Ухвала КАС ВС № 580/842/20

УХВАЛА 26 липня 2021 року м. Київ справа № 580/842/20 адміністративне провадження № К/9901/24846/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 580/842/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Потрелеум» до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокар Петролеум» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 грудня 2019 року: №0002400503, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 27167,24 грн; №0002390503, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10 183,88 грн; №0002360503, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 208 056,76 грн; №0002410503, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 85 807,10 грн; №0002320503; яким застосовано штрафні санкції у розмірі 63 534,46 грн; №0002350503, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 81 221,68 грн; від 27 лютого 2020 року: № 000093503 на суму штрафних санкцій 43016,38 грн; № 000085503 на суму штрафних санкцій 40661,90 грн; № 000095503 на суму штрафних санкцій 594557,60 грн; № 000091503 на суму штрафних санкцій 48440,80 грн; № 000089503 на суму штрафних санкцій 26821,76 грн; № 000087503 на суму штрафних санкцій 36806,90 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 07 квітня 2021 року та від 01 червня 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 07 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 520/11751/19. Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повторює зміст попередніх касаційних скарг, які було повернуто ухвалами Верховного Суду від 07 квітня 2021 року та від 01 червня 2021 року. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник знову зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 823/1918/16, від 08 вересня 2020 року у справі № 823/990/16, від 18 вересня 2020 року у справі № 823/1977/16, від 28 вересня 2020 року у справі № 823/1978/16, від 12 березня 2020 року у справі № 823/1917/16, від 14 травня 2020 року у справі № 823/1918/16. Водночас Верховний Суд у своїх ухвала про повернення раніше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач, наведені не у взаємозв`язку із встановленими судом у цій справі обставинами, тоді як відповідно до вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах. Крім того, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник не зазначає, в чому саме судові рішення у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у зазначених постановах; не зазначає і того, в чому він убачає подібність правовідносин. Посилання на постанови Верховного Суду зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідний висновок Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Подана втретє касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 580/842/20 - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов