Ухвала КГС ВС № 910/8137/19 (910/13186/20)

УХВАЛА 21 липня 2021 року м. Київ Справа № 910/8137/19 (910/13186/20) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г., за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.; за участю представників: ліквідатора ТОВ "БМБ Компаунд" - арбітражного керуючого Пічугіна І.В. (особисто), ДП "ЗЕЕЛАНДІЯ" - Василенка А.П., Величка О.В., Улька С.С., ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджиз Продакшн" - Лисовець Т.В., ТОВ "Мані ФЛОУ" - Шалашової В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" до Дочірнього підприємства "ЗЕЕЛАНДІЯ", за участю: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МАРКО ПОЛО", Публічного акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СОЛІД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ "АГРО ФАКТОР", Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАУНД-КОМПЛЕКС-К", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЛЕСТІЯ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ФУД ТЕХНОЛОДЖИЗ АКТИВ", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ФУД ТЕХНОЛОДЖИ ПРОДАКШН", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ФУД ТЕХНОЛОДЖИЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІАН ФУД ТЕХНОЛОДЖИЗ ХОЛДИНГ", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи №910/8137/19. ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" (далі - ТОВ "БМБ КОМПАУНД", позивач) звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства "ЗЕЕЛАНДІЯ" (далі - ДП "ЗЕЕЛАНДІЯ", відповідач) про витребування з чужого незаконного володіння нежитлової будівлі міні виробництва напівфабрикатів шоколадної глазурі (цегла) загальною площею 878,3 кв.м, огорожа, бокси для стоянки автомобілів, загальною 42, 8 кв. м, навіс, що розташовані за адресою: Київська обл., м. Бровари, пров. Староміський, буд. 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості №139327432000, номер об`єкта в РПВН 4100074) (спірне майно). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане спірне майно незаконно вибуло з володіння позивача, а тому підлягає поверненню шляхом витребування з відповідача. В якості доказів, що підтверджують позовні вимоги, суду було подано копію кредитного договору № 23 від 26.08.2011, копію іпотечного договору № 3590 від 29.09.2011, копію інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.08.2020, копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 та копію постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2016 у справі № 910/2924/15-г. Відповідач подав суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 відмовлено в задоволенні позову повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/8137/19 (910/13186/20) залишено без змін. Місцевий та апеляційний господарські суди, врахувавши встановлені обставини та норми законодавства, дійшли висновку, що позовні вимоги могли б бути обґрунтовані, та, відповідно, у даній справі наявні ознаки порушеного права позивача, проте, враховуючи, що строк, в межах якого позивач міг звернутися за захистом порушеного права сплив, застосували наслідки спливу строку позовної давності. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся ліквідатор ТОВ "БМБ КОМПАУНД" арбітражний керуючий Пічугін Ігор Вячеславович, який просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20) повністю. Ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ "БМБ КОМПАУНД" задовольнити повністю. Витребувати від ДП "ЗЕЕЛАНДІЯ" на користь ТОВ "БМБ КОМПАУНД" нежитлову будівлю. В обґрунтування доводів посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції застосовано норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 17.10.2018 у справі №362/44/17 щодо застосування статті 261 ЦК України, у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №925/1691/17, від 11.11.2019 у справі № 760/16751/15- ц та порушення статей 216, 236 ЦК України; порушення норм процесуального права, а саме статей 73, 86 ГПК України. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8137/19 (910/13186/20) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Банасько О.О., суддя - Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями 27.04.2021. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора ТОВ "БМБ КОМПАУНД" арбітражного керуючого Пічугіна І.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20) та призначено до розгляду на 07.07. 2021. У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8137/19 (910/13186/20) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Банасько О.О, Жуков С.В, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021. Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/8137/19 (910/13186/20) до 21.07.2021 о 12:55 год. У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8137/19 (910/13186/20) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Банасько 0.0., Ткаченко Н.Г, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2021. 19.07.2021 до Верховного Суду надійшло клопотання ДП "ЗЕЕЛАНДІЯ" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Клопотання обґрунтоване існуванням виняткової правової проблеми, яка полягає у тому, що у Верховному Суді, з огляду на забезпечення принципу верховенства права, забезпечення стабільності і передбачуваності цивільного обороту, захисту від недобросовісності, захисту від зловживання правом, не допускаючи обхід закону, слід розв`язати ряд таких правових проблем:

1. Чи сумісна з принципом верховенства права, зокрема, такої його складової, як правова передбачуваність, а також презумпцією правомірності правочину ситуація, коли дійсний неоспорений правочин перестає породжувати правові наслідки для його сторін навіть без їх відома?

2. Чи може суд здійснювати захист права у цивільних правовідносинах замість самого позивача?

3. Чи можливо задовольнити віндикаційний позов, коли виникненню спору сприяв сам позивач внаслідок того, що він вчасно не звернувся до суду за захистом свого права, хоча мав можливість для цього?

4. Якщо позивач вчасно не звернувся до суду за захистом свого права, хоча мав можливість для цього, то чи означаєте, що він схвалив вибуття майна з його власності, тобто, що у нього була воля на вибуття майна у такій ситуації?

5. Чи можливо надати у справі про віндикацію судовий захист недобросовісному позивачу?

6. Чи може недобросовісний позивач у справі про віндикацію отримати вигоди від свої недобросовісної поведінки, яка І породила правову проблему, шляхом витребування майна у добросовісного позивача, та чи взагалі має позивач у такій ситуації право на витребування майна (право на позов)?

7. Що таке обхід закону? 8.Чи мав місце обхід закону з боку позивача у даній справі? Відповідач вважає, що у даній справі існує виключна правова проблема, вирішення якої сприятиме правовій визначеності, захисту презумпції правомірності правочину, зазначаючи, що правочин, на підставі якого він набув право власності на майно, не визнаний судом недійсним, а відтак в силу положень статті 204 ЦК України є правомірним. Вказане свідчить про відсутність у позивача правових підстав для звернення з позовом про витребування майна у добросовісного набувача за правомірним правочином. Дослідивши у відкритому судовому подані клопотання ДП "ЗЕЕЛАНДІЯ", заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників справи, колегія суддів зазначає про таке. Частина п`ята статті 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п`ятої статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Як вбачається із прохальної частини касаційної скарги ліквідатора ТОВ "БМБ КОМПАУНД", предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду м. Києва від 24.12.2020 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20), якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння нежитлової будівлі. Суть спору полягає у віндикації нерухомості у відповідача, яку ним було придбано не у позивача, а іншої особи - ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджз Продакш". Позивач посилався на те, що спірне нерухоме майно вибуло з його володіння внаслідок того, що 28.01.2016 на нього було звернуто стягнення в порядку позасудового задоволення вимог іпотекодержателя з боку ФК "Агро Фактор", як особи, яка в силу рішення Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/2924/15 від 02.12.2015 не мала прав вимоги до позивача. Правову позицію, відповідно до якої власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є його останнім набувачем, незалежно від того, скільки це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача, викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 14.11.2018 у справі № 183/1617, постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 908/431/14, від 21.06.2018 у справі № 927/939/17, від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09. Правова позиція, що витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувана за першим договором у ланцюгу договорів, викладена Верховним Суду України, зокрема, у постановах від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15 та від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 10.05.2018 у справі № 29/5005/6381/2011. За висновком Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 18.02.2021 у справі №14/5026/1020/2011, можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність, насамперед, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем. Одночасно добросовісність (недобросовісність) володільця характеризує його суб`єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірність його придбання. З`ясування питання добросовісності/недобросовісності набувача є визначальним для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію "пропорційності" втручання у право власності набувача майна. Правова позиція щодо застосування до позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі статей 203, 215, 387, 388 ЦК України загального строку позовної давності у три роки, була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі №362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 у справі №522/2201 /15-ц та відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16. Правову позицію у справах щодо витребування майна з чужого незаконного володіння стосовно початку перебігу та застосування строків позовної давності, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16. Відтак, за оцінкою Суду, заявлене відповідачем клопотання не містить належного обґрунтування того, що справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, правова позиція щодо підстав витребування майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України та застосування строків позовної давності до даної категорії спору викладена Верховним Судом у ряді судових рішень, які зазначені вище, та відступати від яких колегія суддів у справі, що розглядається, не вбачає підстав. З огляду на вищенаведені положення, Касаційний господарський суд, оцінивши доводи скаржника, дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи № 910/8137/19 (910/13186/20) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки скаржником не доведено наявності кількісного та якісного вимірів, відповідно, наявності виключної правової проблеми у цій справі. Керуючись статтями 234, 235, 236 240, 296, 300, 314, ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "ЗЕЕЛАНДІЯ" про передачу справи № 910/8137/19 (910/13186/20) на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити. Ухвалу набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню. Головуючий, суддя Огороднік К.М. Судді Банасько О.О. Ткаченко Н.Г.