Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/15192/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" липня 2021 р. Справа№ 910/15192/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Куксова В.В. суддів: Яковлєва М.Л. Шаптали Є.Ю. при секретарі Пнюшкову В.Г. за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 06.07.2021. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20 (суддя Андреїшина І.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" до 1) Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГОРИЗОНТ" про визнання договору недійсним, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 позов Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" до Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГОРИЗОНТ" про визнання договору недійсним залишено без розгляду. Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "КОРУМ УКРАЇНА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20 скасувати та направити справу на розгляд до Господарського суду міста Києва. Також скаржник звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20, обґрунтовуючи клопотання тим, що повний текст ухвали суду позивач та його представник не отримували. Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вказівки про визнання явки представників сторін обов`язковою не було, ухвала від 28.10.2020 (про відкриття провадження у справі) даної вказівки не містить. Позивача не було зобов`язано надати будь яких документів по суті. Отже, можна зробити висновок про відсутність обґрунтованих правових підстав для залишення судом першої інстанції позовної заяви без розгляду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині. Від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про доручення платіжного доручення про оплату судового збору на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, до якої додано: квитанцію № 326644570 від 03.06.2021 про сплату судового збору в розмірі 2 270 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20. Відновлено Приватному акціонерному товариству "КОРУМ УКРАЇНА" строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20. Призначено справу до розгляду на 06.07.2021. Представник позивача з`явився в судове засідання 06.07.2021 та надав свої пояснення по суті апеляційної скарги. Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання 06.07.2021 не з`явилися. Про поважність неявки не повідомили. У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи. Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності інших учасників апеляційного провадження та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами. В судовому засіданні 06.07.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Приватне акціонерне товариство "КОРУМ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГОРИЗОНТ" про визнання договору про внесення змін від 31.10.2019 до договору № 148 про відступлення прав вимоги від 30.10.2019 недійсним. Через відділ діловодства суду 15.12.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання через наявність позитивного ПЛР-тесту у колеги представника позивача ОСОБА_2, з якою безпосередньо перебувала у особистому контакті ОСОБА_1 . Разом з тим, 16.12.2020 від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до якого позивач просить призначити судову фізико-хімічну експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання: чи відповідає давність виконання документа Договір про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30 жовтня 2019 вказаній на ньому дати складання -31 жовтня 2019? Якщо ні, то в який період був виконаний цей документ? Чи одночасно виконані підписи у документі Договір про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30 жовтня 2019? Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГОРИЗОНТ" оригінал документу договір про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30 жовтня 2019 для проведення експертизи. Надати дозвіл на пошкодження підписів в оригіналі документа Договір про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30 жовтня 2019 в межах передбачених атестованими методиками проведення судових експертиз. Проведення експертизи доручити Київській незалежній судово-експертній установі. Розгляд клопотання про проведення експертизи здійснювати за участі представника позивача. Представники сторін участь своїх представників у засідання суду 16.12.2020 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином. Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання суд на місці ухвалив задовольнити дане клопотання, відомості про дану процесуальну дію внесено до протоколу судового засідання. Розгляд клопотання про призначення судової експертизи відкладено на наступне судове засідання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 відкладено підготовче засідання на 13.01.2021. У судовому засіданні 13.01.2021 представник позивача підтримав клопотання про призначення судової експертизи, просив його задовольнити. Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення даного клопотання, пояснив, якщо у позивача виникає сумнів щодо укладення договору, то директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГОРИЗОНТ" може бути викликаний до судового засідання для підтвердження наявності та дійсності договору про внесення змін від 31.10.2019 до договору № 148 про відступлення прав вимоги від 30.10.2019 між Публічним акціонерним товариством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГОРИЗОНТ". Розглянувши дане клопотання представника позивача, суд відмовив в його задоволенні, оскільки представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГОРИЗОНТ" підтверджено у судовому засіданні наявність в договорі підпису директора, крім того, якщо в матеріалах справи Господарського суду Донецької області №905/1688/15 відсутній договір про внесення змін від 31.10.2019 до договору № 148 про відступлення прав вимоги від 30.10.2019, то це не спростовує факт існування даного договору взагалі. Представник відповідча-1 участь свого представника у засідання суду 13.01.2021 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. У підготовчому судовому засіданні 13.01.2021 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті. Ухвалою Господарського суду міста від 13.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2021. 05.02.2021 через відділ діловодства суду відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про недійсність укладеного між банком (первинним кредитором) і ТОВ ФК "Горизонт" (новим кредитором) договору про внесення змін до договору № 148 - відповідно даний правочин є правомірним. У судовому засіданні 10.02.2021 суд на місці ухвалив визнати поважними причини пропуску строку для подачі відзиву та поновити пропущений строк для подачі відзиву на позовну заяву, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання. Ухвалою Господарського суду міста від 10.02.2021 відкладено судове засідання на 03.03.2021. Через відділ діловодства суду 09.03.2021 від позивача надійшло клопотання про повернення на етап підготовчого провадження для надання можливості позивачу долучити додаткові докази, які мають суттєве значення для розгляду справи. В обґрунтування даного клопотання позивачем зазначено, що останній звернувся до правоохоронних органів і лише 03.03.2021 отримав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з номером кримінального провадження 12021105060000419. У судовому засіданні 10.03.2021 судом поставлено на розгляд клопотання позивача. Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення даного клопотання. Суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні даного клопотання представника позивача, оскільки поданий витяг з ЄРДР не є прямим доказом в обґрунтування підстав позову. Відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання. Позивач та відповідч-2 участь своїх представників у засідання суду 10.03.2021 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 відкладено судове засідання на 17.03.2021. 16.03.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з тим, що представник позивача фактично дізнався про призначення справи до розгляду на 17.03.2021 лише 16.03.2021 і у нього була відсутня можливість підготуватись та прибути до суду. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції керувався тим, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд доходить висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи. У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19. Як зазначалось вище, 16.03.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з тим, що представник позивача фактично дізнався про призначення справи до розгляду на 17.03.2021 лише 16.03.2021 і у нього була відсутня можливість підготуватись та прибути до суду. Розглянувши дане клопотання позивача, судом першої інстанції правомірно зазначено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 надіслана судом до реєстру 11.03.2021, зареєстрована дана ухвала 12.03.2021 та оприлюднена 15.03.2021. Крім того, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 надіслана судом на адресу позивача 12.03.2021. Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам завчасно, з урахуванням нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів. Однак як вірно зазначено судом першої інстанції, конверти поштової кореспонденції, надіслані на адресу позивача, систематично повертаються на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ним вжито належних заходів для повідомлення учасників справи, зокрема позивача, про дату, час та місце судового слухання, проте останній не з`явився в судове засідання 17.03.2021 за викликом суду. Крім того, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що позивач не позбавлений права направити всі необхідні докази в обґрунтування своїх доводів засобами поштового або електронного зв`язку та подати клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, відповідно до п.2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2021. Матеріали справи свідчать, що представник позивача не з`явився у судові засідання, призначені судом на 10.02.2021, 03.03.2021, 10.03.2021, 17.03.2021 та не подавав заяв про розгляд справи без його участі. Враховуючи викладене в сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" до Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГОРИЗОНТ" про визнання недійсним договору про внесення змін від 31.10.2019 до договору № 148 про відступлення прав вимоги від 30.10.2019 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КОРУМ УКРАЇНА" - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у справі №910/15192/20 - залишити без змін. Матеріали справи №910/15192/20 повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України. Повний текст постанови складено 09.07.2021. Головуючий суддя В.В. Куксов Судді М.Л. Яковлєв Є.Ю. Шаптала