Постанова Київський апеляційний суд № 374/22/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №374/22/21 Головуючий у 1 інстанції: Козіна С.М. Провадження №22-ц/824/8815/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 13 липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: Головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р. суддів Мостової Г.І., Сержанюка А.С., за участю секретаря Стеблиненко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області та Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2021 року в справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,- ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Богославець Ю.В. звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт народження ОСОБА_1 на території України 15 березня 1937 року, а саме на території с. Розалівка Одеської області. В обґрунтування вимог заяви зазначав, що він має намір переїхати на постійне місце проживання до України та отримати громадянство України і для набуття громадянства України йому необхідно підтвердити факт народження діда на території України. Факт того, що ОСОБА_1 є його дідом підтверджується свідоцтвом про народження заявника та свідоцтвом про народження ОСОБА_3 . Так, згідно з свідоцтвом про народження заявника його батьком є ОСОБА_3 , а відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 його батьком є ОСОБА_1 . Внаслідок обставин, що склалися, свідоцтво про народження його діда ОСОБА_1 було втрачено. Крім того, згідно архівної довідки Державного архіву №06/11-20РА від 06 листопада 2020 року метричні книги про народження с. Розалівка Одеської області і книги реєстрації актових записів про народження за 1937 рік на державне зберігання не надходили (втрачені в роки Другої світової війни 1939-1945 років), в зв`язку з чим надати довідку про народження ОСОБА_1 неможливо. Наведене у сукупності підтверджує той факт, що ОСОБА_1 є дідом заявника. Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2021 року вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено у повному обсязі. Встановлено факт народження ОСОБА_1 на території України 15 березня 1937 року, а саме на території с. Розалівка Одеської області. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог заяви у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що у справах про встановлення факту належності до громадянства України як заінтересовані особи повинні брати участь відповідні органи служб громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Отже, суд першої інстанції зобов`язаний був залучити до розгляду справи Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області та Виконавчий комітет Ржищівської міської ради як заінтересованих сторін. Зазначає, що заявник не проживає в м. Ржищів,тому суд першої інстанції порушив територіальну юрисдикцію. Посилається на те, що суд першої інстанції прирівняв заявника до жителя м. Ржищів і наділив його правами, які мають тільки особи, які проживають на території м. Ржищів, чим порушив права та інтереси кожного жителя міста та Виконавчого комітету Ржищівської міської ради як органу наділеного правом представляти інтереси громадян, що проживають на території міста. Звертає увагу й на те, що згідно відповіді на адвокатський запит, наданої Державним архівом Одеської області, звернення від Ржищівського міського суду Київської області, ОСОБА_1 та його представника Богославець Ю.В. стосовно довідки про народження діда ОСОБА_1 у с. Розалівка Одеської області не надходило; державним архівом Одеської область довідка за №06/11-20РА від 6 листопада 2020 року про відсутність відомостей про народження діда ОСОБА_1 не надавалася. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити повністю. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що вирішені судом першої інстанції питання щодо процедури набуття громадянства України ОСОБА_1 безпосередньо впливають на права, інтереси та обов`язки УДМС України в Черкаській області в особі його територіального підрозділу Уманського районного відділу, оскільки місце проживання заявника зареєстровано з 28.08.2020 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що судом першої інстанції зареєстроване місце проживання заявника належним чином не перевірено, що призвело до порушення правил підсудності, визначених ст. 316 ЦІК України. Вказує, що судом першої інстанції не було залученоУДМС України в Черкаській області в якості заінтересованої особи, у зв`язку з чим було позбавлено можливості надати відповідні пояснення по суті справи, забезпечити захист своїх інтересів як органу державної влади. Адвокат Богославець Ю.В. представник ОСОБА_1 подала відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно, в межах своєї компетенції, дослідив надані докази, обґрунтував і вмотивував з посиланням на норми чинного законодавства судове рішення. Крім того, адвокат Богославець Ю.В. подала клопотання про закриття апеляційного провадження, оскільки оскаржуваним рішенням суду не вирішувалося питання щодо прав, свобод, інтересів УДМС України в Черкаській області та Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області, не встановлювалися жодні обов`язки щодо них. У судовому засіданні представник УДМС України в Черкаській області Назаренко В.В. підтримала подану апеляційну скаргу. Адвокат Богославець Ю.В. представник ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, просила апеляційне провадження за апеляційними скаргами закрити. Представник Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. На підставі ст. 372 ЦПК України апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, що не з`явилася. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засіданні, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції прийшов до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи вимоги заяви суд першої інстанції виходив з того, що заявником був доведений факт народження його діда ОСОБА_1 на території України ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Розалівка Одеської області. Суд апеляційної інстанції не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно свідоцтва про народження, реєстраційний № НОМЕР_1 , дата видачі 29 квітня 2003 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_10 . (а.с. 4,5) Відповідно до свідоцтва про народження, документ № НОМЕР_2 , реєстраційний № 1196104237244 , дата видачі 11.11.2005, встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_11 (а.с. 6,7). За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно з ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1)родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8)смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону. У п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» визначено, що громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Згідно п. 25 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях. У пункті 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду. На підтвердження вимог заяви ОСОБА_1 посилався на архівну довідку №06/11-20РА від 06 листопада 2020 року та покази свідка ОСОБА_12 . Так, згідно архівної довідки № 06/11-20РА від 06 листопада 2020 року, виданої Державним архівом Одеської області, в документах архіву відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 народився на території с. Розалівка Одеської області в 1937 році у зв`язку з тим, що до архіву метричні книги про народження с. Розалівка Одеської області і книги реєстрації актових записів с. Розалівка Одеської області про народження за 1937 рік на державне зберігання не надходили (втрачені в роки Другої світової війни 1939-1945 років), внаслідок чого надати довідку про народження ОСОБА_1 неможливо. (а.с. 3) Відповідно до відповіді №1720/06-20 від 08.04.2021, наданої Державним архівом Одеської області на запит адвоката Стадника Т.Р. від 30.03.2021, протягом 2020 року запиту від Ржищівського міського суду Київської області та від ОСОБА_1 особисто або через представника Богославець Ю.В. до Державного архіву Одеської області не надходило. Довідка № 06/11-20PA від 06 листопада 2020 року про те, що в архіві відсутні відомості про народження діда ОСОБА_1 на території с. Розалівка Одеської області держархівом не видавалась, в зв`язку з чим надати її копію не є можливим. Метричні книги та книги реєстрації актових записів про народження с. Розалівка Одеської області за 1937 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходили. (а.с. 39) Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. У ч. 4 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва. Згідно Листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р.; постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 р. чи 13 листопада 1991 р. ; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо. У зазначених справах як заінтересовані особи повинні брати участь відповідні органи служб громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції не було залучено до участі у справі орган, який вирішує питання щодо надання громадянства України. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою УДМС України в Черкаській області посилалось на те, що оскаржуване рішення впливає на права, інтереси та обов`язки апелянта. Згідно інформації щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 65, 67) Відповідно до підпунктів 3, 4, 5 пункту 4 Положення про Управління Державної міграційної служби в Черкаській області, затвердженого наказом ДМС України від 18.07.2011 №28 (в редакції наказу ДМС від 02.04.2020 №79), УДМС відповідно до покладених на нього завдань здійснює в межах своїх повноважень провадження з питань прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України та подає відповідні документи на розгляд а також забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства; приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування; веде облік осіб, які набули громадянство України осіб, які припинили громадянство України. Згідно з положеннями абзацу другого пункту 4 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215, заяви та інші документи з питань громадянства подаються, зокрема, особою, яка проживає в Україні на законних підставах, територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні. Оскільки ОСОБА_1 зареєстрований у м. Умань Черкаської області (посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_4 , видана 20.07.2020 органом 7101, строк дії до 19.07.2021), апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, що оскаржуване рішення впливає на права, інтереси та обов`язки апелянта. Щодо апеляційної скарги, поданої Виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Подаючи апеляційну скаргу Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області посилається на те, що оскаржуваним рішенням порушено права та інтереси кожного жителя міста та Виконавчого комітету Ржищівської міської ради як органу наділеного правом представляти інтереси громадян, що проживають на території міста. Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. За таких обставин, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Колегією суддів встановлено, що Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області не відноситься до органів служб громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, відтак оскаржуваним рішенням суду питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області не вирішувалося. Відповідно до положень п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. За положеннями ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні заяви. Крім того, зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням суду питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області не вирішувалося, апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на дане судове рішення підлягає закриттю. Відповідно до приписів ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні заяви, з ОСОБА_1 на користь УДМС України в Черкаській області підлягає стягненню судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 681 грн. Керуючись ст. 268, 367, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2021 року в справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити. Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області задовольнити. Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 05 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області судовий збір у розмірі 681 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 14 липня 2021 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Г.І. Мостова А.С. Сержанюк