Ухвала КАС ВС № 815/3251/16

УХВАЛА 26 липня 2021 року м. Київ справа № 815/3251/16 адміністративне провадження № К/9901/25043/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №815/3251/16 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008601301 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 13865,34грн, №0008621301 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 954,39грн, №0008631301 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем акцизний податок на 2173,75грн, №0008641301 про застосування штрафних санкцій за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій на 5711,00грн, №0008651301 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 950,28грн та рішень №0008521301 про нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 8074,43грн, №0008661301 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на 2408,52грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0008621301 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 954,39грн, в частині суми за податковими зобов`язаннями в розмірі 23,31грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 №0008641301 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 5710,00грн на підставі абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 №0008651301. Визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 №0008621301 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податків та зборів у тому числі з військового збору на загальну суму 43,71грн, з яких: податкове зобов`язання 23,31грн, штрафна санкція 13,58грн та пеня 6,82грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби в Одеській області 05.07.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження. Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі позивач визначає підставами касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень Головне управління Державної податкової служби в Одеській області зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому скаржником не зазначено, щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду та в чому помилка судів при застосуванні цієї норми права. Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального права, що не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень. Крім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, як на підставу касаційного оскарження. Застосування пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, як підстави касаційного оскарження, можливе за умови обґрунтованості підстав передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу. Оскільки відповідач належним чином не обґрунтовує підстави оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, оскарження з підстав відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України не вбачається за можливе. Загалом доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України, при цьому податковий орган не враховує, що суд касаційної інстанції лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №815/3251/16 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяВ.В. Хохуляк