Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/6545/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/6545/19 Номер провадження 22-ц/814/1799/21Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Триголова В.М. Суддів: Дорош А.І., Лобова О.А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : У листопаді 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що з метою отримання банківських послуг відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», де підписав заяву б/н від 08.09.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач порушує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 30 вересня 2019 року утворилась заборгованість у сумі 11270 грн. 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 1650,67 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 8606,47 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу ( фіксована частина ) 500 грн. та штрафу ( процентна складова ) 512,86 грн. З урахуванням наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також вирішити питання судових витрат. Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 рокупозов Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором від 08 вересня 2011 року у розмірі 1650 грн. 67 коп., судові витрати по справі у розмірі 281 грн. 23 коп., а всього 1931 грн. 90 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. З вказаним рішенням не погодився позивач, який, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення місцевого суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог за штрафами та процентами та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін, вирішити питання судових витрат. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви позичальника, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація, необхідна, зокрема, для отримання кредитної карти. Також, з даної анкети-заяви чітко вбачається, що відповідач висловив свою згоду на укладення відповідного правочину, та підписав анкету-заяву. Окрім того, ОСОБА_1 також було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна 55 днів пільгового періоду». Відтак, встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, місцевий суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту та штрафів, чим порушив вимоги ст.ст.1046,1048 ЦК України. Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишено без задоволення. Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 09 червня 2021 року касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено частково, постанову Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2020 року в частині вирішення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення процентів та штрафів за кредитним договором скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Судове рішення підлягає апеляційному перегляду в скасованій судом касаційної інстанції частині вимог, тобто в іншій частині заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 року не переглядається. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п. 2,3 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2011 року позивач та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач АТ КБ «Приватбанк» . За умовами вказаного договору своїм підписом у заяві ОСОБА_1 підтвердив, що підписана ним заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складає договір про надання банківських послуг. Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує. Згідно з наданим банком розрахунком станом на 30 вересня 2019 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 11270 грн. 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 1650,67 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 8606,47 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу ( фіксована частина ) 500 грн. та штрафу ( процентна складова ) 512,86 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягненню заборгованості за процентами за користування кредитом та штрафів суд першої інстанції, керуючись правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі 342/180/17-ц, виходив із того, що, позивачем не надано підтверджень того, що саме наявні в матеріалах справи конкретні умови банківських послуг були запропоновані відповідачу на момент укладення договору, та він був належним чином з ними ознайомлений. Апеляційний суд у складі колегії суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Встановивши обставини справи, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявна підписана відповідачем ОСОБА_1 довідка про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, базова процентна ставка в розмірі 2,5% в місяць, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування (а. с. 8). З вказаної довідки вбачається, що розмір щомісячного платежу (враховуючи плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач був ознайомлений з умовами угоди про надання кредиту, при цьому, належним чином зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконав, що призвело до утворення заборгованості. Пред`являючи даний позов, банк просив стягнути з ОСОБА_1 відсотки за користування кредитними коштами, нараховані за період з 08.09.2011 року по 30.09.2019 року у розмірі 8606,47 грн. Як слідує із наданого банком розрахунку, до 31.08.2014 року процентна ставка за договором банком обраховувалася виходячи з погодженого між сторонами розміру, а саме - 30% річних, проте починаючи з 01.09.2014 року позивач нараховував проценти за ставкою 34,8% річних, а згодом 43,2% що свідчить про неправомірні дії банку щодо підвищення процентної ставки, оскільки це виходить за межі узгодженого сторонами договору розміру процентів за користування грошовими коштами. При цьому посилання банку як на правомірність своїх дій щодо підвищення розміру процентної ставки на Умови та Правила надання банківських послуг, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що надані до позовної заяви Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за підвищеною ставкою. Отже, суд апеляційної інстанції не бере до уваги надані позивачем Умови та Правила, а тому вважає, що проценти підлягають стягненню за процентною ставкою 30% річних, яка узгоджена із відповідачем відповідно до підписаної останнім довідки. Так, провівши розрахунок в частині нарахування процентів за базовою ставкою, суд апеляційної інстанції зазначає наступне: розмір заборгованості за процентами за період з 08.09.2011 року по 31.08.2014 року включно складає 188,25 грн. Заборгованість за процентами за період з 01.09.2014 по 30.09.2019 року за базовою відсотковою ставкою становить 2553,04 грн. Загальний розмір заборгованості по відсотках за період з 08.09.2011 року по 30.09.2019 року становить 2741 грн. 29 коп. (188,25+2553,04) З огляду на наведене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 2741,29 грн. Окрім того, місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафів. При цьому, посилаючись на те, що у заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Проте, з довідки про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписаної відповідачем вбачається, що сторони погодили порядок та суму нарахування штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, а саме 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту із врахуванням нарахованих та прострочених процентів тв. комісій. Враховуючи наведене визначений розмір заборгованості по процентах в сумі 2741,29 грн. та розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 1650,67 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штрафи в розмірі 500 грн фіксована частина та 219,60 грн. - процентна складова. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Здійснюючи розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, колегія суддів виходить з наступного. За подачу позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 грн. (а.с.1), та за подачу апеляційної скарги 2881,50 грн. (а.с.78), за подачу касаційної скарги 3842 грн. (а.с. 130). Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково (40,9%), то стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає судовий збір в загальному розмірі 3535 грн. 60 коп. Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості за нараховані відсотки та штрафи за кредитним договором б/н від 08.09.2011 року. Ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками та штрафами задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за нарахованими відсотками за кредитним договором б/н від 08.09.2011 року у розмірі 2741 грн. 29 коп. (дві тисячі сімсот сорок одна грн. 29 коп.), та штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) 500 грн. та штрафу (процентна складова ) 219 грн. 60 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3535 грн. 60 коп. (три тисячі п`ятсот тридцять п`ять грн. 60 коп.) В іншій частині заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ В.М. Триголов СУДДІ А.І. Дорош О.А. Лобов