише загальні посилання на відсутність висновку Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Тому касаційну скаргу Донецького апеляційного суду на Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Донецького апеляційного суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду про визнання протиправними дій та стягнення недоплаченої суддівської винагороди повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С.А. Уханенко