Постанова Київський апеляційний суд № 752/5137/15-ц

Справа № 752/5137/15-ц Головуючий 1 інстанція- Хоменко В.С. Провадження № 22-ц/824/8996/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 22 липня 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В., за участю секретаря Малашевського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Леново Україна»про захист прав споживача і відшкодування моральної шкоди,- в с т а н о в и в: У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом,який мотивував тим, що 16 грудня 2013 року в приміщенні магазину «Фокстрот» на вул.Горького 50 у м.Києві ним був придбаний у продавця ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» комп`ютер Lenovo Моноблок вартістю 20899,90 грн. Наступного дня після придбання виявилися проблеми у роботі комп'ютера, оскільки він почав самостійно вимикатися або перезавантажуватися після 10-20 хвилин роботи, а тому він звернувся до магазину « Фокстрот » з проханням усунути проблему у роботі комп`ютера. Роботу комп`ютера не було налагоджено, у зв`язку з чим продавець порадив звернутися до сервісного центру. Із зазначеного часу і до вересня 2014 року він більше п`яти разів був у сервісному центрі, звертаючись до працівників сервісного центру, проте, вирішити проблему із непрацюючим комп`ютером так і не зміг. У сервісному центрі відмовляли з тих підстав, що у позивача відсутній чек, а також гарантійна книжка, наявність якої є умовою гарантійного ремонту виробу, а у магазині стверджували, що чеку достатньо і не надавали необхідних документів. 17 вересня 2014 року він в черговий раз звернувся до підрозділу ТОВ «МТІ» - сервісного центру Lenovo «Технічний центр МТІ» за адресою вул.Васильківська 134 у м.Києві з питанням щодо недоліків придбаного комп`ютера і просив здійснити його гарантійний ремонт. Сервісний центр знову відмовив, але після його неодноразових наполягань вимушений був видати акт від 17 вересня 2014 року про відмову у гарантійному ремонті комп'ютера, в якому зазначив, що комп'ютер вироблено 20 липня 2013 року, гарантійний ремонт на нього закінчився 19 липня 2014 року; умовою приймання виробу для гарантійного обслуговування у даному випадку є наявність документу, в якому вказана модель, серійний номер виробу, дата його продажу і штамп магазину. Після тривалого спілкування між продавцем, сервісним центром та ним, на його вимогу 27 січня 2015 року - 2 - був складений повторний акт про відмову у гарантійному ремонті комп`ютера, в якому зазначено, що в наданих документах відсутній серійний номер виробу, а також, що відповідно дати продажу 16 гурдня 2013 року період гарантійного обслуговування закінчився 15 грудня 2014 року. Вказував, що у лютому 2015 року на його прохання та за його кошти сервісний центр здійснив діагностику виробу, про що 24 лютого 2015 року був складений акт, згідно якого для ремонту комп`ютера необхідно замовити і замінити деталь. Строк ремонту встановлено у 24 дні. Тому, оскільки протягом дії гарантійного ремонту з 17 вересня 2014 року продавець не забезпечив йому ні гарантійного ремонту виробу, ні заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у нього, просив стягнути з ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» саме 60636,28 грн. вартості придбаного комп`ютера, зважаючи на те, що вартість вищевказаного комп`ютера станом на 16 грудня 2013 року складала 20899,90 грн., що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (7,993 грн. - 100 доларів США) становило 2614,76 доларів США, а станом на 20 березня 2015 року за курсом Національного банку України (23,19 грн. - 100 доларів США) 2614,76 доларів США вже становила 60636,28 грн. До того ж, посилався на те, що 17 вересня 2014 року сервісний центр відмовив йому у гарантійному ремонті комп`ютера, а продавець відмовив надати йому необхідні документи або замінити комп`ютера на такий же або на аналогічний, тому вважав, що ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» має сплатити неустойку у розмірі 38454,16 грн. за період з 17 вересня 2014 року по 20 березня 2015 року, а також моральну шкоду в сумі 50000 грн., вважаючи дії відповідача незаконними. У зв`язку з наведеним просив зобов`язати ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» відшкодувати вартість придбаного неякісного товару - комп`ютеру LenovoМоноблок, IdeaCentreA730, UAR708 (8E) 10123 (57319637), S/N: QS01147422, з урахуванням зміни ціни на загальну суму 60636,28 грн.; стягнути з ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» на його користь неустойку у розмірі 38454,16 грн., моральну шкоду у розмірі 50000 грн. та судовий збір у розмірі 500 грн. Справа розглядалася неодноразово. Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 21 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 02 березня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» на його користь 59683,41 грн. вартості комп`ютера Lenovo Моноблок та 500 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017 року рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 21 вересня 2019 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 02 березня 2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 11 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Не погоджуючись із рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким його вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права. Скарга мотивована хибністю висновків стосовно відсутності в матеріаіах справи доказів наявності у товарі недоліків або істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця) і що доводи позивача з цього приводу грунтуються тільки на його поясненнях та його власному тлумаченні норм законодавства. Вважає, що сама по собі необхідність усунення порушень нормальної роботи придбаного комп`ютера (самостійне вимикання та перезавантаження через 10-20 хвилин роботи, не збереження даних) більше 14 календарних днів свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 1 Закону України «Про - 3 - захист прав споживачів», для визнання недоліків товару істостними і не потребує будь-яких інших доказів. Окрім того, відповідач як продавець не пропонував і не ініціював проведення експертизи відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» та в судовому засіданні не довів, що недоліки виникли з вини споживача, а тому з урахуванням висновку Конституційного Суду України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 7-рп/2013 щодо слабшої сторони споживача, посилання суду на те, що позимвач мав провести експертизу необгрунтовані. Вважає, що оскільки протягом установленого гарантійного строку було виявлено істотні недоліки у придбаному товарі, що стверджується актом на компенсацію вартості виробу від 24 лютого 2015 року позивач вправі вимагати розірвання договору та відшкодування вартості придбаного товару, виходячи з його вартості на час пред`явлення такої вимоги. А оскільки пирдбаний ним товар відсутній, то його вимога про компенацію коштів є законною. Суд не врахував що він отримав відмову в гарантійному обслуговуванні по вині відповідача, який не тільки не надав необхідної інформації про придбаний товар, але і не оформив при продажу усіх необхідних документів (товарного чеку, гарантійної книжки), тривалий час відмовляв у наданні таких документів, неналежним чином оформив товарний чек відмовив у заміні товару на такий же або аналогічний. З огляду на доведеність основної вимоги про стягнення вартості товару підлягають до задоволення його вимоги про стягнення пені і моральної шкоди. Відповідач ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно відмовив у задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду. Третя особа ТОВ «МТІ» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на законність судового рішення та відсутність підстав для його скасування. Унші учасники правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лефор Г.І. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримала, просила задоволити та скасувати рішення Голосіївського районного суду м.Києва як незаконне. Представник відповідача ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» адвокат Климчук О.С. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування. Представник третьої особи ТОВ «МТІ» Примачук Л.Ф. в суді апеляційної інстанції послалася на необгрунтованість апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення. Третя особа ТОВ «Леново Юкрейн» належним чином повідомлена про час розгляду справи, що стверджується направленою згідно ч.6 ст.128 ЦПК України на його електронну адресу судовою повісткою і повідомленням про її доставлення, до суду не з`явився, причин неявки не повідомив, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки недоведеністю факту наявності істотного недолікуу придбаному позивачем комп`ютері та та відсутністю доказів, що недоліки товару виникли з вини виробника, отже, і права позивача, як споживача, не порушені відповідачем, тому позов у частині вимог про зобов`язання ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» відшкодувати вартість придбаного неякісного товару задоволенню не - 4 - підлягають. При цьому суд виходив з того, що відмова сервісного центру 17 вересня 2014 року у гарантійному ремонту без спростування позивачем її необґрунтованості та безпідставності сама по собі не є підставою для стягнення неустойки з відповідача - ТОВ «Сав-Дістрибьюшн», адже, факт істотного недоліку придбаного позивачем товару не підтверджено, докази, що недоліки товару виникли з вини відповідача, також відсутні, отже, права позивача, як споживача, не порушені відповідачем, до останнього позивач не звертався щодо усунення недоліків протягом встановленого строку, у зв`язку з чим позивач не має права на отримання неустойки та відшкоудвання моральної шкоди. Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону. Відповідно до ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Згідно зі ст.708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Положеннями ст.709 ЦК України передбачено, що продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов`язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок (ч. 1). Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк (ч. 2). За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару (ч. 5). Згідно ч.2 ст.679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів». Згідно з положеннями ч. 5 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник (виконавець) зобов`язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років. Відповідно до ч.1 ст.8 цього Закону уразі виявлення протягом встановленого - 5 - гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. Відповідно до п.12 ст.1 цього Закону істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. За змістом ч.11 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів - після пред`явлення розрахункового документа, передбаченого «Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Частиною 14 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника. Відповідно до ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов`язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця (Постанова ВС від 24.06.2019 року у справі № 185/3592/18-ц, провадження № 61-5074 св 19). Відносини між споживачами, які придбавають технічно складні побутові товари для власних побутових потреб та їх виробниками, продавцями і виконавцями робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів, визначено Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою КМ України № 506 від 11 квітня 2002 року. Згідно п.2 цього Порядку до технічно складних побутових товарів належать непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних - 6 - документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін. Згідно п. 3 цього Порядку гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, виконавець) протягом гарантійного терміну зобов`язується організувати, якщо це передбачено експлуатаційним документом, роботи із спеціальної установки підключення) товару чи його складання (далі - введення в експлуатацію) та технічного обслуговування. Роботи з гарантійного ремонту (обслуговування) виконуються для споживача безоплатно. Виробник (продавець, виконавець) забезпечує нормальну роботу (застосування, використання) товару, у тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного терміну. Відповідно до п.4 цього Порядку в експлуатаційному документі на товар як вітчизняного, так і іноземного виробництва (технічному паспорті чи в іншому документі, що додається до товару) зазначається: гарантійний термін зберігання - термін, протягом якого споживчі властивості товару не повинні погіршуватися за умови дотримання вимог нормативних документів. Гарантійний термін зберігання обчислюється від дати виготовлення товару і закінчується датою, визначеною виробником; гарантійний термін експлуатації - термін, протягом якого гарантується використання товару, в тому числі комплектуючих виробів та складових частин, за призначенням за умови дотримання споживачем правил користування і протягом якого виробник (продавець, виконавець) виконує гарантійні зобов`язання. В п. 7 цього Порядку зазначено, що необхідна, доступна та достовірна інформація про товари, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, доводиться виробником (продавцем) до відома споживача в експлуатаційних документах, що додаються виробником до товару. До експлуатаційних документів належать текстові, графічні конструкторські документи, які окремо або разом дають можливість ознайомитися із споживчими властивостями товару і в яких визначаються правила його експлуатації, зокрема технічний паспорт чи інший документ, що його змінює. Гарантійні зобов`язання зазначаються виробником (продавцем) у гарантійному талоні за формою № 1-гарант і № 2-гарант (додатки 2 і 3) або в іншому експлуатаційному документі у розділі «Гарантійні зобов`язання виробника». До експлуатаційних документів також додаються відривні талони на технічне обслуговування (у разі необхідності) і гарантійний ремонт за формою № 3-гарант і № 4-гарант (додатки 4 і 5). У разі коли експлуатаційними документами передбачено проведення робіт із введення товару в експлуатацію, виробником (продавцем) додається відривний талон за формою № 5-гарант (додаток 6) (п. 10 Порядку). Згідно п.13 Порядку в разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, продавець зобов`язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від споживача відправити такий товар на експертизу. Споживачеві видається акт приймання товару на експертизу за формою № 6-гарант (додаток 7). Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець) має право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку. Однією із особливостей продажу товарів, що підлягають гарантійному обслуговуванню, є те, що продавець (виробник) зобов`язаний передати споживачеві товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також змісту інформації, що надається продавцем (виробником) (п. 14). Згідно п.16 Порядку в разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором - 7 - вимагати від продавця або виробника: безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; відповідного зменшення його купівельної ціни; заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни; розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування заподіяних збитків. Вимоги споживача, встановлені цим пунктом, пред`являються за вибором споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що виконує його функції, за місцем знаходження споживача у формі письмової заяви (додаток 8). Відповідно до п.18 Порядку на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона, споживач втрачає право на гарантійне обслуговування. За змістом п.26 Порядку гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов`язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів. Конституційний Суд України у п.3.2 рішення від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору. Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09.04.1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах. Відповідно до абз.2 ч.4 ст.17 Закону у разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку. Тобто, відповідно до цієї статті обов`язок організації проведення експертизи продукції покладено на продавця. Проте вказані дії продавцем мають бути вчинені за згодою покупця та при його зверненні з приводу втрати якості продукції. Саме на споживача покладається обов`язок довести, що протягом гарантійного строку виявлено недолік товару, - 8 - а тягар встановлення причин виникнення недоліку товару покладений на продавця. З урахуванням положень ст.ст.12, 81 ЦК України виходячи з загальних правил доказування та норм законодавства щодо захисту прав споживачів, на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту (недоліку) продукції, а тягар доказування причин його виникнення покладено на продавця. Судом першої інстанції встановлено, що за усним договором 16 грудня 2013 року позивач придбав у ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» в магазині «Фокстрот» за адресою: м.Київ, вул.Горького 50 комп`ютер LenovoМоноблок, IdeaCentre A730, UAR708 (8E) 10123 (57319637), S/N: QS01147422 за ціною 20899,90 грн., що стверджується фіскальним чеком. 17 вересня 2014 року ТОВ «МТІ», з яким нерезидентом-виробником Lenovo було укладено договір № 20110401-В268 від 19 березня 2013 року, на вимогу позивача був наданий акт про відмову в гарантійному ремонті із зазначенням того, що товар вироблено 20 липня 2013 року, гарантійний строк по сайту Леново закінчився 19 липня 2014 року, умовою приймання товару на гарантійне обслуговування є наявність документа, де вказано модель, серійний номер виробу, дата продажу і штамп магазину. Актом від 27 січня 2015 року (помилково датованим 29 вересня 2014 року як зазначено в ході розгляду справи ТОВ «МТІ»), складеним за зверненням до сервісного центру Lenovo представника позивача із вказаним моноблоком та чеком магазину « Фокстрот », де зазначена дата продажу 16 грудня 2013 року, в гарантійному обслуговуванні відмовлено, оскільки на чеку був відсутній сервісний номер виробу. З вказаного акту також вбачається, що перше звернення мало місце 17 вересня 2014 року, гарантійний строк по сайту Леново закінчився 19 липня 2014 року, умовою приймання товару на гарантійне обслуговування є наявність документа, де вказано модель, серійний номер виробу, дата продажу і штамп магазину, документів про купівлю не надано, 17 вересня 2014 року товар видано без ремонту, згідно дати продажу 16 грудня 2013 року період гарантійного обслуговування закінчився 15 грудня 2014 року. 24 лютого 2015 року сервісний центр ТОВ «МТІ» за узгодженням з позивачем склав акт на компенсацію вартості товару, оскільки деталь замовлена 30 січня 2015 року, строк знаходження в ремонті 24 дні. Також судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з приводу втрати якості продукції, що мало б своїм наслідком організацію проведення гарантійного обслуговування та експертизи. З матеріалів справи вбачається, що звернення до відповідача мало місце лише 05 березня 2015 року із питанням, не пов`язаним із втратою якості продукції. Орім того, встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо наявності у товарі - Lenovo Моноблок, IdeaCentre A730, UAR708 (8E) 10123 (57319637), S/N: QS01147422, недоліків або істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця). Посилання на наявність істотного недоліку в товарі, виходячи з чого позивач звернувся до суду із вказаним позовом, ґрунтуються тільки на його поясненнях та на його власних тлумаченнях норм законодавства і є недоведеними. Гарантійний строк на придбаний позивачем товар становить один рік і враховуючи дату придбання 16 грудня 2013 року, встановлений до 16 грудня 2014 року. Як вбачається з матеріалів справи виробник подовжив гарантійний термін на придбаний позивачем товар і відповідно на проведення гарантійного ремонту виробу до 15 лютого 2015 року. ТОВ «МТІ» була проведена діагностика товару і 30 січня 2015 року замовлено необхідну для ремонту деталь «HeatSink» PN90202530, що стверджується актом від 24 лютого 2015 року. Разом з тим, докази того, що товар потребував заміни вказаної деталі, - 9 - того, що заміна вказаної деталі є істотним недоліком в розумінні положень п.п. 12,15 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів, як і факт замовлення її 30 січня 2015 року, матеріали справи не містять. До того ж, акт ТОВ «МТІ» від 24 лютого 2015 року не продовжує дії гарантійних зобов`язань, і після закінчення терміну гарантії на товар, компенсація не здійснюється навіть у тому випадку, якщо термін дії акту ще не закінчився. За таких обставин, з урахуванням того, що факт наявності істотного недоліку у придбаному позивачем товарі не знайшов свого підтвердження, докеази про це у справі відсутні і таких позивачем суду не надано, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про зобов'язання ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» відшкодувати вартість придбаного неякісного товару - комп'ютеру Lenovo Моноблок, а також інших похідних від цієї вимог. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що позивач отримав відмову в гарантійному обслуговуванні по вині відповідача, який не тільки не надав необхідної інформації про придбаний товар, але і не оформив при продажу усіх необхідних документів (товарного чеку, гарантійної книжки), тривалий час відмовляв у наданні таких документів, неналежним чином оформив товарний чек відмовив у заміні товару на такий же або аналогічний, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані. Судом встановлено, що при продажу товару відповідачем було надано позивачу усі необхідні та передбачені законом документи, фіскальний чек про придбання товару, гарантійні зобов'язання та супровідну експлуатаційну документацію. Також встановлено, що товар був придбаний 16 грудня 2013 року, а відтак річний гарантійний термін закінчився 15 грудня 2014 року. Протягом вказаного строку позивач взагалі не звертався до відповідача із будь-якимим претензіями. Вперше позивач звернувся до відповідача із претензією лише у березні 2015 року, через 15 місяців, тобто із пропуском як 14-ти денного терміну для заміни товару, так і річного гарантійного терміну. Однак, встановлено, що незважаючи на це відповідач у відповіді на претензію, пішов назустріч позивачу і запропонував йому заміну товару на товар з аналогічними характеристиками з числа наявних, оскільки такого ж товару у продавця в наявності не було. Наведене свідсить про розумність та добросовісність поведінки відповідача та узгоджується із приниципами цивільного права. Отже, посилання відповідача про те, що він отримав відмову в гарантійному обслуговуванні по вині відповідача, спростовуються матеріалами справи. Посилання у скарз на те, що позивач через 9 місяців після придбання товару, тобто 17 вересня 2014 року звернувся до ТОВ «МТІ» не є належним зверрненням у встановлений строк до відповідача, оскільки ТОВ «МТІ» не єструктурним підрозділом відповідача і останній не знав і не міг знати про наявність недоліків у роботі придбаного комп'ютера та наявність претензій до роботи. Доводи скарги про те, що гарантійний строк ремонту було продовжено ТОВ «МТІ» недоречні, оскільк згідно діючого законодавства гарантійний строк встановлюється виробником про що ТОВ «Леново Юкрейн». У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували поовноваження ТОВ «МТІ» на звернення до виробника про продовження гарантійного терміну для споживача. Окрім того, інформація в листті ТОВ «Леново Юкрейн» від 14 грудня 2015 року спростовується поясненнми представника цього товариства, які вони подали суду на викоанння ухвали від 19 серпня 2019 року, зазначивши, що товариство не займається ні продажем продукції Леново, ні її офіційним дістриб'ютером, як і не займається питанням гарантійних строків на продукцію на території України, а наданий лист не містить обов'язкових реквізитів компанії і підписанийц менеджером, який не є уповноваженим на такі дії керівництвом компанії. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач як продавець не пропонував і не - 10 - ініціював проведення експертизи відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» та в судовому засіданні не довів, що недоліки виникли з вини споживача, а тому з урахуванням висновку Конституційного Суду України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 7-рп/2013 щодо слабшої сторони споживача, посилання суду на те, що позивач мав провести експертизу необгрунтовані. Відмовляючии у позові, суд не послався на дану обставину що відповідач мав провести експертизу та не відмовив у позові з цих підстав. Суд зазначив, що позивачем не надавно доказів на підтвердження свої вимог, в тому числі позивач не скористався своїм правом на призначення експертизи, що є вірним, оскільки з урахуванням положень ст.12 ЦПК України щодо змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доводи апеляційної скарги щодо хибності висновків суду про відсутність в матеріалах справи доказів наявності у товарі недоліків або істотних недоліків, які виникли з вини виробника (продавця, виконавця), оскільки сама по собі необхідність усунення порушень нормальної роботи придбаного комп`ютера (самостійне вимикання та перезавантаження через 10-20 хвилин роботи, не збереження даних) більше 14 календарних днів свідчить про наявність підстав для визнання недоліків товару істостними і не потребує будь-яких інших доказів, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані. Відповідно до п.12 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Аналіз змісту наведеної норми свідчить про те, що законодавець визначив істотний недолік, як недолік, який має містити одночасно сукупність наступних ознак: робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин. Одночасно із сукупністю наведених ознак цей недолік для визнання його істотним має бути наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Посилаючись на наявність у придбаному комп'ютері істотного недоліку, позивач не надав суду доказів і такі відсутні, що цей недолік робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин. Як і не надав доказів, що одночасно із наведени цей недлік він взагалі не може бути усунутий або його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів або він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Посилання позивача на акт ТОВ «МТІ» від 24 лютого 2015 року, який на його думку підтверджує те, що товар може бути відремонтований у строк 24 дні, що свідчить про істотність недоліку необгрунтоваі. У вказаному акті відсутня інформація про причини та підстави появи вказаного недоліка, з чиєї вини він виник та чи є він істотним та чи підпадає під гарантійні зобов'язання, а відтак він не є належним доказом істотності недоліку у розумінні ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів». Доводи скарги про те, що оскільки протягом установленого гарантійного строку було виявлено істотні недоліки у придбаному товарі, що стверджується актом на компенсацію - 11 - вартості виробу від 24 лютого 2015 року позивач вправі вимагати розірвання договору та відшкодування вартості придбаного товару, виходячи з його вартості на час пред`явлення такої вимоги, а оскільки придбаний ним товар відсутній, то його вимога про компенацію коштів є законною необгрунтовані, оскільки з огляду на недоведеність основної вимоги про стягнення вартості товару не підлягають до задоволення вимоги поззивача про стягнення пені і моральної шкоди. Даючи оцінку доводам учасників, викладеним у апеляційній скарзі і відзиві, зогляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даній постанові, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, суд покладає на позивача витрати відповідача по оплаті правової допомоги у розмірі 4500 грн., які вважає обгрунтованими, підставними та такими, що позивачем не заперечені та не спростовані. Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11 лютого 2021 року залишити без змін. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді: