Постанова 4852 № 340/1230/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 липня 2021 року м. Дніпросправа № 340/1230/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (суддя Жук Р.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № 63977470; зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну винести постанову про стягнення боргу з ОСОБА_1 в сумі 20 відсотків від заробітку (доходу). Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року позов задоволено частково. Скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 22.12.2020 у виконавчому провадженні № 63977470 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у АТ «Комерційний банк «Приватбанк», що надходять на картковий рахунок № НОМЕР_1 , як виплати по безробіттю та аліменти. В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що АТ «БАНК ФОРВАРД» звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни з заявою про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 6796 від 10.12.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 14565,75 грн. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною 22 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження № 63977470 з виконання виконавчого напису № 6796 від 10.12.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості у розмірі 14565,75 грн. В той самий день Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. у виконавчому провадженні № 63977470 винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках у банках, зокрема АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Вважаючи протиправною постанову про накладення арешту на кошти, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження». Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до пункту 1 частини 2 тієї ж статті виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно з пунктом 7 частини 3 тієї ж статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частини 1-2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Таким чином, наведеними законодавчими положеннями обмежені права виконавця в частині накладення арешту на окремі кошти боржника, а саме, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на рахунках із спеціальним режимом використання, кошти на інших рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом. Частиною 1 статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; допомогу при усиновленні дитини; допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомогу на дітей одиноким матерям; допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; допомогу на лікування; допомогу на поховання; щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання. Судом встановлено, що оскаржувана постанова стосується усіх без виключення рахунків, відкритих на ім`я позивача. Так, арешт було накладено, зокрема, на рахунок, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який ОСОБА_1 використовує для отримання виплат з центру зайнятості у зв`язку з безробіттям та аліментів. Даний факт підтверджується довідкою, виданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № TFCNAS90B6U3B3BO від 04.03.2021, згідно з якою ОСОБА_1 отримує на картковий рахунок № НОМЕР_1 виплати соціального фонду по безробіттю та аліменти, що додаткового також підтверджується витягом з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що внаслідок накладення арешту на рахунок позивача, на який надходять аліменти та виплати по безробіттю, порушуються права на належне матеріальне забезпечення та достатній життєвий рівень, зокрема, неповнолітньої дитини, оскільки накладення арешту перешкоджає вільно розпоряджатись грошовими коштами, що надходять на рахунок позивача. Також суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що вказаний рахунок має спеціальний режим використання. Частиною 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного виконавцем. Частиною 4 вказаної статті визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. З наведеного вбачається, що у зв`язку з відсутністю інформації від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо заборони звертати стягнення на кошти чи щодо спеціального статусу рахунку, відкритого на ім`я боржника, дії приватного виконавця щодо накладення арешту були правомірними. Разом з тим під час судового розгляду справи встановлено, що рахунок позивача № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», використовується задля отримання виплат соціального фонду по безробіттю та аліментів, а тому арешт з такого рахунку підлягає зняттю відповідно до вимог чинного законодавства, а тому постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про арешт коштів боржника від 22.12.2020 у виконавчому провадженні № 63977470 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у АТ «Комерційний банк «Приватбанк», що надходять на картковий рахунок № НОМЕР_1 , підлягає скасуванню. Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів його прийняття. В частині позовних вимог, залишених без задоволення, рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, судом апеляційної інстанції не перевіряється. Керуючись ст.ст. 243, 272, 287, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни задовольнити частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в адміністративній справі № 340/1230/21 змінити в частині мотивів його прийняття. Постанова суду набирає законної сили з 27 липня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 27 липня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова