Постанова Вінницький апеляційний суд № 125/1956/20

Справа № 125/1956/20 Провадження № 22-ц/801/1479/2021 Категорія: 14 Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2021 рокуСправа № 125/1956/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Оніщука В.В (суддя-доповідач), суддів: Медвецького С.К., Сопруна В.В., з участю секретаря судового засідання: Очеретної М.Ю., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідачі: Барська міська рада Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство «Барське районне бюро технічної інвентаризації», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Мотилюком Олексієм Вільямовичем на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 26 травня 2021 року, постановлену у складі судді Салдан Ю.О., в залі суду, встановив: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Комунальне підприємство «Барське районне бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсними та скасування рішення, свідоцтва та скасування записів про державну реєстрацію права власності. Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 26 травня 2021 року клопотання адвоката Мотилюка О.В. про витребування доказів відхилено. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Комунальне підприємство «Барське районне бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсними та скасування рішення, свідоцтва та скасування записів про державну реєстрацію права власності в частині позовних вимог до ОСОБА_2 . Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до норми частини 4 статті 25 ЦК України припинилася, а оскільки ОСОБА_2 помер задовго до звернення ОСОБА_1 із зазначеним позовом і відкриття провадження у справі, то він не набув статусу сторони у справі. Відтак, його правонаступники не можуть бути залучені до участі у справі, а справа за позовом до померлої особи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Також, з підстав наведених вище, є безпідставним і не підлягаючим задоволенню клопотання про витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , діючи через свого представника, подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ухвала Барського районного суду Вінницької області від 26 травня 2021 року постановлена з порушенням норм процесуального права. Зокрема, у апеляційній скарзі зазначено, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки самостійно отримати та надати суду копію спадкової справи померлого ОСОБА_2 позивач не має можливості, а із вказаної справи можна отримати відомості про правонаступників померлого учасника спірних цивільних правовідносин для подальшого визначення їх статусу у цивільній справі та належного повідомлення про існування такої справи в суді, рішення суду по якій може стосуватися їх прав та обов`язків. Скаржник вказує, що ухвала суду першої інстанції грунтується на припущеннях і не відповідає вимогам, встановленим ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 26 травня 2021 року про закриття провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не подано. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені у ній підстави. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає. Так, судом встановлено, що ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 05.02.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Комунальне підприємство «Барське районне бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсними та скасування рішення, свідоцтва та скасування записів про державну реєстрацію права власності. Із відповіді Барського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) №260-18.1/38 від 29 квітня 2021 року вбачається, що 16 травня 2013 року вказаним відділом складено актовий запис про смерть гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за №81. Таким чином, гр. ОСОБА_2 помер більше, ніж за 7 років до відкриття провадження у даній справі. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у редакції, чинній на час пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України). З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Відповідно до статті 46 ЦК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України). Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто, за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі бере участь інший відповідач, який на час розгляду справи має цивільну процесуальну правосуб`єктність. Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі №185/998/16. З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми процесуального права, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування рішення, свідоцтва та скасування записів про державну реєстрацію права власності. Щодо доводів скаржника про те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання адвоката про витребування доказів, а саме копії спадкової справи померлого ОСОБА_2 , то вказані доводи є безпідставними, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду в частині закриття провадження у справі. В силу частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Мотилюком Олексієм Вільямовичем залишити без задоволення, а ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 26 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий: В. В. Оніщук Судді: С. К. Медвецький В. В. Сопрун