LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/12026/20-а

від 26.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року в справі № 200/12026/20-а - залишит…

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2021 року справа №200/12026/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року в справі № 200/12026/20-а (головуючий І інстанції Троянова О.В., повний текст складено 25 січня 2021 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Донецькій області (далі - Управління, орган соціального страхування), в якій просив визнати протиправною бездіяльності щодо нездійснення розрахунку і несплати сум індексації щомісячних страхових виплат за весь період перебування на обліку в Фонді соціального страхування, зобов`язати нарахувати та сплатити індексацію щомісячних страхових виплат за весь період перебування на обліку у фонді з визначенням в якості базових місяців, в яких відбулось підвищення страхових виплат, а також індексацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за весь час несплати по день фактичної сплати нарахованих сум індексації щомісячних страхових виплат. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку відповідача та отримує щомісячні страхові виплати. На звернення з питань нарахування сум індексації страхових виплат відповідачем надано відповідь листом, відповідно до якого індексацію не нараховано, оскільки позивач не звертався до Фонду із відповідною вимогою. Бездіяльність щодо нездійснення розрахунку та невиплати сум індексації щомісячних страхових виплат за весь період перебування протиправною. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації щомісячних страхових виплат за період з 06.08.2001. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію щомісячних страхових виплат з 06.08.2001 з урахуванням фактично виплачених сум без врахування розміру пенсії та визначенням у якості базових місяців, в яких відбулося підвищення страхових виплат. Здійснено розподіл судових витрат. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що постановою органу Фонду №40 від 07.11.2001 позивач з 25.10.2001 перебуває на обліку у відділенні Фонду, куди надавав відомості про місце роботи. Інформація щодо проведення роботодавцем індексації заробітної плати ні позивачем, ні роботодавцем на адресу Фонду не надано. 01.09.2017 позивач звернувся до Бахмутського міського відділення із заявою про проведення індексації щомісячних страхових виплат, яку розглянуто. Індексацію за вересень, жовтень 2017 року не проведено. Враховуючи положення Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII з жовтня 2017 року відділення припинило проведення індексації щомісячної страхової виплати потерпілим на виробництві. З 11 жовтня 2017 року індексації суми страхової виплати здійснюється одночасно з перерахуванням щомісячної страхової виплати щорічно у березні. За таких обставин апелянт наголошує на відсутності підстав для задоволення позову. Справа розглянута у порядку письмовому провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. Відповідно до довідки Обласної МСЕК м. Донецьк серії 2-18 АВ №078466 від 25.10.2001 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 35% з 06.08.2001 безстроково (а.с. 14). Відповідно до довідки Обласної МСЕК м. Донецьк серії МСЕ №207957 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 25.10.2001 безстроково (а.с. 15). Постановою Артемівського міського відділення ФССНВ від 07.11.2001 №40 призначено щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 06.08.2001. Відповідно до відомостей вкладиша до трудової книжки (серії НОМЕР_1 від 01.03.2000 року) 31.08.2017 позивача звільнено за власним бажанням з ТОВ «Керамресурс». 01.09.2017 позивач звернувся до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про проведення індексації щомісячної страхової виплати. 08.10.2020 позивач звернувся до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про надання відомостей про нарахування та виплату індексації страхових виплат, та про нарахування і сплату сум індексації щомісячних страхових виплат за весь період перебування на обліку у фонді соціального страхування, а також про сплату компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації (а.с. 10). 26.10.2020 року Бахмутським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надано відповідь листом №18.03.1/4271, відповідно до якої позивач за весь час перебування на обліку в управлінні із заявою та пакетом документів, необхідним для проведення правильного розрахунку сум індексації страхових виплат, не звертався. Крім того, позивача повідомлено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIIІ внесено ряд змін до законодавчих актів України, в тому числі до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно з якими щомісячна страхова виплата індексації не підлягає. Додатково повідомлено, що для проведення індексації сум щомісячних страхових виплат позивачу необхідно особисто звернутись до Бахмутського міського відділення (а.с. 11). Вважаючи, що Управління без належного законодавчо-встановленого підґрунтя не сплатило йому належні кошти індексації страхових виплат, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV). Пункт 18 статті 34 вказаного Закону в редакції, чинній до 01.01.2015 та пункт 15 статті 42 Закон № 1105-XIV, в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII, чинній з 01.01.2015 до 11.10.2017, передбачав, що індексація суми страхової виплати провадиться відповідно до законодавства. Редакція пункту 15 статті 42 Закону № 1105-XIV, чинна з 11.10.2017 передбачала, що індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону. Згідно з ч. 2 статті 37 Закону № 1105-XIV перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначались Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ). Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування тощо. Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ регламентовано, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації. Наведений поріг індексації в редакції Закону, чинній до 01.07.2002 визначався на рівні 105%, в редакції закону, чинній з 01.07.2002 - на рівні 101%. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію щомісячної страхової виплати. При цьому доводи апелянта про те, що для здійснення індексації застрахована особа повинна надавати певні відомості, суд вважає необґрунтованими оскільки ані положеннями Закону № 1105-XIV в редакції, чинній до 11.10.2017, ані положеннями Закону № 1282-ХІІ, у відповідних редакціях, передумовою проведення індексації не визначено надання особою, що отримує щомісячні страхові виплати будь-яких документів чи відомостей. Крім того, згідно зі статтею 8 Закону № 1282-ХІІ перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду. За наявності підстав, визначених цим Законом, право особи на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами державної влади. Отже, обов`язок здійснення індексації страхової виплати покладений на відповідача і не перебуває під умовою здійснення застрахованою особою певних активних дій, зокрема надання відомостей про інші отримані доходи в період отримання страхових виплат. Водночас, слід зазначити, що пунктом 9 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ № 663 від 07.05.1998, що втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003, визначено, що працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії провадиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер, в якій зазначається розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексована її сума і сума індексації. В усіх випадках загальний доход працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати трикратну величину вартості межі малозабезпеченості. Підприємства, установи та організації зобов`язані у місячний термін після офіційного опублікування індексу споживчих цін подавати в орган, який призначає і виплачує пенсію, інформацію про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексовану її суму та суму індексації. У разі звільнення пенсіонера з роботи власником або уповноваженим ним органом подається відповідна довідка в орган, який призначає і виплачує пенсію, для проведення індексації пенсії згідно з цим Порядком. При цьому, розмір пенсії для виплати після звільнення з роботи визначається відповідно до цього Порядку без урахування індексації заробітної плати виходячи із величини індексу споживчих цін за період роботи. Абзацом 5 пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 визначено, що працюючому потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в першу чергу індексується сума оплати праці. Підприємства, установи та організації зобов`язані у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань інформацію про розмір оплати праці працюючого потерпілого, проіндексовану її суму та суму індексації. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі поданої інформації здійснюють перерахунок сум індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Якщо особа, зазначена в цьому абзаці, отримує пенсію, вона індексується в останню чергу. Загальний дохід цієї особи, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Отже, в силу наведених положень, індексація щомісячних страхових виплат здійснюється після проведення індексації оплати праці. З трудової книжки позивача, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що позивач був працюючою особою до 31.08.2017 включно, отже в зазначений період щомісячні страхові виплати підлягали індексації після проведення індексації суми оплати праці позивача. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про проведення індексації заробітної плати позивача в період до 31.08.2017, та документи, які б свідчили про здійснення відповідачем дій спрямованих на встановлення зазначеної обставини. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Із врахуванням положень ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має довести відсутність підстав для проведення індексації щомісячної страхової виплати позивача, зокрема, проведення індексації доходу у вигляді оплати праці позивача, у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Ненадання відповідачем будь-яких доказів цієї обставини є підставою для висновку про не доведення відповідачем правомірності нездійснення індексації страхових виплат позивача та обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, що виразилася у не проведенні нарахування та виплати індексації щомісячної суми страхових виплат в період з 06.08.2001 по 31.08.2017 та зобов`язання здійснити нарахування та виплату індексації за наведений період. З матеріалів справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період після звільнення позивача - з 31.08.2017 відповідачем також не здійснено нарахування та виплату індексації щомісячних страхових виплат. Після звільнення позивача при індексації щомісячної страхової виплати необхідно застосовувати абзаци 1, 3 пункту 10 Порядку № 1078, відповідно до яких у разі коли потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання одночасно із щомісячною грошовою сумою, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплачується пенсія, в першу чергу індексується щомісячна грошова сума. Індексація пенсій у випадках, зазначених у першому і другому абзацах цього пункту, провадиться органами Пенсійного фонду на підставі довідок відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в яких зазначається сума призначеної страхової виплати, проіндексована її сума і сума індексації. Отже, в період після звільнення індексація щомісячних страхових внесків проводиться в першу чергу, що свідчить про безпідставність доводів апелянта про неможливість проведення індексації страхових виплат за відсутності відомостей про суми виплаченої пенсії та періоди її підвищення. За текстом апеляційної скарги зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону № 1105-XIV виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Разом з тим, враховуючи встановлене судами першої та апеляційної інстанції протиправне не нарахування сум індексації страхових виплат, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV, відповідно до якої якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці". Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, погоджує викладений в оскаржуваному рішенні висновок, що правильним та достатнім є обраний судом першої інстанції спосіб відновлення порушеного права ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та не виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 06.08.2001 та зобов`язання здійснити такі нарахування та виплати їх на користь позивача з урахуванням фактично виплачених сум. Висновки суду першої інстанції стосовно позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат не є предметом апеляційного оскарження. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статями 139, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року в справі № 200/12026/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року в справі № 200/12026/20-а - залишити без змін. Повний текст судового рішення складено та підписано 26 липня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів А. В. Гайдар Т. Г. Гаврищук І. Д. Компанієць

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»