Постанова Харківський апеляційний суд № 643/70/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ рава № 643/70/21 Головуючий І інстанції - Провадження № 33/818/1096/21 Тимош О.М. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : 18 грудня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 348963 стосовно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом 18 грудня 2020 року о 0110 год. в м. Харкові, вул. Валентинівська, 29, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Tоtuareg», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці або у медичному закладі в Комунальну некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (далі - КНП ХОР «ОНД») у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2021 року, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що постанова винесена з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Зазначає, що розглянувши справу за його відсутності суддя порушив вимоги статті 268 КУпАП. Вважає, що письмові пояснення свідків є неналежними доказами по справі, оскільки вони в судовому засідання не допитувались. Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що під час проголошення оскаржуваної постанови присутнім не був, копію постанови отримав 20 березня 2021 року поштою. Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови не спростовуються матеріалами справи, клопотання захисника підлягає задоволенню. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Судовим розглядом встановлено, що 18 грудня 2020 року о 0110 год. в м. Харкові, вул. Валентинівська, 29, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Tоtuareg», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння та в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotester» та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД». Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 348963 від 12 грудня 2020 року за невиконання ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується: - письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які були залучені поліцейськими в якості свідків де зазначили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора та погодився пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я, однак потім взагалі відмовився від будь-якого огляду (а.с. 5, 6); - відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що при спілкуванні поліцейськими з ОСОБА_1 у останнього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Залучивши свідків, поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору або в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погодився пройти огляд в закладі охорони здоров`я (а.с. 2); - рапортом поліцейського, з якого вбачається, що під час фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я розрядилась нагрудна камера поліцейського (а.с. 8); - даними про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку, передбаченому статтею 2652, частиною 1 статті 266 КУпАП. Згідно з рапортом поліцейського, автомобіль було залишено на місці зупинки без порушень ПДР України, що відповідає частині 3 статті 2652 КУпАП (а.с. 7). Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що письмові пояснення свідків не можуть бути доказами по справі, оскільки свідки в судовому засіданні не допитувались, апеляційний суд до уваги не приймає та зазначає, що виходячи з вимог статті 272, пункту 5 частини 1 статті 278 КУпАП допит свідків в судовому засіданні не є обов`язком судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд враховує, що з клопотанням про допит свідків під час розгляду справи в районному суді так і в апеляційному суді, ОСОБА_1 не звертався, а письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які наявні в матеріалах справи, узгоджуються з фактичними обставинами події та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи. Крім того, відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення таким правом не скористався та відмовився надавати пояснення (а.с. 1). Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо розгляду справи за його відсутністю не є підставою для скасування постанови. З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення в провадженні районного суду перебувала з 06 січня 2021 року. Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 призначався три рази, а саме 20 січня 2021 року, 05, 22 лютого 2021 року. В жодні призначенні суддею засідання ОСОБА_1 не з`явився. Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. При цьому, апеляційний суд зауважує, що частиною 2 статті 38 КУпАП визначені стислі терміни накладення адміністративного стягнення та одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян. Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства. Суд першої інстанції, розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_1 обґрунтував та навів мотиви такого розгляду, з якими погоджується й апеляційний суд. Разом з цим, апеляційний суд відхиляє клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП виходячи з наступного. Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачає, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. Оскаржувана постанова суддею винесена 22 лютого 2021 року тобто, адміністративне стягнення за вчинене 18 грудня 2020 року адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 накладено в межах строків, передбачених частиною 2 статті 38 КУпАП. Відповідно, відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2021 року та закриття провадження на підставі пунктів 1, 7 частини 1 статті 247 КУпАП. Керуючись статтями 130, 245, 251, 252, 256, 2652, 266, 268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна