Постанова 4808 № 345/2034/21

Справа № 345/2034/21 Провадження № 33/4808/445/21 Категорія ст.130ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Фединяка Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік., а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.,- в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17.05.2021 р. о 01 год. 30 хв. в с. Томашівці по вул. Л. Українки, керував транспортним засобом марки «Citroen» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «ALKOTESTER DRAGER 6820», що підтверджується тестом № 4052 від 17.05.2021 року, результат якого 1,44 % проміле алкоголю. Такими своїми діями він порушив вимоги п. 2.9 а ПДР. Не погодившись з вказаним рішенням суду захисник Височан І.М. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без з`ясування всіх обставин справи. Вважає, що суд застосував спрощений розгляд справи та ухвалив невмотивоване і необґрунтоване рішення. Вказує на те, що суд посилаючись в постанові суду на дані протоколу серії ДПР18 №459060 від 14.05.2021 року, посилається на протокол якого не існує. Звертає увагу на те, що судом було встановлено, що огляд водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотестер Драгер 6820 17.05.2021 року, результат якого становив 1.44 % проміле. Разом з тим, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі стверджує, що результат огляду 1.44 % проміле проведений приладом Драгер 6810 не відповідає дійсності, оскільки прилад кілька разів показував результат невідомого змісту, а мундштук приладу вже був розпакований. Апелянт вказує на те, що він погодився пройти огляд на стан сп`яніння на пропозицію працівника поліції, проте мундштук був розпакований і тільки після десятки спроб продути прилад, він показав результат 1.44 проміле. Він не погоджувався із результатом огляду та хотів повторно пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за участю свідків і самостійно розпакувати мундштук, або проїхати до медичного закладу, але працівники поліції не забезпечили йому таку можливість. Для повного з`ясування обставин справи адвокат заявляв клопотання про виклик свідків в судове засідання, які зазначені в протоколі. В протоколі про адміністративне правопорушення не вказано пристрій за допомогою якого проводилась відео фіксація події. На диску містяться файли запису з різними часовими ознаками створення і змінами відео файлів, що суперечить вимогам Інструкції, що призводить до порушення принципу безперервності відео зйомки вчиненого правопорушення від його початку до завершення, а змонтовані відео файли не можуть бути використані в якості доказу. Окрім того, сама відеозйомка відбувалась не на нагрудну камеру працівника поліції, а на телефон, який має функцію відеозапису, що є порушенням права особи на захист. Апелянт зазначає, що дії патрульного прямо порушують вимоги про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками поліції та доступ до відеозаписів з них. Апелянт стверджує, що суд в постанові послався на видуману письмову заяву та відеоматеріали, в якій він ніби то не бажав їхати до медичного закладу та не скористався своїм правом у законному порядку спростувати результати огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 наголошує на тому, що таку заяву він не писав, а в протоколі відсутні інформація про це. Вважає, що постанова суду за відсутності посилання на відомості щодо технічного засобу, який здійснювався запис щодо нього, не ґрунтується на належних та допустимих доказах. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. ОСОБА_1 та його захисник адвокат Фединяк Р.В. повністю підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи захисника адвоката Фединяка Р.В. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав. Так, Європейський суд неодноразово вказував на те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності. Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов`язки, мати захисника та інші. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення. Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП. Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів. Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння водія проводився із застосуванням приладу «Драгер 6820». Зокрема, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив письмові матеріали та прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 459060 від 14.05.2021 (а.с. 1), який складено відповідно до вимог діючого законодавства, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в якому наявні пояснення ОСОБА_1 наступного змісту: «випив бутилку пива думав що не покаже»; результати спеціального технічного засобу - алкотесту «Драгер ALKOTEST 6820», відповідно до якого результат тесту 1,44 проміле алкоголю (а.с. 2); судом зазначено, що факт проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «ДРАГЕР» зафіксований у відповідному акті, в якому, окрім іншого, зазначено ознаки сп`яніння, які були наявні у водія, а з результатами огляду він погодився. (а.с. 3); рапортом працівника поліції Гулійчука В.Ю., в якому викладено послідовність подій, які відбувались 17.05.2021 р. о 01 год. 30 хв. (а.с.7); відеозаписі, який міститься на долученому до матеріалів справи диску, який було переглянуто в судовому засіданні. Зокрема судом враховано, що на відео відображено рух автомобіля із-за керма якого виходив ОСОБА_1 , що підтверджувало те, що останній керував автомобілем. На пропозицію працівників поліції він продув в спеціальний технічний засіб, результат становив 1,44 проміле алкоголю. Судом звернуто увагу на те, що неодноразовість продування приладу драгер зумовлена поведінкою самого ОСОБА_2 , який не виконував вимог працівників поліції і не видував достатньої кількості повітря, або ж взагалі втягував повітря в легені. З боку водія були відсутні заперечення щодо такого результату, окрім того він визнав, що за годину до того він пив пиво. При мотивувальній частині рішення суд вказав, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад для проходження альтернативного медичного огляду на стан сп`яніння, проте, ОСОБА_1 не забажав цього робити. Даний відеозапис дозволив суду в повній мірі відтворити обставини проходження водієм ОСОБА_2 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с. 9). Судом першої інстанції було враховано, що з наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 17.05.2021 року (а.с. 4) вбачається, що поліцейським пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в Калуській ЦРЛ, оскільки, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, то вказане свідчить, що він фактично погодився з результатами огляду за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер». Судом обґрунтовано взято до уваги, що норми діючого законодавства не надають водієві права вимагати повторного проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки автомобіля з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку незгоди з результатами огляду на місці зупинки з будь яких причин, водій має право на проходження альтернативного огляду в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право проводити відповідні огляди на стан сп`яніння. Окрім того, при ухваленні постанови судом було прийнято до уваги письмову заяву ОСОБА_2 (а.с. 26-27), яка ним власноручно подана док канцелярії суду та зареєстрована Калуським міськрайонним судом 10.06.2021 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 вказав на те, що він не бажав їхати в заклад охорони здоров`я тратячи на це свій час, а вимагав повторно пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в присутності свідків (а.с.27). Таким чином, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такі докази долучені до протоколу в оригінальному виді і сумнівів не викликають. Судом також було розглянуто клопотання захисника про виклик та допит в судовому засіданні свідків, які зазначені в протоколі, яке, на думку суду, не підлягало задоволенню з наступних підстав, оскільки КУпАП не містить імперативної вимоги здійснювати допит в судовому засіданні осіб, які були свідками при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції, яка вже діяла на час складання протоколу) огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Враховуючи, що під час складання протоколу про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 , поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, то залучення свідків було не обов`язковим. Окрім того, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 5, 6) суд не взяв до уваги, а виклик і допит в судому засіданні свідків, показання яких не мають значення для встановлення фактичних обставин справи, на думку суду, лише сприятиме порушенню розумних строків розгляду справи. Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №459060 від 17.05.2021 року водій ОСОБА_1 17.05.2021 р. о 01 год. 30 хв. в с. Томашівці по вул. Л. Українки, керував транспортним засобом марки «Citroen» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «ALKOTESTER DRAGER 6820», що підтверджується тестом № 4052 від 17.05.2021 року, результат якого 1,44 % проміле алкоголю. Такими своїми діями він порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором СРПП Калуського РВП старшим лейтенантом поліції Гулійчук В.Ю., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол та підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 . ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Калуському міськрайонному суді, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 . В протоколі зазначено, що до протоколу додається пояснення свідків, акт огляду, направлення, рапорт, тест №4052, відео фіксація. Працівниками поліції у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія, та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, про що свідчить його власноручний підпис у протоколі. У вказаному протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 власноручно написав, що випив бутилку пива і думав що не покаже. ОСОБА_1 було ознайомлено із змістом протоколу під його підпис та зазначено в протоколі про те, що автомобіль передано ОСОБА_3 із зазначенням даних посвідчення водія ОСОБА_3 та його підписом в протоколі. Таким чином, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 повністю визнавав факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вказував, що дійсно вживав алкогольні напої, був ознайомлений зі змістом висунутого обвинувачення та наданими йому правами, отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення. Дані протоколу про адміністративне правопорушення повністю спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що він не був відсторонений від керування транспортним засобом, оскільки у протоколі зазначено про те, що у ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія, та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, а автомобіль передано ОСОБА_3 . Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується із діями працівників поліції, оскільки вважає, що оформлення працівником поліції матеріалів не відповідає вимогам закону. Вказує на те, що огляд на стан сп`яніння було проведено з порушенням норм закону, та йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, чим порушено його право. Вважає, що зібрані з порушенням норм законодавства докази не доводять його вини у вчиненні правопорушення і всі здобуті докази можна вважати неналежними та недопустимими доказами у справі. Перевіряючи вищевказані доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Апеляційний суд вважає, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було те, що він їхав зі включеним дальнім світлом фар. Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Так, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи, які були долучені до матеріалів справи. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення дійсно не зазначено, який саме приладом здійснювалася відео фіксація подій щодо ОСОБА_5 .. Разом з тим, таке порушення не є суттєвим і не має своїм правовим наслідком визнання всіх долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів недопустимими. Зокрема, недопустимими повинні бути визнані докази, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Апеляційний суд вважає, що відсутні дані, які свідчать що наявні в матеріалах справи докази отримані з порушенням встановленого законом порядку та повинні бути визнані недопустимими. Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що відображена у відеоматеріалах інформація ОСОБА_1 відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення. Відеозаписи стосуються обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення та оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи про те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не можуть бути визнані належним та допустимим доказом за відсутності посилання щодо відомостей на технічний засіб за допомогою якого було здійснено відеозапис. Апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянтом не доведено яким чином відсутність даних про технічні засоби порушує право особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення на організацію ефективного захисту своїх інтересів та не обґрунтована необхідність встановлення цих даних під час судового розгляду. Апеляційний суд, враховуючи обставини за яких було здійснено відеозапис, вважає, що у даному випадку, наявність або відсутність інформації про те, яким технічним засобом було створено відеозапис, жодним чином не впливає на правову оцінку вищевказаного доказу щодо його допустимості та належності, оскільки достовірність обставин, які ним зафіксовано не викликає сумнівів. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказаний відеозапис було зроблено з інспекторами патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення за допомогою наявних технічних засобів. Зафіксовані відеозаписом обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зокрема, зі змісту відеозаписів, які були долучені до матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом. Відеозаписи містять дані того, що ОСОБА_1 як водій автомобіля повідомив, що бажає пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Драгер. Відповідно до матеріалів справи та відеозаписів вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 . Відеоматеріали містять дані добровільного проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Драгер, містяться записи того, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стані сп`яніння за допомогою приладу Алкотест Драгер 6820. На відеозапису видно, що ОСОБА_1 було повідомлено про номер тесту, роз`яснено процедуру проходження огляду на стан сп`яніння та роз`яснено спосіб продуття приладу. ОСОБА_1 дійсно тривалий час ігнорував та відмовлявся виконувати вказівки працівника поліції щодо правильного використання технічного приладу, та пройшов огляд тільки після того, як працівник поліції попередив його про те, що така процесуальна поведінка водія буде розцінена ним, як свідома відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. В результаті проходження огляду на визначення стану сп`яніння, результат огляду показав 1.44 % проміле, про що ОСОБА_1 було проінформовано та повідомлено про перевищення ним дозволеної норми. Окрім того, ОСОБА_1 було повідомлено про застосування приладу Алкотест Драгер 6820. Після проведеного огляду на визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 не заперечував щодо неправильності проведеного огляду на стан сп`яніння та із результатом проведеного огляду, та відмовився від проходження огляду у медичному закладі. ОСОБА_1 було повідомлено про вилучення посвідчення водія та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 неодноразово відмовився від проходження огляду в медичному закладі та не висловлював свою незгоду із результатом проведеного огляду 1.44 % проміле. Відеозапис здійснені працівниками поліції повністю узгоджується з іншими доказами по справі, які у своїй сукупності повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. З вищевказаних відеозаписів вбачається, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу та пройшов огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Драгер. Вищевказані дані відеозапису свідчать про безпідставність доводів апелянта про те, що працівниками поліції було порушено встановлений законом порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зокрема, зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції під час керування ним транспортним засобом, і саме він як водій пройшов оглд на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Драгер. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом та проходження ним огляду на стан сп`яніння. Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 розумів, що проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння саме як водій транспортного засобу у зв`язку з тим, що поліцейський підозрює його в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом і вказував, що випив пиво за годину до керування транспортним засобом. З змісту відеозапису вбачається, що жодних зауважень на дії працівників поліції чи щодо неправомірності проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не було висловлено. Дані відеозаписів повністю узгоджуються із сукупністю інших доказів по справі. Зокрема, відповідно до роздруківки результат тесту 4052 на стан сп`яніння за допомогою приладу Алкотест 6820 ARНЕ-0369, становив 1.44 % проміле. Вищевказаний результат роздруківки приладу ОСОБА_1 підписано без жодних зауважень чи скарг. (а.с.2) При оформленні поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху патрульна поліція керується Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законами України «Про дорожній рух» та «;Про Національну поліцію», затвердженою наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, іншими нормативно правовими актами. Відповідно до Розділу ІІ вказаної Інструкції поліцейський, за наявності підстав, встановлених законодавством, проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Оскільки ОСОБА_1 не заперечував щодо результату огляду на стан сп`яніння, про що зафіксовано на бодікамері поліцейського, то підстави для направлення його до закладу охорони здоров`я для проведення огляду відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, були відсутні. У відповідності до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведено в зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, за допомогою алкотестера "Драгер 6820", результат якого становив 1.44 % проміле, про що ОСОБА_1 власноручно розписався у даному акті огляду (а.с.3). В акті огляду зазначені свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із зазначенням їх даних проживання та їх власноручними підписами. В матеріалах справи наявне свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/3981 чинне до 24.07.2021 року про відповідність вимогам закону приладу Газоаналізатора Алкотест 6820 ARНЕ-0369 (а.с.8). Вказане свідоцтво стосується приладу за допомогою якого було проведено огляд на стан сп`яніння. До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до медичного закладу Калуської ЦРЛ для проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.4), у відповідності до якого у ОСОБА_1 17.05.2021 року о 02.18 год. були виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів. Зазначено, що огляд проведено за допомогою приладу Драгер 6820, результат позитивний огляду, становив 1.44 % проміле. Згідно рапорту інспектору СРПП Калуського РВП старшого лейтенанта поліції Гулійчук В.М. (а.с.7), 17.05.2021 року близько 01 год. 30 хв. було виявлено автомобіль "Сітроен С4", д.н.з. НОМЕР_2 , в с. Томашівці по вул.. Л.Українки, який рухався по зустрічній частині дороги на дальному світлі фар. При спілкуванні із водієм було виявлені ознаки сп`яніння, а сааме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння в присутності свідків за допомогою приладу Драгер 6820, на що останній погодився. Результат тесту №4052, позитивний. Водій з результатом був згідний і від проходження огляду в медичному закладі Калуської ЦРЛ відмовився На водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника Калуського РВП про законність своїх дій. Разом з тим, дані вищевказаного рапорту працівника поліції повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовного дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення. До матеріалів справи долучені письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.5-6), з яких вбачається, що вони 17.05.2021 року в с. Томашівці по вул.. Л.Українки були запрошені працівниками бути присутніми в якості свідків і в їхній присутності водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, проба 4052, результат огляду показав 1.44 % проміле, про що свідки засвідчили власноручними підписами. В поясненнях свідків зазначено, що вони були присутніми в якості свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не послався на показання вищевказаних свідків. Клопотання про допит свідків в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заявлялось, оскільки суд першої інстанції не прийняв до уваги письмові показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За змістом ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, суд дійшов до правильного висновку, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки добровільно пройшов огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу Драгер, результат якого становив 1.44 % проміле, погодився із вказаним результатом, та відмовився від проходження огляду у медичному закладі, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у відповідності до вимог закону; роздруківки результату приладу Драгер, актом огляду, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; відеозаписами працівників поліції та відеозапису з відео реєстратора машини патрульної поліції. Апеляційний суд вважає безпідставним посилання на те, що працівниками поліції було порушено встановлений законом порядок проходження водія на визначення стану алкогольного сп`яніння. В результаті перевірки вищевказаних доводів не було встановлено порушень, передбаченого ст.266 КУпАП порядку проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103. Апеляційний суд вважає, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер проведено поліцейським в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився огляд. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого закону водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом. У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу, то огляд на стан сп`яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров`я. При цьому водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов`язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом. Однак, до цих причин можливо також віднести сумніви водія в тому, що прилад за допомогою, якого було проведено огляд не має сертифікату та свідоцтва про реєстрацію і не дозволяє отримати об`єктивний результат щодо перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування у стані алкогольного сп`яніння. Згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі з приводу того, що в постанові суду суддею зазначено не існуючий протокол про адміністративне правопорушення № 459060 від 14.05.2021 року. При дослідженні обставин справи, на 32аркуші справи суддею дійсно в мотивувальній частині постанови суду суддею одноразово зазначено «протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №459060 від 14.05.2021 року». Апеляційний суд звертає увагу на те, що суддею при мотивуванні рішення суду щодо ОСОБА_1 формально допущено описку в даті складення протоколу, яка носить суто технічний характер та не впливає на висновок щодо доведеності вини у вчиненні правопорушення, правову кваліфікацію дій правопорушення і не є підставою для скасування постанови суду. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку матеріалам справи у їх сукупності та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Апеляційний суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 17.05.2021 р. о 01 год. 30 хв. в с. Томашівці по вул. Л. Українки, керував транспортним засобом марки «Citroen» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «ALKOTESTER DRAGER 6820», що підтверджується тестом № 4052 від 17.05.2021 року, результат якого 1,44 % проміле алкоголю. Такими своїми діями він порушив вимоги п. 2.9 а ПДР. Такими чином, перевіривши сукупність доказів по справі, апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених доказів поза всяким розумним сумнівом доводить факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. При накладенні стягнення було враховано судом першої інстанції характер вчиненого правопорушення, особу порушника та обставини, вчиненого адміністративного правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 в мінімальних межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП ,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв