Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1966/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2021 року справа №200/1966/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Біличенка В.О., представника відповідача - Волчек Г.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі № 200/1966/20-а (головуючий І інстанції Чучко В.М., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за заявою Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Арбітражний керуючий ОСОБА_1. (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мінюcт, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 23.09.2019 року № 3557/7, прийнятого на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення дисциплінарного стягнення та виключення запису з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення дисциплінарного стягнення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 200/1966/20-а за його позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, у задоволенні позову - відмовлено (т. 2 а.с. 54-60). 23 квітня 2021 року позивач звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі № 200/1966/20-а. В обґрунтування заяви зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішення обґрунтовували свої висновки, посилаючись виключно на рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2019 року у справі про банкрутство № 5006/5/39б/2012 ПАО «Донбаспромелектромонтаж», яке скасовано Верховним Судом 16 вересня 2020 року. Позивач вважає це підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами (т. 2 а.с. 150-154). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 року у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення - відмовлено (т. 3 а.с. 41-43). Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду і задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, посилаючись на порушення норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення (т. 3 а.с. 50-53). Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні. Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник відповідача. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив доводи апеляційної скарги, відзиву і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Таким чином, нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. За своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 року у справі № 816/4947/14, від 13.02.2018 року у справі №815/756/14. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.03.2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03.04.2018 року у справі № 477/1012/14-а. Крім того, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 29.08.2018 року у справі № 552/137/15-ц. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява №69529/01), рішення у справі «Попов проти Молдови» №2 (Popov v. Moldova №2, заява №19960/04) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява №24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 42). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43). Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.05.2019 року у справі № 826/14797/15. В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення позивач зазначив, що обґрунтовуючи свої висновки суди посилалися виключно на рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2019 року у справі про банкрутство № 5006/5/39б/2012, яким відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ «Донбаспромелектромонтаж» про визнання недійсним правочину (результату другого повторного аукціону з продажу майна банкрута), яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 року. Верховним Судом від 16 вересня 2020 року касаційну скаргу ліквідатора ПАТ «Донбаспромелектромонтаж» арбітражного керуючого ОСОБА_1 задоволено, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. 12 березня 2021 року Господарський суд Донецької області у справі № 5006/5/39б/2012 задовольнив заяву ліквідатора ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону від 07.09.2018 року з продажу майна банкрута та визнано недійсними результати другого повторного аукціону від 07.09.2018 року. Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення. Також зазначив, що суд дійшов висновку про доведеність матеріалами справи порушень, вчинених не ліквідатором, а саме порушень з боку ТБ «Межрегіональна Українська Біржа», допущених при організації та проведенні спірного аукціону, а саме: проведення аукціону без укладеного з ліквідатором договору на проведення торгів; відсутність в оголошенні про проведення торгів тексту договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця; відсутність інформації про строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; відсутність письмового повідомлення ліквідатора за 15 робочих днів про проведення аукціону; проведення торгів за наявності обґрунтованих заперечень проти їх проведення з боку замовника, зумовлених посиланнями на допущені організатором порушення в оголошенні; невідповідність протоколу про проведення торгів в частині відсутності засвідченого організатором аукціону тексту договору як додатку до протоколу, відсутності реквізитів рахунків, на які вносяться платежі переможцем аукціону; порушення строків вручення/направлення замовнику протоколу про проведення аукціону; ненаправлення разом з протоколом тексту договору з зазначенням ціни та переможця аукціону. Вказані порушення не можуть бути розцінені судом як порушення окремих вимог щодо порядку проведення аукціону, які не мали наслідком порушення прав учасників аукціону, оскільки саме ці порушення зумовили неотримання ПАТ «Донбаспромелектромонтаж» коштів за майно боржника, яке було предметом продажу на спірному аукціоні. Суд зауважує, що неотримання грошових коштів за умови продажу майна (на чому наполягає відповідач-2) розцінюється судом як безумовні порушення прав як банкрута, так і кредиторів ПАТ «Донбаспромелектромонтаж». Колегія суддів зазначає, оскільки ухвала від 12.03.2021 року у справі № 5006/5/39б/2012 прийнята після прийняття Донецьким окружним адміністративним судом рішення від 10.04.2020 року, яке просить переглянути позивач, тобто така обставина не існувала на час розгляду цієї справи, а тому ця обставина не може бути підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, оскільки не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду. Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Преюдиціальні факти це факти, встановлені рішеннями суду, що набули законної сили, і не підлягають повторному доказуванню. Преюдиціальність має свої суб`єктивні й об`єктивні межі, які мають бути у сукупності. Суб`єктивні межі мають місце, коли в обох справах беруть участь одні й ті самі особи або їх представники. Якщо судове рішення зачіпає інтереси осіб, які не були залучені судом до справи, то преюдиціальність на таких осіб не може поширюватися (об`єктивні межі). Отже, предмет доказування складається з обставин, які мають значення для судової справи і які необхідно доказувати для її вирішення. Встановлення таких обставин, у свою чергу, досягається за рахунок доказів, якими, згідно з процесуальним законодавством, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави, на які посилається позивач у заяві, як на нововиявлені обставини, не є такими в розумінні ст. 361 КАС України, оскільки під час розгляду адміністративного позову суд встановлював обставини прийняття спірного наказу, прийнятого на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення дисциплінарного стягнення, в тому числі щодо дотримання позивачем, як арбітражним керуючим, покладених на нього повноважень. Судом було встановлено, що позивач, як ліквідатор, не вчинив всіх необхідних і залежних від нього дій із підписання договору купівлі-продажу нерухомого майна банкрута, проданого на аукціоні, тобто допустив невиконання обов`язків, визначених законом, а рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2019 року у справі про банкрутство № 5006/5/39б/2012, на яке посилається позивач при перегляді нововиявлених обставин, згадувалось судом лише у контексті при встановленні порушень, вчинених позивачем, як ліквідатором ПАТ «Донбаспромелектромонтаж». Таким чином, наведені обставини були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявник не навів жодної істотної обставини, на підставі якої рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі № 200/1966/20-а мала б переглядатися, а обставини, наведені ним у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні КАС України. За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі (п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України). На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 КАС України, підстави для скасування рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі № 200/1966-20-а - відсутні. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Керуючись ст. ст. 241, 250, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 361 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі № 200/1966/20-а за заявою Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 26 липня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді А.А. Блохін Т.Г. Гаврищук