Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4848/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4848/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Мельничука В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області щодо не складання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за формою, передбаченою Додатком №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393", з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", починаючи з 01.01.2016; - зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Київській області виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: - посадовий оклад - 2500,00 грн.; - оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн.; - набавка за стаж служби (30%) - 1350,00 грн.; - надбавка за виконання особливо-важливих завдань (50% - вираховуються з посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) - 2925,00 грн.; - премії (2,76% - вираховуються з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби та надбавка за виконання особливо важливих завдань) - 242,19 грн. та направити в Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було складено та подано до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, в яку протиправно не включено всі види грошового забезпечення, які нараховувались позивачу під час проходження служби. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови КМУ від 11.11.2015 № 988, наказу МВС України № 260 Головним управлінням була складена довідка від 22.03.2018 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Види грошового забезпечення, визначені постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294, з яких розраховувалась пенсія позивачу, до довідки не включено, оскільки постанова не поширюється на поліцейських. Оскільки законодавець прирівняв колишніх працівників органів внутрішніх справ до поліцейських, то для перерахунку пенсії має враховуватись грошове забезпечення поліцейських. Відтак, надбавки, які виплачувались позивачу у період його служби в органах внутрішніх справ, не можна враховувати для перерахунку пенсії з грошового забезпечення поліцейського, адже вони не виплачуються за відповідною посадою (посадою, яка за кваліфікаційними характеристиками, зокрема, назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена). З огляду на зазначене, враховуючи приписи п. 3 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018, а також те, що урядом більше не приймалось рішення про перерахунок пенсії, апелянт стверджує, що формуючи довідку, ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Київській області визначила грошове забезпечення позивачу за відповідною (прирівнюваною) посадою поліцейських у відповідності до вимог чинного законодавства. За наведених обставин, апелянт вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року є незаконним, а тому відповідно до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Позивачем, було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а викладені у апеляційній скарзі доводи - такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Разом з цим, позивач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. З огляду на викладені у відзиві обставини, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу з лютого 2004 на посаді старшого дізнавача сектора дізнання в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області, та наказом ГУ МВС України в Київській області № 167 о\с від 31.03.2008 був звільнений з кадрів МВС України у запас: за п. 64 «Б» ( через хворобу ) з 07.04.2008, в званні майора міліції (а.с. 11). З 24.04.2008 позивачу була призначена пенсія по інвалідності 2-ї групи під час проходження служби в ОВС України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» від 09.04.1992 року. Згідно протоколу Головного управління ПФУ в Київській області від 01.12.2017 за пенсійною справою № 1003008758, позивачу з 24.04.2008 призначено пенсію по інвалідності 2-ї групи у розмірі 60% грошового забезпечення, та відповідно до відомостей даного протоколу майору міліції старшому дізнавачу сектору дізнання Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області грошове забезпечення для обчислення пенсії складає такі види: посадовий оклад - 800.00 грн; оклад за військове звання - 125.00 грн; надбавка за вислугу років - 30% (277.50 грн); надбавка за виконання особливо важливих завдань - 50% (601.25 грн.); премія - 50% (901.88 грн.). Вказане підтверджується також довідкою № 2562 від 02.10.08 виданою Таращанським РВ ГУ МВС України в К/о (а.с. 16, 18). В травні 2017 року позивач звернувся з письмовою заявою до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Київській області та просив при складанні нових довідок для перерахунку пенсії включити всі передбачені законом надбавки, які входять до грошового забезпечення. 22.05.2017 позивач отримав письмову відповідь від відповідача за № 29/Т-428, в якій позивачу роз`яснено, що підстав для видачі нової довідки немає (а.с. 13-14). З наявної в матеріалах справи довідки виданої відповідачем від 22.03.2018 №1003008758 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за 01.01.2016 за прирівняною старший оперуповноважений-управління, відділу (відділення) поліції до посади на день звільнення зі служби старший дізнавач сектора дізнання Таращанського РВ ГУ в Київській області складає 6011.46 грн. а саме: посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальне звання ( майор міліції/ поліції ) - 2000,00 грн.; процентна надбавка за стаж служби 30% - 1350,00 грн.; премія 2.16% - 161,46 грн. (а.с.12). 05.03.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив останнього підготувати та надати до ГУ ПФУ в Київській області нову довідку із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії), які були призначені на день звільнення позивача зі служби, для перерахунку основного розміру пенсії. Водночас, не отримавши жодної відповіді на вказане звернення, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з даним позовом. Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі виник у зв`язку з різним тлумаченням учасниками справи положень законодавства щодо переліку видів грошового забезпечення та його розмірів, що належить враховувати при перерахунку пенсії. При цьому, судом зазначено, що Кабінет Міністрів України, зокрема, визначає умови перерахунку пенсій за виключенням визначення видів грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсій, у той час як Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема стаття 63, не містить положень, які б давали підстави не враховувати для перерахунку пенсії певні види грошового забезпечення, що отримував позивач, у тому числі і надбавку за виконання особливо-важливих завдань (100% - вираховуються з посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби), надбавку до посадового окладу за службу в підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю (50% - вираховується з посадового окладу) та надбавку за проведення оперативно-розшукової діяльності (50% - вираховується з посадового окладу). З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що у довідку про грошове забезпечення позивача повинно бути внесені усі додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які отримував позивач, та зміст яких не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або виходячи із середніх показників, в той час як встановлення таких премій або надбавок, доплат тощо відбувалась безпосередньо з призначених позивачу. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Колегією суддів встановлено, що предметом цього спору є наявність/відсутність підстав для включення позивачу до нової довідки про розмір грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%) у розмірі 2925,00 грн. Частиною 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». (далі Закон № 2262-ХІІ). Відповідно до норм ч. 3 ст. 63 Закону № 2262 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, зі змінами, внесеними Законами України від 16.12.2004 № 2255-IV, від 03.04.2007 № 857-V, від 25.06.2009 № 1567-VI, яка діяла до 28.12.2015), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. За змістом ч. 2 ст. 51 Закону № 2262, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі по тексту також - Закон № 580-VIII), крім окремих положень, визначених у пункті 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. 23 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», яким статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських". Відповідно до норм ч. 1 ст. 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Кабінет Міністрів України постановою № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (надалі по тексту також - Постанова № 988), встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади та оклади за спеціальні звання колишніх працівників міліції. Ця постанова набрала чинності 02 грудня 2015 року. Таким чином, у зв`язку зі змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими постановою № 988, та враховуючи положення частини другої статті 51 Закону № 2262, у колишніх працівників міліції виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. За нормами п. 4 постанови № 988, надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення: 1) установлювати, зокрема, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Так, на виконання вимог ст. 94 Закону № 580 та постанови № 988, Міністерство внутрішніх справ України видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. (надалі по тексту також - Порядок № 260) Згідно з п. 3 Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Пунктом 1 Порядку № 45, передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку № 45, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема, щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що у зв`язку зі зміною посадового окладу за прирівняною посадою «ст.оперуповноважений - Управління, відділи (відділення) поліції», до посади позивача на день звільнення зі служби - ст.дізнавач сектора дізнання Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, 01.05.2018 позивачу, на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області від 22.03.2018 № А-1003008758, було проведено перерахунок його пенсії з 01.01.2016. Однак, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 %. Відповідно до грошового атестату № 12 від 18.07.2008, виданого Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області, до складу грошового забезпечення позивача на момент звільнення з органів внутрішніх справ була включена надбавка за виконання особливі умови служби у розмірі 50% (601.25 грн.) окладу за спеціальним званням (125,00 грн.) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірі 30% (від посадового окладу та окладу за спеціальним званням) (277,50 грн.) у сумі 2705,63 грн. Враховуючи, що перерахунок пенсії був проведений позивачу 01.05.2018, але охоплював період, починаючи з 01.01.2016, дана надбавка була виключена зі складових для перерахунку пенсії і не враховувалась при перерахунку вже з 01.01.2016. Варто зазначити, що виплата позивачу надбавки за особливо важливі завдання під час проходження служби в органах внутрішніх справ здійснювалась на підставі чинної на час його звільнення зі служби постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». При цьому, порядок та умови виплати такої надбавки визначались залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, яку отримував позивач на момент звільнення з органів внутрішніх справ, на час виникнення у нього права на перерахунок пенсії у 2016 році, вже не була встановлена законодавством для поліцейських та не виплачувалась, з огляду на що, дана складова не може бути зазначена у новій довідці про розмір грошового забезпечення, адже постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 не передбачена. Колегія суддів також враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 802/2196/17-а, в якій суд дійшов висновку, що такий вид грошового забезпечення, як надбавка за виконання особливо важливих завдань, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 не передбачена, а тому, відповідач правомірно не включив зазначену надбавку до довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії. Також, у постановах від 09.08.2019 (справа № 202/7622/17), від 15.08.2019 (справа № 821/256/17), від 20.05.2020 року (справа № 524/2735/17) Верховний Суд на підставі аналізу норм статті 63 Закону № 2262-XII та інших зазначених вище нормативно-правових актів, дійшов наступних правових висновків: «у довідку для перерахунку пенсії на підставі постанови № 988 включаються надбавки та премії, які фактично виплачувалися поліцейським за відповідними посадами у місяці, з якого відбувається перерахунок пенсії»; «оскільки надбавки за виконання особливо важливих завдань та оперативно-розшукову діяльність, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії вже не виплачувались, тому ці надбавки правомірно не вказані у довідці про розмір грошового забезпечення». Колегія суддів також враховує правову позицію, висловлену у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 306/755/17, від 30 листопада 2020 року у справі № 1240/2764/18. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В той же час, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний. Проте, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного. Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Отже, з огляду на встановлені обставини справи норми чинного законодавства у їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Натомість, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи, у той час як встановлені під час апеляційного розгляду обставини справи та норми чинного законодавства у сукупності та взаємозв`язку свідчать про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність правових підстав для її задоволення. Таким чином, колегією суддів встановлено, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а також спростовуються доводами апелянта. Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні вимог. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов В.П. Мельничук