Ухвала КАС ВС № 580/842/20

УХВАЛА 01 червня 2021 року м. Київ справа № 580/842/20 адміністративне провадження № К/9901/17277/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №580/842/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокар Потрелеум» до офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 12.05.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №580/842/20. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Касаційна скарга подана вдруге, вперше подану касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 07.04.2021, оскільки скаржником не було викладено підстави касаційного оскарження, передбачені частиною 4 статті 328 КАС України. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції, право на касаційне оскарження гарантується Конституцією України. Верховний Суд зауважує, що дана касаційна скарга за змістом є майже ідентичною раніше поданій касаційній скарзі у даній справі, яка повернута ухвалою Верховного Суду від 07.04.2021. Скаржником вказано, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права (пункт 12 статті 3, пункт 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №823/1918/16, від 08.09.2020 у справі №823/990/16, від 18.09.2020 у справі №823/1977/16, від 28.09.2020 у справі №823/1978/16, від 14.05.2020 у справі №823/1918/16. Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Водночас висновки Верховного Суду, на які посилається відповідач, наведені не у взаємозв`язку із встановленими судом у цій справі обставинами, тоді як відповідно до вимог норми пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає неправильність врахування судами попередніх інстанцій правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 14.11.2018 у справі №826/27957/15, від 12.03.2020 у справі №823/1917/16, від 21.05.2020 у справі №809/597/16. Загалом доводи скаржника зводяться до цитування витягів з постанов Верховного Суду, опису встановлених судами у цій справі обставин та необхідності їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду, висловлення незгоди з судовими рішеннями без конкретного зазначення, у чому полягало неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій. Натомість, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку, скаржник не наводить. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №580/842/20 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва