Постанова 4852 № 160/13941/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13941/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року (суддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення складено 26.01.2021 року), в справі №160/13941/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и в: 26.10.2020 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 року № 0004470710, від 07.10.2020 № 0004480710. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 року позовні вимоги задоволено. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 року замінено відповідача у справі, з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Заявником апеляційної скарги вказано, що працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до пп. 80.2.6 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України та на підставі наказу та направлень на перевірку було проведено фактичну перевірку позивача за адресою: АДРЕСА_1 , в якій здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . Апелянт вказував, що під час перевірки було встановлено два порушення, здійснення розрахункової операції не через зареєстрований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункових операцій, та продаж алкогольного напою без наявності відповідної на те ліцензії. Апелянт вказував, що позивач не виконав своє зобов`язання та не надав контролюючому органу під час перевірки документи, які підтверджують облік та походження товарів. Апелянт вказував, що під час фактичної перевірки 01.09.2020 року встановлено продаж ФОП ОСОБА_1 алкогольного напою горілки «Мягков» на загальну суму 40 гривень, при цього не проведено розрахункову операцію через реєстр розрахункових операцій та не роздруковано фіскальний чек. Також апелянт вказував, що на початку перевірки у позивача були запитані документи, які підтверджують облік та походження горілки та зроблено висновок про не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу. Перевіркою магазину встановлено відсутність довідки виданої Держспоживслужбою про реєстрацію потужностей, встановлено продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без дозволу щодо статусу господарювання громадського харчування. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в порушення прав позивача провело фактичну перевірку за відсутності уповноваженого представника та самого ФОП ОСОБА_1 . Суд першої інстанції вказував, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/8925/20 від 05.10.2020 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, було зазначено, що до адміністративного матеріалу не надано доказів на підтвердження, що особа є повноваженою особою на здійснення розрахункових операцій, жодним чином не перевірені наявність документів особи, співробітником податкової служби жодним чином не надано доказів на підтвердження розрахункової операції, первинної документації касового апарату не надано, показання свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до відповідальності відсутні. Суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність допущених позивачем порушень вимог законів, що стали підставою для застосування відповідальності та прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції вказував, що стаття 15-3 Закону № 481/95-ВР передбачено відповідальність саме за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці за відсутністю статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, отже, визначальним з метою застосування штрафних санкцій є встановлення саме факту продажу алкогольних напоїв. В акті перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного рішення та в якому вказано факт реалізації алкогольних напоїв, посадовими особами не зазначено, яким чином такий факт було встановлено, не було надано відповідачем доказів і того, що під час проведення фактичної перевірки, у відповідності до п. 80.4 ст. 80 ПК України, була проведена контрольно-розрахункова операція, під час якої можливо б було встановити продаж позивачем алкогольних напоїв з порушенням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Надані відповідачем під час розгляду справи фотоматеріали не можуть бути прийнятті судом в якості належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, що зазначені в акті перевірки, оскільки: по-перше: в акті перевірки не зазначено про те, що під час проведення перевірки здійснювалася фотозйомка, по-друге: вказані фотоматеріали не підтверджують самого факту продажу позивачем алкогольних напоїв. Позивач має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом). Матеріалами справи встановлено, що у період з 01.09.2020 року по 03.09.2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 31.08.2020 року № 2019-п, направлень на перевірку від 31.08.2020 року № 2708, № 2709 проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , магазину за адресою АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог Законів України: від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та інших нормативно-правових актів. За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.09.2020 року № 0163/04/36/05/РРО/ НОМЕР_1 , згідно висновків якого встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п. 1, п. 2, п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями); ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями); ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями). Висновки акту зводяться до того, що під час фактичної перевірки особою продавцем, яка проводила розрахункові операції, проведено розрахункову операцію з продажу 200 мл горілки «Мягков» без видачі відповідного розрахункового документа, здійснено роздрібну торгівлю алкогольним напоєм без наявності відповідної ліцензії, реалізовано алкогольний напій на розлив на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування, порушено порядок обліку товарних запасів на місці реалізації. У акті зроблено відмітку про відмову від його підпису ФОП ОСОБА_1 . Перевіряючими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено акти про відмову від підпису ФОП ОСОБА_1 направлень на перевірку, акту фактичної перевірки. Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надав начальнику Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення в яких повідомив, що був відсутній під час проведення фактичної перевірки, зазначив, що продавчиня, його знайома не здійснювала продаж горілки, наливала двом громадянам холодну воду, що можуть підтвердили відвідувачі закладу. Встановлено, що не погоджуючись з висновками акту фактичної перевірки, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з запереченнями, які листом про результати розгляду заперечень № 95936/10/04-36-07-10 від 05.10.2020 року залишені без задоволення, висновки акту залишено без змін. На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 07.10.2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004470710, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 5224,00 грн.; № 0004480710, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у сумі 23800,00 грн. Також встановлено, що 03.09.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 складено протокол № 282 про адміністративне правопорушення, в якому було зазначено про те, що 01.09.2020 року о 16:00 год. ОСОБА_1 в магазині розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , проведено розрахункову операцію без застосування РРО (реєстратора розрахункових операцій), без видачі розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції, чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/8925/20 від 05.10.2020 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У постанові вказано, що співробітником податкової служби жодним чином не надано доказів на підтвердження розрахункової операції, первинної документації касового апарату не надано, показання свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності відсутні. Постанова набрала законної сили. Також 03.09.2020 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у відношення ОСОБА_1 складено протокол № 283 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідно до якого, останній 01.09.2020 року о 16:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , в магазині здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності (придбання) відповідної ліцензії, чим порушив ст. 15 Закону № 481/95-ВР. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/8924/20 від 01.10.2020 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У поставові вказано в проте, що в протоколі про адміністративне правопорушення, не вказано яка саме алкогольна продукція ним реалізовувалась, оскільки у ОСОБА_1 наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом). Постанова набрала законної сили. Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. При дослідженні правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слід дослідити та встановити правильність проведення фактичної перевірки. Підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 ст. 17 ПК України передбачено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України. Згідно пунктів 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: зокрема, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Відповідно п. 80.4 ст. 80, п. 81.3 ст. 81 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Основоположним правом суб`єкта перевірки, у даному випадку ФОП ОСОБА_1 є право ознайомлюватись та отримувати акт (довідку) перевірки, давати зауваження до акту перевірки. Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами по справі, фактична перевірка проводилась без присутності ФОП ОСОБА_1 . У акті фактичної перевірки вказано, що зафіксовано порушення п. 1, п. 2, п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 15, ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями), проте невідомо, чи була перед початком, для таких висновків проведена контрольна розрахункова операція. Не доведено продаж саме 200 мл горілки невстановленим особам без проведення розрахункової операції та без видачі фіскального документа, продаж алкогольного напою без наявності ліцензії та реалізація алкогольного напою на розлив на місці без наявності статусу підприємства громадського харчування. Верховний Суд України в постанові від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 висловив правову позицію, зміст якої полягає в тому, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, фактичних перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог ПК України щодо організації та проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Такої позиції системно дотримується Верховний Суд, зокрема, в постановах від 11.07.2019 року у справі № 804/8855/14, від 11.06.2019 року у справі №815/348/18, від 06.02.2020 року у справі № 821/543/16, від 07.02.2020 року у справі № 815/5748/15, від 02.09.2020 року у справі № 820/3426/16. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про законність перевірки та її наслідків керується зокрема правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 18.02.2021 року у справі № 826/9296/17. Верховний Суд вказував, що задоволення позову з мотивів визнання рішенням протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки діяльності суб`єкта платника податків, оформленої актом, без з`ясування обґрунтованості нарахування та за межами справи про визнання протиправними рішень податкового органу та їх скасування, не може бути підставою для скасування донарахованих за наслідками перевірки податкових зобов`язань платника податків. Суд під час розгляду даної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен був самостійно кваліфікувати поведінку відповідача при призначенні та проведенні розглядуваного контрольного заходу й дійти власних висновків щодо правомірності/неправомірності такої поведінки та оскаржуваних рішень податкового органу. Правова оцінка, надана в судовому рішенні питанню проведення перевірки, не є такою, що має безумовним наслідком протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року у справі № 810/5854/14 звернула увагу на те, що доводи позивача щодо протиправності дій інспектора зі складання акта перевірки та помилковості (необ`єктивності) висновків, що містяться в такому акті, можуть бути перевірені адміністративним судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішення посадової особи інспекції, яким порушено права, свободи або законні інтереси позивача, прийнятого за результатами проведеної перевірки. Таким чином, недоліки у проведенні перевірки, порушення під час її проведення можуть бути чинником визнання незаконним рішення, що було винесене після проведення перевірки, однак у комплексі наявності або відсутності самого порушення. Суд апеляційної інстанції вказує, що в порушення пункту 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проведена у відсутності суб`єкта господарювання. Проведення фактичної перевірки повинно бути здійснено в обов`язковій присутності або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції, або посадових осіб суб`єкта господарювання та особи, яка фактично здійснює розрахункові операції, документи якої контролюючий орган вправі перевіряти згідно з підпунктом 20.1.8 пункту 20.1 статті 20 ПК України, що пов`язано з можливістю притягнення таких осіб за різними видами юридичної відповідальності відповідно до ст.ст. 111, 112 ПК України. Для висновків, що позивачем допущено порушення п.п.1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, про продаж товару без використання реєстрів розрахункових операцій, не видачі квитанції встановленого зразка, перевіряючі особи мали б здійснити контрольну розрахункову операцію у відповідності до п. 81.3 ст. 81 ПК України. Фактично, висновки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області базуються на припущеннях, немає підтверджуючих документів. У постанові від 16.09.2020 року у справі № 520/4150/19 Верховний Суд вказує, що податковий орган повинен надати докази, чи перевірялися первинні документи позивача. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що недоліки під час перевірки, неповнота її проведення є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки. Проте й слід дослідити окремо правомірність податкових повідомлень-рішень у розрізі дотримання платником вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» наводить низку термінів, необхідних для правильності вирішення спору. Зокрема, фіскальні функції - це: а) здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; б) здатність програмних реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів. Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Електронний контрольно-касовий апарат - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У цьому Законі до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг). Електронний контрольно-касовий реєстратор - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів. Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування. Згідно статті 8 вищевказаного Закону, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України. Згідно статті 12 вищевказаного Закону на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не встановило не використання ФОП ОСОБА_1 реєстру розрахункових операцій, касових апаратів, програмно-технічних комплексів, при здійсненні розрахункових операцій з продажу товарів. Позивач долучив до матеріалів справи реєстраційне посвідчення № 3000530392 від 12.04.2019 року щодо використанням реєстратора розрахункових операцій у магазині за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто на час перевірки позивач мав зареєстрований у використанні реєстратор розрахункових операцій. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вказувало, що позивачем порушено п. 1, п. 2, п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», натомість, згідно пунктів 1, 2 глави 2 розділу ІІ, пунктів 1, 3 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджені наказом Міністерства фінансів України № 547 від 14.06.2016 року, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, операції з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу, та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов`язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку та забезпечити його персоналізацію, опломбування та переведення у фіскальний режим роботи. Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО. На території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО. Згідно пунктів 4, 5 розділу ІІІ вищевказаного Порядку, суб`єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані, зокрема, застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування; вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через ЦСО в порядку, встановленому законодавством; проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, під час отримання товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій QR-коду, який дає змогу особі зчитувати та ідентифікувати з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця, з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним Законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування. Реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації. Згідно пункту 4 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України № 103 від 25.09.2018 року, касовий документ - паперовий або електронний документ, який оформляється для здійснення касової операції. Касовий документ може бути: паперовий для банку (філії, відділення) та клієнта, електронний для банку (філії, відділення) та паперовий для клієнта, електронний для банку та клієнта. Відповідач не спростовував і не заперечував видачу ФОП ОСОБА_1 сформованих у паперовій чи електронній формі квитанцій затвердженого зразка відвідувачам магазину. До акту фактичної перевірки не долучено приклад квитанції реєстру розрахункових операцій. Згідно пунктів 1, 2, 11, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Згідно п. 1, п. 7 ч. 1 ст. 17, ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується на принципах рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 року № 0004470710 є протиправним з огляду на недоведеність виявленого порушення з боку ФОП ОСОБА_1 , не встановлено не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та невидачу відповідного розрахункового документа, не проведення обліку товарів. Згідно п. 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року№ 1204 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором та/або іншим зобов`язанням, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У порушення вищевказаної норми Порядку, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області за чотири окремих пред`явлених порушення ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», винесло одне податкове повідомлення-рішення. Відносно правомірності податкового повідомлення-рішення від 07.10.2020 року № 0004480710, суд зазначає наступне. Частина 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» наводить низку понять, зокрема: алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземниих суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування. Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Згідно ч. 20, ч. 22 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями. Згідно частин 1 - 4 ст. 15-3 вищевказаного Закону, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі. Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби. На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів. До матеріалів справи позивачем долучено копію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом), реєстраційний номер 04630312202000503 від 17.06.2020 року, видану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Тобто на час проведення фактичної перевірки та на противагу висновків акту фактичної перевірки, де вказано, що ФОП ОСОБА_1 здійснює продаж без відповідної ліцензії, позивач таку ліцензію мав. Зазначення у акті фактичної перевірки про відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) у позивача, у той час, як ФОП ОСОБА_1 отримав таку ліцензію 17.06.2020 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, свідчить про свавільність проведення перевірки, без перевірки наявності у фізичної особи-підприємця всіх необхідних документів, потрібних для провадження господарської діяльності у сфері торгівлі та продажу алкогольних напоїв. Головне управлінням ДПС у Дніпропетровській області не доводить, що під час фактичної перевірки зафіксовано продаж саме алкогольного напою. Пояснення та заперечення ФОП ОСОБА_1 містять інформацію, що під час фактичної перевірки продавчинею не було продано алкогольного напою, не розливалась відвідувачам магазину горілка. Не опитані свідки. Суд бере до уваги обставини встановлені постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/8924/20 від 01.10.2020 року, яка набрала законної сили, відносно того, що у протоколі про порушення, який складений під час фактичної перевірки, не вказано яка саме алкогольна продукція ним реалізовувалась, оскільки у ОСОБА_1 наявна ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом). Вказано, що обставини, викладені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, носять сумнівний характер. У сукупності вище приведених обставин, податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 року № 0004480710 є протиправним. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, в справі №160/13941/20 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова