Постанова Одеський апеляційний суд № 1522/21028/12

Номер провадження: 22-ц/813/1775/22 Номер справи місцевого суду: 1522/21028/12 Головуючий у першій інстанції Донцов Д.Ю. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.01.2022 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого - Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря Кузьмук А.В., учасники справи: заінтересована особа - ОСОБА_1 , позивач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року у складі судді Донцова Д.Ю., в с т а н о в и в: Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2014 позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за Кредитним договором N 014/79729/74/86458 від 30.11.2007 у розмірі 103.021,38 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 08.08.2012 року (1 долар США дорівнює 7, 9930 гривень) складає 823.449 (вісімсот двадцять три тисячі чотириста сорок девять) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, у тому числі: заборгованість за кредитом - 760.402 (сімсот шістдесят тисяч чотириста дві) гривні 38 (тридцять вісім) копійок; заборгованість за відсотками - 41.183 (сорок одна тисяча сто вісімдесят три) гривні 69 (шістдесят дев`ять) копійок; пеня за прострочення тілу кредиту - 3.514 (три тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривень 12 (дванадцять) копійок; пеня за прострочення відсотків по кредиту - 18.349 (вісімнадцять тисяч триста сорок девять) гривень 69 (шістдесят дев`ять) копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 3.219,00 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень. 10.09.2020 зацікавлена особа ОСОБА_1 подав до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.09.2020, з урахуванням ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 08.10.2020 про виправлення описки, заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Замінено стягувача при виконанні заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2014 у справі №1522/21082/12 за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ОСОБА_1 .Видано дублікати виконавчих листів у справі №1522/21082/12 за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №014/79729/74/86458 від 30.11.2007. Поновлено строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №1522/21082/12 за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №014/79729/74/86458 від 30.11.2007. Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що на час розгляду заяви про заміну сторони стягувача у справі №1522/21028/12 Приморським районним судом м. Одеси в тому ж складі розглядається цивільна справа №522/6195/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ОКСІ БАНК», ТОФ ФК «Укрфінанс Груп», нотаріусів Янковської та Черленю про визнання договорів про відступлення права вимоги недійсними та скасування записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якщо суд керувався ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», яка наголошує у ч. 5, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець з заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Суд мав дійти іншого висновку, аніж він дійшов під час винесення ухвали 14.09.2020, оскільки ОСОБА_1 придбав право вимоги 26.02.2020 та 27.02.2020, з реєстру судових рішень він знав, що у видачі дублікату виконавчого листа АТ «Райффайзен Банк Аваль» 28.11.2019 відмовлено, більш того на момент існування права вимоги у ОСОБА_1 , а саме 24.03.2020 АТ «Райффайзен Банк Аваль» вводячи в оману суд, ніяк не сповістивши, що право вимоги продано, ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси повторно із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, а суддя Донцов Д.Ю. ще не знав про правонаступництво, оскільки позов про недійсність договорів про відступлення права вимоги був поданий 15.04.2020 та виніс ухвалу про відмову в задоволенні заяви про поновлення строку. Заінтересована особа ОСОБА_1 та представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання 27.01.2022 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без їх участі. Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2014 року по цивільній справі №1522/21028/12 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 стягнуто на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором №014/79729/74/86458 від 30.11.2007 року у розмірі 103 021,38 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на 08.08.2012 року 823 449,88 грн. Встановлено, що виконавчі листи втрачено, суд, задовольняючи заяву в частині видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред`явлення достатнім чином свої висновки не мотивував, допустив суперечливі висновки щодо втрати оригіналу справи, в той час як це не відповідає дійсності, та є предметом доводів апеляційної скарги. Вбачається, що 30.10.2014 ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» звернулося з заявою до суду про видачу виконавчих листів (а.с.101,т.1). Вказана заява містить письмову відмітку з датою 17.11.2014, однак офіційний лист про направлення чи вручення на вимогу банку виконавчих листів у справі відсутній. 19.08.2015 ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» звернулося з заявою до суду про видачу виконавчих листів, яка містить письмову позначку з зазначенням дати 30.10.2014 (а.с. 102, т.1). 01.06.2017 ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» звернулося з заявою до суду про видачу виконавчих листів (а.с. 103, т.1). 26.03.2019 ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» звернулося до суду з заявою про видачу оригіналів виконавчих листів, при цьому зазначило, що з 2014 року та на час звернення з вказаною заявою виконавчі листи не отримувало та судом не направлені (а.с. 105, т.1). Незважаючи на звернення із заявами на адресу суду, починаючи з 2014 року, лише в травні 2019 року на адресу банку направлений лист керівника апарату Приморського районного суду про те, що виконавчі листи були видані 17.11.2014 (а.с.184, т.1). При цьому матеріали справи не містять безспірних відомостей та належних доказів, які б свідчили про видачу виконавчих листів, а тому тривалість часу з моменту звернення і до отримання відповіді від суду не можна поставити в провину банку. Отримав відповідь, в 2019 році ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» звернулося з заявою до суду про видачу дублікатів листів та поновлення строку на їх пред`явлення. Відповідно до довідки АТ «Райфайзен Банк Аваль» від 29.01.2020 станом на 29.01.2020 кредитна заборгованість, встановлена рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2014, не погашена, за результатами службової перевірки встановлено факт відсутності оригіналу виконавчого листа та складено відповідний акт про втрату виконавчого листа. Банком також складено довідку про те, що банк не звертався до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду. Вказані обставини дають підстави вважати, що виконавчі листи було втрачено, про що стало відомо лише після наданої відповіді керівника апарату суду (31.05.2019), тому до часу отриманої банком відповіді не можна поставити йому у провину, оскільки останній звертався до суду з відповідними заявами, проте відповідей не отримував. Апелянт посилається, на те, що суд, приймаючи оскаржувану ухвалу не звернув увагу на те, що до цього двічі відмовив банку в задоволенні його заяв про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення, проте апеляційний суду зазначає, що ухвалою від 28.11.2019 банку було відмовлено в задоволенні заяви з посиланням на відсутність підстав та пропуск строку, ухвалою від 24.03.2020 банку відмовлено через неповажні причини. Проте аргументи ОСОБА_1 , зазначені у цій заяві про те, що банк звертався до суду з заявами про видачу виконавчих листів з 2014 року, однак лише у 2019 році отримав лише лист-відповідь, жодного разу не були предметом оцінки під час розгляду заяв банку, тому перешкоди для вирішення заяви по суті, незважаючи на попередні звернення, відсутні. Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження слід зазначити наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). Відповідно до ч. 1. ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК). Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється його правонаступником. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі N 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N 2-230/11 (провадження N 61-46230св18), у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 6-1355/10 (провадження N 61-12076св18). Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу (ч. 5 ст. 442 ЦПК України). Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Зі справи вбачається, що 26.02.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає за оплату Новому кредитору належні йому права вимоги за Кредитним договором №014/79729/74/86458 від 30.11.2007 року, а Новий кредитор замінює Первісного кредитора як сторону кредитора Кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. 26.02.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено Договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черпенюх Л.В. за реєстровим №324, відповідно до якого первісний іпотекодержатель АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає та відступає новому іпотекодержателю АТ «Оксі Банк» всю сукупність прав, належних первісному іпотеко держателю за Договором іпотеки б/н від 30.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В., за реєстровим №5555. 26.02.2020 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає за оплату Новому кредитору належні йому права вимоги за Кредитним договором №014/79729/74/86458 від 30.11.2007 року, а Новий кредитор замінює Первісного кредитора як сторону кредитора Кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. 26.02.2020 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» укладено Договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черпенюх Л.В. за реєстровим №325, відповідно до якого первісний іпотекодержатель АТ «Оксі Банк» передає та відступає новому іпотекодержателю ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за Договором іпотеки б/н від 30.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В., за реєстровим №5555. 26.02.2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено Договір відступлення прав вимоги №26-02/20, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає за оплату Новому кредитору належні йому права вимоги за Кредитним договором №014/79729/74/86458 від 30.11.2007 року, а Новий кредитор замінює Первісного кредитора як сторону кредитора Кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за Кредитним договором. 27.02.2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено Договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. за реєстровим №511, відповідно до якого первісний іпотекодержатель ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» передає та відступає новому іпотекодержателю ОСОБА_1 всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за Договором іпотеки б/н від 30.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колодяжною А.В., за реєстровим №5555. Отже, встановивши, що ОСОБА_1 набув прав ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором №014/79729/74/86458 від 30.11.2007 року, а також за Договором іпотеки б/н від 30.11.2007 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження". З огляду на викладені вимоги закону та обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні зі стягувача ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» на стягувача ОСОБА_1 , оскільки змінився стягувач, а тому не набувши статусу стягувача, правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти відповідні дії для належного виконання судового рішення згідно із Законом України "Про виконавче провадження". Станом на час задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні вищевказані договори про відступлення права вимоги в судовому порядку недійсними не визнавалися. Згідно з п.2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч.4ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржену ухвалу змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті ухвалу слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 18.02.2022. Головуючий: Судді: