Постанова 4813 № 523/11802/13-ц

Номер провадження: 22-ц/813/4851/21 Номер справи місцевого суду: 523/11802/13-ц Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.07.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М., За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У липні 2013 року, Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 травня 2005 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», повним правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», з однієї сторони, та Фірмою «Медтерм» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, з іншої сторони, укладено Генеральну кредитну угоду № 010/03-1/1702 (надалі - ГКУ). У відповідності з нею позивач зобов`язався надавати відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках ГКУ, а відповідач зобов`язався забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов цих кредитних договорів. В рамках вказаної ГКУ від 18.05.2005 № 010/03-1/1702 Банком та ТОВ «Фірма «Медтерм» було укладено кредитний договір від 25.03.2011 №010/42-1/114 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, за яким Позичальнику надано 4 300 000,00 грн. під 16,9% річних строком до 16 березня 2012 року. Згідно п. 2.2. договору відповідач зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Додатковою угодою №010/42-1/114/1 від 20.09.2011 р. до зазначеного договору внесено зміни, якими плату користування кредитом зменшено до 14% річних. Також додатковою угодою встановлено, що позичальнику надається відстрочення сплати до 31.12.2011 р. по 50% нарахованих в період з 28.09.2011 р. по 31.12.2011 р. процентів, а проценти, нараховані в період з 30.03.2011 р. до 30.09.2011 р. в сумі 280 586, 30 грн. повинні погашатися позичальником по 38 000 грн. щомісячно в період з січня по липень 2012 р. та 14 586, ЗО грн. - до 01.08.2012р. Незважаючи на проведену реструктуризацію кредитної заборгованості позичальник належним чином не виконував свої зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом, отриманих кредитних коштів в строк не повернув. Станом на 01.03.2012 р. заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором №010/42-1/114 склала 2 685 432, 75 грн., в т.ч.: 2 150 000 грн. - по тілу кредиту та 535 432, 75 грн.. У відповідності до п.п. 14.4 кредитного договору від 25.03.2011 №010/42- 1/114. відповідач зобов`язався за порушення строків виконання будь-яких грошових зобов`язань за цим договором сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення платежу. Станом 12.10.2012 сума заборгованості по вказаному Договору складає 5 687 495,21 грн., в тому числі: - заборгованість за кредитом - 4 300 000,00 грн.; - заборгованість за відсотками - 910 449,14 грн.; - нарахована пеня - 477 046,07 грн. Також в рамках ГКУ від 18.05.2005 № 010/03-1/1702 Банком та TOB «Фірма «Медтерм» було укладено кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 24.04.2008 № 010/3-0-1/77, за яким відповідачу надано 1 089 000 дол. США під 11% річних строком до 22.04.2011 року. Згідно встановленого договором графіку повернення кредитних коштів мало здійснюватись щомісячно, до останнього дня кожного місяця, по 30250 дол. США. Згідно п. 2.2. договору відповідач зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Додатковою угодою №010/3-0-1/77/3 від 08.05.2009 р. до зазначеного договору внесено зміни, якими ліміт кредитування зменшено до 776 000 дол. США, з встановленням наступного графіку погашення заборгованості: 30 000,дол. - до 31.05.2009 p., по 30 250 дол. щомісячно в період з червня по вересень 2009 p., по 10 000 дол. в жовтні та листопаді 2009 p., 51 000 дол. до 31.12.2009 p., по 10 000 дол. в січні та лютому 2010 p., по 41 000 дол. з березня 2010 р. по березень 2011 p., 1 000 дол. до 22.04.2011 р. Додатковою угодою №010/3-0-1/77/4 від 30.11.2009 р. зафіксовано заборгованість за договором в розмірі 614514, 18 дол. США, графік погашення заборгованості змінено: 14 514.18 дол. - до 30.11.2009 р., по 15 000 дол. щомісячно в період з грудня 2009 р. по травень 2010 р. , по 30 250 дол. щомісячно в період з червня по листопад 2010 р., 38 500 дол. до 31.12.2010 р., по 10 000 дол. в січні та лютому 2011 р., 30 000 дол. до 31.03.2011 р., 240 000 дол. до 22.04.2011 р. Додатковою угодою №010/3-0-1/77/5 від 30.14.2010 р. зафіксовано заборгованість за договором в розмірі 539 514,18 дол. США, графік погашення заборгованості змінено: 14 514,18 дол. - до 05.05.2010 р., по 15 000 дол. щомісячно (до першого робочого дня кожного місяця) в період з 05.05.2010 до. 01.12.2010 р., 35 000 дол. - до 01.01.2011 р., по 10 000 дол. до 01.02.2011 р. та 010.03.2011 р., 30 000 дол. - до 01.04.2011 р., 335 000 дол. - до 22.04.2011 р. Додатковою угодою №010/3-0-1/77/8 від 25.03.2011 р. зафіксовано заборгованість за договором в розмірі 335 000 дол. США, графік погашення заборгованості змінено: Додатковою угодою №010/3-0-1/77/9 від 20.09.2011 р. з метою погашення існуючої заборгованості позичальника за договором сторони змінили умови кредитування та рефінансували заборгованість відповідача. Для цього банком було надано йому 2 608 125 грн. для погашення 325000 доларів США заборгованості за тілом кредиту та 120 912, 51 грн. - для погашення заборгованості відповідача за процентами в сумі 15 066, 98 доларів США. Кінцевий термін погашення кредиту від терміновано на 01.08.2012 р. Плату за користування кредитом в гривнях встановлено в розмірі 8% річних. Позичальнику надано відстрочку до останнього робочого дня грудня 2011 р. по сплаті 65% процентів нарахованих за вересень 2011 р., 50% процентів нарахованих за жовтень 2011 р., 40 % процентів нарахованих за листопад 2011 р. Зазначено додатковою угодою також встановлено графіки погашення: - в частині 2 608 125 грн.: по 15 000 грн. з жовтня до грудня 2011 р. включно, по 300 000 грн. - з січня до липня 2012 р. включно, 463 125 грн. до 01.08.2012 р.; - в частині 120 912, 51 грн.: по 15 000 грн. з січня 2012 р. до липня 2012 р., 15 912, 51 грн. - до 01.08.2012 р. Незважаючи на проведені реструктуризації кредитної заборгованості, позичальник належним чином не виконував свої зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом, отриманих кредитних коштів в строк не повернув. Станом на 01.03.2012 р. заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором №010/3-0-1/77 склала 755 914, 34 грн. та 1 336, 95 дол. США, в т.ч.: по тілу кредиту - 670 409,10 грн., по несплаченим процентам - 85 505, 24 грн. та 1 336, 95 дол. США. У відповідності до п.п. 14.4 кредитного договору №010/3-0-1777 від 24.04.2008 відповідач зобов`язався за порушення строків виконання будь-яких грошових зобов`язань за цим договором сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення платежу. Станом на 12.10.2012 сума заборгованості по даному договору складає 3 183 847,67 грн. в тому числі: - заборгованість за кредитом - 2 724 446,61 грн.; - заборгованість за відсотками - 221 280,94 грн.; - нарахована пеня - 183 990,84 грн.; - заборгованість за відсотками - 1 336,95 дол. США, що еквівалентно - 10 686,24 грн.; - нарахована пеня - 5 435,14 дол. США, що еквівалентно - 43 443,04 грн. В рамках ГКУ від 18.05.2005 № 010/03-1/1702 Банком та TOB «Фірма «Медтерм» також було укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18.04.2008 № 010/3-0-1/70, за яким Позичальнику відкрито ліміт кредитування в розмірі еквівалентному 39 000 000, 00 грн. строком до 10 квітня 2009 року під 11% річних в доларах США, 11,25% - в євро та 15,75% в гривці. Додатковою угодою №1 від 18.04.2008 р. до договору передбачено графік зменшення ліміту: з 01.01.2009 р. по 30.01 2009 р. - до 34 000 000 грн., з 01.02.2009р. до 27.02.2009 р. - до 21 000 000 грн., з 01.04.2009 р. по 10.04.2009 р. - до

0. Додатковою угодою №2 від 05.06.2008 р. ліміт кредитування за договором зменшено до еквіваленту 38 964 250 грн. Графік зниження ліміту змінено: з 01.02.2009 р. по 27.02.2009 р. - до 33 964 250 грн., з 01.02.2009 р. по 31.03.2009-р. - до 20 964 250 грн., з 01.04.2009 р. по 10.04.2009 р. - до

0. Додатковою угодою №010/3-0-1/70/4 від 18.03.2009 р. ліміт кредитування за договором збільшено до еквіваленту 47 974 000 грн. Надалі графік зменшення ліміту кредитування за договором змінювався додатковими угодами №010/3-0/1/70/6 від 08.05.2009 р., №010/3-0/1/70/7 від 31.08.2009р.,№010/3-0-1/7-/8 від 30.09.2009 р, №010/3-0-1/70/9 від 30.11.2009 р., №10/-0-1 /7/10 від 12.01.2010 р.,№10/-0-1 /7/11 від 30.04.2010 р., №10/-0-1 /7/12 від 28.07.2010р., №10/-0-1 /7/14 від 25.03.2011 р., №10/-0-1 /7/15 від 20.09.2011 р. Додатковою угодою №010/3-0-1/70/9 від 30.11.2009 р. ліміт кредитування змінено на 5 870 764, 53 дол. США, додатковою угодою №010/3-0-1/70/12 від 28.07.2010 р. - на 5 851 095, 50 доларів США, додатковою угодою №010/3-0- 1/70/14 від 25.03.2011 р. - на 5 660 764, 53 долари США, Строк кредитування змінювався додатковою угодою №010/3-0-1/70/9 від 30.11.2009р.. - на 01.01.2011 р., додатковою угодою №010/3-0-1/70/10 від 12.01.2010р. - на 30.06.2010 р., додатковою угодою №010/3-0-1/70/10 від 12.01.2010 р. - на 30.06.2010 р., додатковою угодою №010/3-0-1/70/12 від 25.03.2011 р. - на 08.04.2011 р., додатковою угодою №010/3-0-1/70/14 від 25.03.2011р. на 02.04.2011 р. Процентна ставка за користування кредитом встановлювалась додатковою угодою №010/3-0-1/70/9 від 30.11.2009 р.: 22% річних в гривні, в доларах США - 11%, а з 01.05.2010 р. - 11,5%; додатковою угодою №010/3-0-1/70/11 від 30.04.20*10 р.: 22% річних в гривні, в доларах США -11%. Додатковою угодою №010/3-0-1/77/15 від 20.09.2011 р. з метою погашення існуючої заборгованості позичальника за договором сторони змінили умови кредитування та рефінансували заборгованість відповідача. Для цього банком було надано йому 45 427 635, 35 грн. для погашення 5 660 764, 53 доларів США заборгованості за тілом кредиту та 2 094 649, 63 грн. - для погашення заборгованості відповідача за процентами в сумі 261 015, 53 доларів США. Кінцевий термін погашення кредиту від терміновано на 01.08.2012 р. Плату за користування кредитом в гривнях встановлено в розмірі 8% річних. Позичальнику надано відстрочку до останнього робочого дня грудня 2011 р. по сплаті 65% процентів нарахованих за вересень 2011 p., 50% процентів нарахованих за жовтень 2011 p., 40 % процентів нарахованих за листопад 2011 р. Зазначеною додатковою угодою також встановлено графіки погашення: - в частині 45 427 635, 35 грн.: по 225 000 грн. з жовтня до грудня 2011 р. «точно, по 5 590 000 грн. - з січня до липня 2012 р. включно, 5 622 635, 35 грн. - до 01.08.2012 p.; - в частині 2 094 649, 63 грн.: по 260 000 грн. з січня 2012 р. до липня 2012 р^ 274 649, 63 грн. - до 01.08.2012 р. Незважаючи на проведені реструктуризації кредитної заборгованості позичальник належним чином не виконував свої зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом, отриманих кредитних коштів в строк не повернув. Станом на 01.03.2012 р. заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором №010/3-0-1/70 склала 13 784 007, 53 грн. та 23 286, 68 дол. США, в т.ч.: 12 295 055, 99 грн. за тілом кредиту, 1 488 951, 54 грн. та 23 286, 68 дол. США. - У відповідності до п.п. 14.4 кредитного договору №010/3-0-1/70 від 18.12.2010 р. відповідач зобов`язався за порушення строків виконання будь-яких грошових зобов`язань за цим договором сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен, день прострочення платежу. Станом на 12.10.2012 сума заборгованості по даному договору складає ; 55 099 959,80 грн. в тому числі: - заборгованість за кредитом - 47 442 340,95 грн.; - заборгованість за відсотками - 3 853 291,15грн.; - нарахована пеня - 3 353 644,71 грн.; - заборгованість за відсотками - 23 286,68 дол. США, що еквівалентно 186 130,43 грн.; - нарахована пеня - 29 344,00 дол. США, що еквівалентно - 234 546,56 грн. Крім того, в рамках вказаної ГКУ від 18.05.2005 №010/03-1/1702 за договорами про надання гарантії платежу (далі - Договори гарантії) видано наступні гарантії: - за договором гарантії №019/3-0-1/070 від 22.10.2009 надано гарантію платежу 176 259,00 Евро зі строком дії до 20.06.2012 та встановленням комісії в розмірі 4,0 % річних від суми гарантії; - за договором гарантії №019/42-1/007 від 28.04.2011 надано гарантію платежу 1 200 000,00 грн. зі строком дії до 01.08.2012 та встановленням комісії в розмірі 3,5% річних від суми гарантії; - за договором гарантії №019/42-1/008 від 28.04.2011 надано гарантію платежу 1 600 000,00 грн. зі строком дії до 01.08.2012 та встановленням комісії в розмірі 3,5% річних від суми гарантії; - за договором гарантії №019/42-1/009 від 28.04.2011 надано гарантію платежу 200 000,00 грн. зі строком дії до 01.08.2012 та встановленням комісії в розмірі 3,5% річних від суми гарантії. Станом на 12.10.2012 сума заборгованості TOB «Фірма «Медтерм» перед Банком за договорами гарантії складає 2 045 171,47 грн. в тому числі: 1) з відшкодування 176 259,00 Євро, що еквівалентно 1 769 640,36 грн. та 151 065,57 грн. сплачених Банком на вимогу беніфіциара за договором про надання гарантії платежу №019/3-0-1/070 від 22.10.2009 та договором про надання гарантії платежу №019/42-1/009 від 28.04.2011; 2) зі сплати нарахованих на 01.06.2012 р. процентів за гарантіями в сумі 6 026, 47 Евро, що еквівалентно 60 505,75 грн. та 52 213, 12 грн.: - за договором про надання гарантії платежу №019/3-0-1/070 від 22.10.2009 , » сумі 6026, 47 Евро; - за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/007 від 28.04.2011 в сумі 20 885, 24 грн.; - за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/008 від 28.04.2011 в сумі 27 847, 00 грн.; - за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/009 від 28.04.2011 -в сумі 3 480, 88 грн.; 3) зі сплати нарахованої на 01.06.2012 р. пені за несплачені проценти за гарантіями в сумі 2 329, 62 грн. та 416, 21 Евро, що еквівалентно 4 178,75 грн.: - за договором про надання гарантії платежу №019/3-0-1/070 від 22.10.2009 в сумі 416, 21 Евро; - за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/007 від 28.04.2011 в сумі 931, 85 грн.; - за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/008 від 28.04.2011 в сумі 1 242, 46 грн.; - за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/009 від 28.04.2011 в сумі 155, 31 грн. 4) зі сплати комісій за договорами гарантії в сумах 100 дол. США, що еквівалентно 799 грн., 352, 52 євро, що еквівалентно 3 539,30 грн. та 900 грн. 24 листопада 2006 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль та TOB «Фірма «Медтерм» укладено кредитний договір № 010/03-5/659 «Про надання кредиту під іпотеку комерційної нерухомості (кредитна лінія не відновлювальна) (надалі - Кредитний договір). У відповідності з ним Банк відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США строком до 24 листопада 2016 року з встановленням фіксованої процентної ставки за користування кредитним коштами в розмірі 12,5 % річних та умовою про щорічний перегляд процентної ставки Банком. Додатком №1 до Кредитного договору було визначено графік повернення І кредиту, відповідно до якого Позичальник був зобов`язаний з грудня 2007 року до жовтеня 2016 року включно щомісячно сплачувати Банку по 4 630 доларів США та до 24 листопада 2016 року сплатити останній платіж в розмірі 4 590 доларів США. Згідно частини другої п. 6.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язаний сплачувати відсотки за кредитом щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. 20 вересня 2011 року заборгованість TOB «Фірма «Медтерм» перед Банком згідно Кредитного договору було рефінансовано. Для цього сторонами було укладено Додаткову угоду від 20.09.2011 010/03-5/659/6 до Кредитного договору, згідно якої Кредитор надав Позичальнику додатково 2 658 983,20 грн. для погашення існуючого боргу в сумі 314 800 доларів США - за кредитом та 16 537, ;47 доларів США - за нарахованими і не сплаченими процентами. Також зазначеною додатковою угодою до Кредитного договору було змінено на 26 листопада 2016 року кінцевий термін погашення кредиту, а процентну ставку зменшено до рівня 8 % річних. У відповідності з Додатковою угодою № 010/03-5/659/6 від 20.09.2011 р. до Кредитного договору було встановлено наступний графік погашення кредиту: - жовтень-грудень 2011 року: по 15 000 грн. щомісячно; - січень 2012 року - жовтень 2016 року: по 42 000 грн. щомісячно; - до 26 листопада 2016 року - 45 270 грн. 2) повернення 132 713, 20 грн., наданих для рефінансування заборгованості І я нарахованими але несплаченими процентами: - січень - липень 2012 року: по 14 000 грн.; - до 01 серпня 2012 року - 34 713,20 грн. Станом на 12.10.2012 сума заборгованості по даному договору складає 2938 597,23 грн. в тому числі: - заборгованість за кредитом - 2 652 853,45 грн.; заборгованість за відсотками - 214 390,43 грн.; - нарахована пеня - 45 261,18 грн. - заборгованість за відсотками - 1 185,89 дол. США, що еквівалентно - 1478,82 грн.; Позивач виконав свої зобов`язання за укладеними договорами в повному обсязі, надавши TOB «Фірма «Медтерм» кредитні кошти в сумах та в строки, передбачені кредитними договорами, та сплативши за гарантіями, наданими по зобов`язаннях відповідача. Зазначене підтверджується витягами з рахунків, копії них додаються. Проте відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконав. Крім того, TOB «Фірма «Медтерм» має прострочені зобов`язання за Договорами гарантії. Зокрема загальна сума несплачених за договорами №019/3-0- Щ70 від 22.10.2009 р, №019/42-1/007, №019/42-1/008, №019/42-1/009 від 28.04.2011 р. процентів склала 26 106, 56 грн. та 1 752,96 Евро, і Також згідно договору про надання гарантії платежу №019/3-0-1/070 від 122.10.2009 р. Банком було виплачено 176 259 Евро, які згідно п. 3.3. договору TOB «Фірма «Медтерм» мало повернути, але не повернуло Банку. Пунктом 8.1.2. Кредитного договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 25.03.2011 № 010/42-1/114 та п. 7.4. кредитного договору № 010/03-5/659 від 24.11.2006 р. передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань або настання інших обставин, які на думку Кредитора свідчать проте, що зобов`язання Позичальника не будуть виконані, Кредитор має право достроково вимагати повного або частково виконання Позичальником зобов`язань за цим договором. Пунктами 8.1., 8.2. кредитних договорів про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 010/3-0-1/77 від 24.04.2008 та № 010/3-0-1/70 від 18.04.2008 аналогічно встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань Кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи проценти, пеню, штрафи та інші платежі за договорами. У зв`язку з вищезазначеним AT «Райффайзен Банк Аваль» висунув TOB «Фірма «Медтерм» вимогу № 14-00/1607 від 07.03.2012 р. про дострокове повернення кредитних коштів за договорами, укладеними в рамках ГКУ від 18.05.2005 №010/03-1/1702 та вимогу №14-00/1608 від 07.03.2012 р. про дострокове повернення кредитних коштів за кредитним договором № 010/03-5/659 від 24.11.2006 р. Відповідну вимогу Позичальнику було вручено 30.03.2012 р. Проте TOB «Фірма «Медтерм» вимоги не виконало, допущених порушень з прострочених зобов`язань не усунуло, достроково заборгованості за Кредитними договором не скотило. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань TOB «Фірма Медтерм» за ГКУ від 18.05.2005 №010/03-1/1702 Банком та ОСОБА_1 укладено наступні договори: - договір поруки № 12/42-1/152 від 25.03.2011 р. - в забезпечення зобов`язань за кредитним договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 25.03.2011 №010/42-1/114; - договір поруки № 12/3-0-1/285 від 31.10.2013 - в забезпечення зобов`язань за кредитним договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 24.04.2008 №010/3-0-1/77; - договір поруки №12/42-1/282 від 31.10.2008 р. - в забезпечення зобов`язань за кредитним договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 18.04.2013 №010/3-0-1/70; - договір поруки №12/3-0-1/317 від 31.10.2009 р. - в забезпечення зобов`язань за договором про надання гарантії платежу №019/3-0-1/070 від 22.10.2009 р.; - договір поруки 12/42-1/248 від 28.04.2011 р. - в забезпечення зобов`язань за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/007 від 28.04.2011 р.; - договір поруки №12/42-1/252 від 28.04.2011 р. - в забезпечення зобов`язань за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/008 від 28.04.2011 р.; - договір поруки №12/42-1/256 від 28.04.2011 р. - в забезпечення зобов`язань за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/009 від 28.04.2011 р. 3 метою забезпечення належного виконання зобов`язань TOB «Фірма «Медтерм» за Кредитним договором №010/03-5/659 від 24.11.2006 р. Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №12/3-0-1/275 від 31.10.2008 р. 09.04.2012 року відповідачу було вручено вимогу № 140-0-0-00/8/170/2271 від 30.03.2013 про виконання порушених Фірма «Медтерм» в формі TOB зобов`язань. Проте станом на сьогодні відповідь Відповідачем не надано, зобов`язання не виконані. Крім того, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2012 порушено провадження у справі № 5017/2939/2012 про банкрутство Фірма «Медтерм» у формі ТОВ. 22.01.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів Фірма «Медтерм» у формі TOB та вимоги Банку визнані в повному обсязі, а саме в сумі - 68 926 138,37 грн. Постановою господарського суду Одеської області від 28.02.2013 у справі № [5017/2939/2012 Фірма «Медтерм» у формі TOB визнано банкрутом, введено процедуру ліквідації та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Панова А.Б. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 20.11.1996 року Суворівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 1. заборгованість за кредитним договором № 010/03-5/659 від 24.11.2006 р. в сумі 2 938 597,23 грн. в тому числі: - заборгованість за кредитом - 2 652 853,45 грн.; - заборгованість за відсотками - 214 390,43 грн.; - нарахована пеня - 45 261,18 грн. - заборгованість за відсотками - 9 478,82 грн.; 2. заборгованість за кредитним договором № 010/3-0-1/77 від 24.04.2008 р. в сумі 3183 847,67 грн. в тому числі: - заборгованість за кредитом - 2 724 446,61 грн.; - заборгованість за відсотками - 221 280,94 грн.; - нарахована пеня - 183 990,84 грн.; - заборгованість за відсотками - 1 336,95 дол. США, що еквівалентно - 10 686,24 грн.; - нарахована пеня - 5 435,14 дол. США, що еквівалентно - 43 443,04 грн. 3. заборгованість за кредитним договором № 010/3-0-1/70 від 18.04.2008 р. в сумі 55 099 959,80 грн. в тому числі: - заборгованість за кредитом - 47 442 340,95 грн.; - заборгованість за відсотками - 3 853 291,15грн.; - нарахована пеня - 3 353 644,71 грн.; - заборгованість за відсотками - 186 130,43 грн.; - нарахована пеня - 234 546,56 грн. 4. заборгованість за кредитним договором №010/42-1/114 від 25.03.2011 р. в сумі 5 687 495,21 грн., в тому числі: - заборгованість за кредитом - 4 300 000,00 грн.; - заборгованість за відсотками - 910 449,14 грн.; - нарахована пеня - 477 046,07 грн. 5. заборгованість за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/007 від 28.04.2011 р. в сумі 21 817,09 грн., з яких: - заборгованість зі сплати процентів за гарантіями - 20 885, 24 грн.; - заборгованість зі сплати пені за несплачені проценти за гарантіями - 931, 85 грн. 6. заборгованість за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/008 від 28.04.2011 р. в сумі 29 089, 46 грн., з яких: - заборгованість зі сплати процентів за гарантіями - 27 847, 00 грн.; - заборгованість зі сплати пені за несплачені проценти за гарантіями - 1 242, 46 грн. 7. заборгованість за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/009 від 28.04.2011 р. в сумі 155 601, 76 грн., з яких: - заборгованість з відшкодування коштів сплачених банком на вимогу беніфіциара - 151 065, 57 грн. - заборгованість зі сплати процентів за гарантіями - 3 480, 88 грн.; - заборгованість зі сплати пені за несплачені проценти за гарантіями - 155, 31 грн. - заборгованість зі сплати комісій - 900 грн. 8. заборгованість за договором про надання гарантії платежу №019/3-0-1/070 від 22.10.2009 р. в сумі 183 054, 20 Евро та 100 дол. США, з яких: - заборгованість з відшкодування коштів сплачених банком на вимогу беніфіциара - НОМЕР_3 Евро. - заборгованість зі сплати процентів за гарантіями - 6026, 47 Евро; - заборгованість зі сплати пені за несплачені проценти за гарантіями - 416, 21 Евро; г заборгованість зі сплати комісій - 100 дол. США, 352,52 Евро. 9. а також судовий збір у розмірі 3441 гривня. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 20.11.1996 року Суворівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (01011 м. Київ, вул. Лєскова, №9, код ЄДРПОУ 14305909) 1. заборгованість за кредитним договором № 010/03-5/659 від 24.11.2006 р. в сумі 2938597,23 грн. в тому числі: - заборгованість за кредитом - 2 652 853,45 грн.; - заборгованість за відсотками - 214 390,43 грн.; - нарахована пеня - 45 261,18 грн. - заборгованість за відсотками - 9 478,82 грн.; 2. заборгованість за кредитним договором № 010/3-0-1/77 від 24.04.2008 р. в сумі 3183 847,67 грн. в тому числі: - заборгованість за кредитом - 2 724 446,61 грн.; - заборгованість за відсотками - 221 280,94 грн.; - нарахована пеня - 183 990,84 грн.; - заборгованість за відсотками - 1 336,95 дол. США, що еквівалентно - 10 686,24 грн.; - нарахована пеня - 5 435,14 дол. США, що еквівалентно - 43 443,04 грн. 3. заборгованість за кредитним договором № 010/3-0-1/70 від 18.04.2008 р. в сумі 55099959,80 грн. в тому числі: - заборгованість за кредитом - 47 442 340,95 грн.; - заборгованість за відсотками - 3 853 291,15грн.; - нарахована пеня - 3 353 644,71 грн.; - заборгованість за відсотками - 186 130,43 грн.; - нарахована пеня - 234 546,56 грн. 4. заборгованість за кредитним договором №010/42-1/114 від 25.03.2011 р. в сумі 5687495,21 грн., в тому числі: - заборгованість за кредитом - 4 300 000,00 грн.; - заборгованість за відсотками - 910 449,14 грн.; - нарахована пеня - 477 046,07 грн. 5. заборгованість за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/007 від 28.04.2011 р. в сумі 21 817,09 грн., з яких: - заборгованість зі сплати процентів за гарантіями - 20 885, 24 грн.; - заборгованість зі сплати пені за несплачені проценти за гарантіями - 931, 85 грн. 6. заборгованість за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/008 від 28.04.2011 р. в сумі 29 089, 46 грн., з яких: - заборгованість зі сплати процентів за гарантіями - 27 847, 00 грн.; - заборгованість зі сплати пені за несплачені проценти за гарантіями - 1 242, 46 грн. 7. заборгованість за договором про надання гарантії платежу №019/42-1/009 від 28.04.2011 р. в сумі 155 601, 76 грн., з яких: - заборгованість з відшкодування коштів сплачених банком на вимогу беніфіциара - 151 065, 57 грн. - заборгованість зі сплати процентів за гарантіями - 3 480, 88 грн.; - заборгованість зі сплати пені за несплачені проценти за гарантіями - 155, 31 грн. - заборгованість зі сплати комісій - 900 грн. 8. заборгованість за договором про надання гарантії платежу №019/3-0-1/070 від 22.10.2009 р. в сумі 183 054, 20 Евро та 100 дол. США, з яких: - заборгованість з відшкодування коштів сплачених банком на вимогу беніфіциара - НОМЕР_3 Евро. - заборгованість зі сплати процентів за гарантіями - 6026, 47 Евро; - заборгованість зі сплати пені за несплачені проценти за гарантіями - 416, 21 Евро; - заборгованість зі сплати комісій - 100 дол. США, 352,52 Евро. Стягнуто з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 20.11.1996 року Суворівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (01011 м. Київ, вул. Лєскова, №9, код ЄДРПОУ 14305909) судовий збір у розмірі 3441 гривна. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд заочне рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. У своїх заперечення та поясненнях на апеляційну скаргу, Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль, посилаючись на її необґрунтованість, просить суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі, а заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року залишити без змін. За результатами автоматичного розподілу після створення нового суду визначено склад колегії суддів: Цюра Т.В. - головуючий суддя, судді Гірняк Л.А., Сегеда С.М., що є підставою для прийняття справи до провадження. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.01.2019 року прийнято цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року до провадження. Як вбачається з матеріалів справи ухвалами апеляційного суду Одеського області неоднаразово було зупинено провадження по вказаній справі. Так, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2017 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до вирішення цивільної справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 01.09.2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01.03.2017 року, згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.04.2017 року. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.06.2020 року поновлено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року.Призначено розгляд справи у приміщенні Одеського апеляційного суду. Представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Гіндрюк Т.С. приймав участь у судовому засіданні 08.07.2021 року в режимі відеоконференції. В судове засідання, призначене на 08.07.2021 року, відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чиномповідомлені про час і місце розгляду справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено порушення договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, отримані кредитні кошти в строк не повернуто, не дивлячись на те, що заборгованість TOB «Фірма «Медтерм» перед Банком згідно Кредитного договору було неодноразово рефінансовано та борг неодноразово реструктуризовано. Оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі,що й боржник, тому є всі підстави для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» та стягнення зазначеної позивачем суми заборгованості. Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 12та ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З огляду на викладене позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, розмір заборгованості, подавши до суду належні та допустимі докази. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Виходячи із вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен надати суду належні та допустимі докази на обґрунтування тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні. Відповідно до статті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК Українивизначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Ч. 1 ст. 553 ЦК Українипередбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Відповідно до вимог ст. 553 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що відповідно до умов укладених кредитних договорів та договорів про надання гарантії платежів передбачено спільне поручительство, оскільки зобов`язання виникли між декількома поручителями по одному договору. При цьому поручителі несуть відповідальність перед кредитором солідарно з боржником і солідарно між собою. Тому, Банк і ОСОБА_1 не мали права укладати окремо між собою договір поруки, а зобов`язані були укласти спільний договір поруки разом з іншими поручителями які визначені кредитними договорами та договорами про надання гарантії платежу, які і повинні відповідати спільно. Однак, зазначені доводи апелянта є неспроможними з огляду на те, кредитор має право вимоги до будь-якого поручителя на власний розсуд. ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не розібрався в тому, які правовідносини склалися при виконанні основних договорів, а тому неправильно застосував норми матеріального права при вирішенні цієї справи, що призвело до скасування заочного рішення суду від 09 вересня 2013. На вказані посилання апелянта, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено перелік видів забезпечення , кожний з яких є самостійною цивільно-правовою формою відповідальності, встановленою на підставі окремих договорів, і регулюється відповідними правовими нормами. З вищевикладених норм вбачається, що порука та іпотека є різними видами забезпечення та Законом не заборонено одночасно укладати договори з різними особами по забезпеченню зобов`язань, іпотекою, заставою і порукою, у зв`язку з чим твердження ОСОБА_1 , що у вказаних правовідносинах застосовується лише спільне поручительство є безпідставними. Крім того, відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України вбачається, що хоча поручитель і пов`язаний із боржником певними зобов`язальними відносинами, він є самостійним суб`єктом у відносинах із кредитором. Посилаючись на факт реалізації майна Фірми «Медтерм» у формі ТОВ у справі про банкрутство останнього, скаржником не обґрунтовано дані обставини належними та допустимими доказами, які б свідчили про укладення відповідних угод за результатами реалізації майна, сплату покупцем грошових коштів та надходження даних грошових кошттів в рахунок погашення основного зобов`язання і зменшення в зв`язку з цим обсягу відповідальності поручителя. Надання Фірмою «Медтерм» та іншими поручителями в забезпечення зобов`язань майна (застави, іпотеки) не має значення для вирішення по суті вказаної цивільної справи, оскільки обсяг зобов`язань ОСОБА_1 не залежить від наявності іншого забезпечення, в тому числі нерухомого майна, кошти від реалізації якого станом на день прийняття заочного рішення Банком не отримано та кредитна заборгованість не погашена. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склались між Позивачем та Відповідачем, який є солідарним боржником разом з Фірмою «Медтерм» у формі ТОВ перед АТ «Райффайзен Банк Аваль». В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також зазначає, що судом неправомірно винесено рішення, оскільки 14.02.2014 відбувся повторний аукціон з реалізації майна Фірми «Медтерм» у формі ТОВ, у зв`язку з чим зменшилась сума заборгованості вказаного підприємства. Апеляційний суд вважає, що вказане твердження не спростовує встановлені судом при винесені оскаржуваного рішення обставини, оскільки заочне рішення було винесене 09.09.2013 року, а торги з реалізації майна відбулись 14.02.2014 року, у зв`язку з чим розмір встановленої судом заборгованості є правомірним та доведеним на день вирішення справи по суті. На підставі всебічного вивчення матеріалів справи та з урахування позиції Верховного суду від 30 жовтня 2019 року, викладеної в справі № 522/8695/15-ц, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи нічим не обґрунтовані, висновків суду не спростовують, в зв`язку з чим рішення суду у відповідності до ст.375 ЦПК України підлягає залишенню без змін. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 19.07.2021 року. Головуючий Т.В. Цюра Судді: Л.А. Гірняк С.М.Сегеда