LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807332/2560/20

від 26.07.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2021 року у цій справі скасувати.

Дата документу 26.07.2021 Справа № 332/2560/20 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 332/2560/20Головуючий у 1-й інстанції Марченко Н.В. Пр. № 22-ц/807/2365/21Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2021 м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2021 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 2-3), який в подальшому було уточнено (а.с. 33-35), в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у розмірі 772397,00 грн. та судові витрати. В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що на підставі договору №02/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності, посвідченого Ракитянською Т.Г., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 23.04.2019 року за реєстровим номером 332, йому на праві приватної власності належало нежитлове приміщення, загальною площею 209,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуваючи із відповідачем у дружніх відносинах та маючи на меті з її допомогою продати вказане нежитлове приміщення, позивач на підставі усного договору видав ОСОБА_3 довіреність, якою доручив останній бути його представником з питань продажу цього приміщення. При цьому, позивачем відповідачеві були надані усі необхідні повноваження, в тому числі, укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке йому належало, а також одержати належні позивачеві за договором купівлі-продажу гроші. Вказана довіреність була посвідчена 30.09.2019 року ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим номером 1085. Відповідно до п. 2 договору від 03.12.2019 року продаж зазначеного приміщення вчинено відповідачем ОСОБА_3 за 772397,00 грн., які вона отримала від покупця до підписання договору купівлі-продажу у повному обсязі, однак до цього часу вказані кошти відповідач ОСОБА_3 позивачеві не передала, від спілкування уникає, вирішити питання добровільно не бажає. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_5 (а.с. 6). Ухвалою суду першої інстанції від 19 жовтня 2020 року провадження у цій справі відкрито (а.с. 9). Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2021 року (а.с. 87-88) провадження у цій справі зупинено до прийняття рішення по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено 09.01.2021 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12021080030000022. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 91-94) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В автоматизованому порядку для розгляду цієї заяви визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 99). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 21 травня 2021 року (а.с. 100), справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України (а.с. 101). Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідач ОСОБА_3 подала відзив на вищезазначену апеляційну скаргу сторони позивача у цій справі (а.с. 110-113). В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, суддя-доповідач перебувала у щорічній відпустці з 09 червня 2021 року по 23 липня 2021 року включно (а.с.105), а у період з 24.07.2021 року по 25.07.2021 року включно мали місце вихідні дні. В автоматизованому порядку 26.07.2021 року суддею Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддю ОСОБА_6 у зв`язку із тривалою відпусткою останньої. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у цій справі, керувався ст. ст. 251, 253, 260 ЦПК України та виходив із такого. Встановлено, що в провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя знаходяться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. Предметом позову є грошові кошти отримані відповідачем від продажу за довіреністю ОСОБА_1 нежитлового приміщення. У відповідності до наданої представником відповідача копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що у провадженні Відділення поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12021080030000022 від 09.01.2021 року, відкрите на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення ОСОБА_1 шахрайських дій. Досудове розслідування триває. Суд вважає, що представником відповідача обґрунтовано заявлене клопотання обумовлене неможливістю надати до матеріалів цивільної справи за указаним позовом належних доказів для правильного вирішення цієї справи по суті, оскільки вони знаходяться в матеріалах кримінального провадження. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Оскільки без надання доказів відповідачем неможливо провести доказування у справі, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити указане клопотання, оскільки ст. 251 ЦПК України не забороняє зупиняти цивільне провадження по цивільній справі, до розгляду кримінального провадження, якщо кримінальне провадження знаходиться не на стадії судового розгляду. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Враховуючи, що судом встановлені обставини відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи, суд першої інстанції вважав за необхідне провадження у цій справі зупинити до прийняття рішення по кримінальному провадженню відомості про яке внесено 09.01.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021080030000022. Проте, з такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав. Вимогам законності та обґрунтованості ухвала суду першої інстанції у цій справі не відповідає. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження по справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. За змістом п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження по справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку … кримінального… судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Апеляційний суд при перевірці законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі має виходити із матеріалів справи та доказів, як були предметом дослідження суду першої інстанції станом на час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції (23 квітня 2021 року). Проте, апеляційним судом встановлено, що інша вищезазначена кримінальна справа (кримінальне провадження) не була взагалі ще предметом судового розгляду станом на час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції (23 квітня 2021 року). Крім того, на припущеннях ґрунтуються висновки суду першої інстанції про об`єктивну неможливість розгляду цієї цивільної справи до прийняття рішення по вищезазначеному кримінальному провадженню, оскільки, апеляційним судом встановлено, що у цій справі наявні докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідача суду першої інстанції та апеляційному суду у цій справі не надані. Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги. Так, сторони у цій цивільній справі не позбавлені права надавати суду докази, у тому числі ті, що вони надавали у вищезазначене кримінальне провадження, яке було зареєстровано за заявою відповідача лише 09 січня 2021 року, та яке фактично є способом захисту відповідача проти позову позивача у цій справі, провадження в якій відкрито до цього - 19 жовтня 2020 року. Також, в разі необхідності суд першої інстанції не позбавлений права отримати належним чином завірені в установленому законом порядку копії будь-яких письмових документів (доказів) із вказаного кримінального провадження (яке ще перебуває лише на стадії досудового розслідування; належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні). Окрім цього, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України закріплено такий основний принцип цивільного судочинства, як розумність строків розгляду справи судом. П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Апеляційним судом встановлено, що дана справа перебуває у провадженні суд першої інстанції з жовтня 2020 року (ухвала про відкриття провадження а.с. 9). За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах. Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали суду, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи та порушує право позивача на розумний строк розгляду цієї справи судом, і в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду було сплачено судовий збір (а.с. 90). Однак, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 141, 367, 369, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2021 року у цій справі скасувати. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови апеляційним судом складений 26.07.2021 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»