Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/367/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2021 року справа №200/367/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 200/367/21-а (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в нездійсненні позивачу розрахунку і виплати сум індексації щомісячних страхових виплат за період з грудня 2005 року по січень 2021 року, без врахування розміру пенсії та з визначенням базових місяців в яких відбулося підвищення страхових виплат та компенсації втрати частини доходу, обрахованої по день фактичної сплати відповідних сум індексації; - зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити розрахунок та виплату на користь позивача нарахованої суми індексації щомісячних страхових виплат за період з грудня 2005 року по січень 2021 року, без врахування розміру пенсії, та з визначенням базових місяців в яких відбулося підвищення страхових виплат, а також компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з грудня 2005 року по день фактичної сплати донарахованих сум індексації щомісячних страхових виплат (з урахуванням уточненого позову). В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку відповідача та отримує щомісячні страхові виплати. Законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію щомісячної страхової виплати. При цьому, положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV в редакції, чинній до 11.10.2017 та положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ, у відповідних редакціях, передумовою проведення індексації не визначено надання особою, що отримує щомісячні страхові виплати будь-яких документів чи відомостей. Вважає, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з грудня 2005 року по день фактичної сплати донарахованих сум індексації щомісячних страхових виплат. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування індексації страхових виплат протиправною та такою, що порушує його конституційні права. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації щомісячних страхових виплат за період з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити індексацію щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року з урахуванням фактично виплачених сум без врахування розміру пенсії та з визначенням у якості базових місяців, в яких відбулося підвищення страхових виплат. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-111 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №

159. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість висновків суду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Відповідно до пункту 5 Порядку індексації грошових доходів населення, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Діючим законодавством не передбачено обов`язок Фонду щодо самостійного збирання будь-якої інформації стосовно особи, яка перебуває на обліку у відділенні, направлення запитів до місця її працевлаштування, Пенсійного фонду, оскільки надавати до Фонду документи, що впливають на умови та розмір її матеріального забезпечення, це насамперед обов`язок застрахованої особи. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII було внесено ряд змін до законодавчих актів України, в тому числі до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (п. 16 Закону №2148-VIII), які набули чинності 11.10.2017 року та згідно яких щомісячна страхова виплата індексації не підлягає. У зв`язку з зазначеним, з жовтня 2017 року відділення припинило проведення індексації щомісячної страхової виплати потерпілим на виробництві та продовжило сплачувати фіксовану суму індексації відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №536 від 13.06.2012 року. Зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року є передчасними. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 є громадянином України, АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Позивач перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Відділенні виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Артемівськ Донецької області (код ЄДРПОУ 25968984) з 07.12.2005 як потерпілий на виробництві від нещасного випадку, відповідно до постанови органу Фонду №82 від 25.01.2006. На даний час ОСОБА_1 перебуває на обліку у Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (який є територіальним органом/відокремленим підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області) як потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві. 17.09.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації щомісячних страхових виплат та сплату компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації. Відповідь на зазначену заяву відповідачем надана не була. В зв`язку з чим позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Спірним питанням даної справи є правомірність не нарахування відповідачем індексації страхових виплат позивачу за період грудня 2005 року по січень 2021 року, а також компенсації втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасною сплатою страхових виплат. Оцінка суду. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV). Пункт 18 ст.34 вказаного Закону в редакції, чинній до 01.01.2015 та пункт 15 статті 42 Закону №1105-XIV, в редакції Закону України від 28.12.2014 №77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці", чинній з 01.01.2015 до 11.10.2017, передбачав, що індексація суми страхової виплати провадиться відповідно до законодавства. Редакція пункту 15 статті 42 Закону №1105-XIV в редакції, чинній з 11.10.2017 передбачала, що індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону. Згідно з частиною 2 статті 37 Закону №1105-XIV перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначались Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ). Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування тощо. Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації. Наведений поріг індексації в редакції Закону, чинній до 01.07.2002 визначався на рівні 105%, в редакції закону, чинній з 01.07.2002 - на рівні 101%. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Статтею 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином, законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію щомісячної страхової виплати. При цьому доводи апелянта , що для здійснення індексації застрахована особа повинна надавати певні відомості, суд вважає необґрунтованими оскільки положеннями Закону №1105-XIV в редакції, чинній до 11.10.2017 та положеннями Закону №1282-ХІІ, у відповідних редакціях, передумовою проведення індексації не визначено надання особою, що отримує щомісячні страхові виплати будь-яких документів чи відомостей. Згідно зі ст.8 Закону №1282-ХІІ перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду. За наявності підстав, визначених цим Законом, право особи на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами державної влади. Отже, обов`язок здійснення індексації страхової виплати покладений на відповідача і не перебуває під умовою здійснення застрахованою особою певних активних дій, зокрема надання відомостей про інші отримані доходи в період отримання страхових виплат. Водночас, п. 9 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ №663 від 07.05.1998, що втратила чинність на підставі Постанови КМУ №1078 від 17.07.2003, визначено, що працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії провадиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер, в якій зазначається розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексована її сума і сума індексації. В усіх випадках загальний доход працюючогопенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати трикратну величину вартості межі малозабезпеченості. Підприємства, установи та організації зобов`язані у місячний термін після офіційного опублікування індексу споживчих цін подавати в орган, який призначає і виплачує пенсію, інформацію про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексовану її суму та суму індексації. У разі звільнення пенсіонера з роботи власником або уповноваженим ним органом подається відповідна довідка в орган, який призначає і виплачує пенсію, для проведення індексації пенсії згідно з цим Порядком. При цьому розмір пенсії для виплати після звільнення з роботи визначається відповідно до цього Порядку без урахування індексації заробітної плати виходячи із величини індексу споживчих цін за період роботи. Абзацом 5 пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 визначено, що працюючому потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в першу чергу індексується сума оплати праці. Підприємства, установи та організації зобов`язані у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань інформацію про розмір оплати праці працюючого потерпілого, проіндексовану її суму та суму індексації. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі поданої інформації здійснюють перерахунок сум індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Якщо особа, зазначена в цьому абзаці, отримує пенсію, вона індексується в останню чергу. Загальний дохід цієї особи, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Таким чином, в силу наведених положень, індексація щомісячних страхових виплат здійснюється після проведення індексації оплати праці. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів після звільнення позивача та взяття його на облік до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську Донецької області, в період з 09.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року позивачу не нараховувалася та не виплачувалась індексація щомісячних страхових виплат. При цьому, нарахування індексації щомісячних страхових виплат позивачу відповідач здійснював за період з січня по лютий 2009 року, з червня по вересень 2011 року, з червня 2014 року по грудень 2017 року. Суд зауважує, що після звільнення позивача при індексації щомісячної страхової виплати слід здійснювати згідно абзаців 1, 3 пункту 10 Порядку №1078, відповідно до яких у разі коли потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання одночасно із щомісячною грошовою сумою, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплачується пенсія, в першу чергу індексується щомісячна грошова сума. Індексація пенсій у випадках, зазначених у першому і другому абзацах цього пункту, провадиться органами Пенсійного фонду на підставі довідок відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в яких зазначається сума призначеної страхової виплати, проіндексована її сума і сума індексації. Отже, в період після звільнення індексація щомісячних страхових внесків проводиться в першу чергу, що свідчить про безпідставність доводів апелянта про неможливість проведення індексації страхових виплат за відсутності відомостей про суми виплаченої пенсії та періоди її підвищення. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність допущеної відповідачем бездіяльності через не нарахування та не виплату відповідачем індексації за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року. Стосовно посилання апелянта на пункт 5 Порядку індексації №1078 в обґрунтування необхідності отримання інформації про підвищення доходів позивача (зокрема, пенсії) для вірного визначення місяця, в якому відбулося підвищення доходу, який буде вважатися базовим суд зазначає наступне. За приписами пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації Водночас, пункт 5 Порядку №1078, містить норми щодо перегляду (зменшення чи повного скасування) розміру індексації у разі підвищення доходу. Оскільки сам Порядок застосовується окремо до індексації кожного виду доходу, то передбачені порядком умови перегляду стосуються лише випадків підвищення саме індексованого доходу, а не будь-якого іншого доходу громадянина чи сукупності доходів. Тому врахування доходу позивача у виді пенсії для визначення розміру індексації страхових виплат є безпідставним. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 05.11.2019 у справі №285/1864/16-а. Отже, визначення місяця підвищення пенсії позивачу як базового під час проведення індексації щомісячних страхових виплат свідчить про невірне застосування відповідачем пункту 5 Порядку №1078, що вплинуло на правильність визначення індексації відповідачем щомісячних страхових виплат за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року. Щодо позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Стаття 2 Закону № 2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. У відповідності до сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Згідно зі статтею 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159). Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення). Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19. Враховуючи, що в межах розгляду цієї справі встановлено, що за спірний період позивачу не був нарахований та виплачений у повному/відповідному розмірі дохід у вигляді сум індексації страхових виплат, про здійснення донарахування та виплати яких у даній справі просить позивач, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити компенсацію втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат (які у даному випадку лише підлягають донарахуванню та виплаті), є передчасними, а відтак правові підстави для їх задоволення наразі відсутні. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в цій частині. Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права в частині задоволення позовних вимог про нарахування та виплати компенсації, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат з прийняттям постанови про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог. Як визначено п. 3, п. 8, ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, а також типові справи. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 200/367/21-а - задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 200/367/21-а скасувати в частині зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-111 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159,- та в цій частині відмовити в задоволенні позову. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі № 200/367/21-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 25 жовтня 2021 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 25 жовтня 2021 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Т.Г. Гаврищук А.В. Гайдар