Постанова 4857 № 140/16477/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2021 року ЛьвівСправа № 140/16477/20 пров. № А/857/5920/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №140/16477/20 за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В: 01.12.2020 Головне управління ДПС у Волинській області звернулось в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , просило стягнути з відповідача 35 158,62 грн. податкового боргу на користь держави. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №140/16477/20 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовлено. Судом апеляційної інстанції зареєстрована заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення, відповідач просить стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3153 грн. Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Перелік правових підстав, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення, передбачений частиною 1 статті 252 КАС України, зокрема пунктом 3 частини 1 вказаної статті встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України). Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) відповідно до положень частини 1 статті 3 якого об`єктами справляння судового збору є, зокрема, позовна заява, апеляційна і касаційна скарги на судові рішення. Згідно з частиною 8 статті 6 Закону №3674-VI розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства. Питання розподілу судових витрат регламентоване статтею 139 КАС України, частина 1 якої встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з частиною 6 вказаної статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Суд апеляційної інстанції зауважує, що порядок розподілу судового збору в адміністративному процесі залежить від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі, зокрема від того, у якому статусі (позивача чи відповідача) перебуває суб`єкт владних повноважень. За загальним правилом, суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина 4 статті 5 КАС України) та з метою реалізації покладених на нього повноважень. Однак, у судовій практиці сформувалась позиція, відповідно до якої для справ за позовом суб`єкта владних повноважень до суб`єкта приватного права законом мають бути передбачені безумовні підстави для звернення до адміністративного суду. Захистом від безпідставних позовів суб`єктів владних повноважень, зокрема, є гарантії, передбачені процесуальним законом, стосовно права на компенсацію всіх витрат, пов`язаних із судовим спором. З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що при поданні апеляційної скарги Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 сплатила 1362 грн. судового збору відповідно до квитанції №55 від 26.02.2021, а на виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 сплатила 1791 грн. судового збору відповідно до квитанції №48 від 31.03.2021. Таким чином, за встановлених обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне усунути неповноту судового рішення та прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань позивача як суб`єкта владних повноважень 3153 грн. судового збору, сплаченого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги. Керуючись статтями 7, 139, 252, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі №140/16477/20 задовольнити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (місцезнаходження: Київський майдан, 4, м.Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ 43143484) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 1362 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №55 від 26.02.2021, та 1791 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №48 від 31.03.2021. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук