Ухвала КАС ВС № 826/18229/15

УХВАЛА 22 липня 2021 року Київ справа №826/18229/15 адміністративне провадження №К/9901/31889/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М., під час розгляду в порядку письмового провадження як судом касаційної інстанції справи №826/18229/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсет» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 травня 2020 року позов задовольнив частково, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 16 червня 2015 року №0003052202 та №0003062202. В іншій частині позовних вимог відмовив. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 травня 2015 року №0002682207 та №0002692207, від 8 червня 2015 року №0002842207 та №0002852207, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Вестес», ТОВ «Літес» та ТОВ «Астрата-Б» не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально, а тому позбавлення позивача податкового кредиту та сум від`ємного значення з ПДВ, збільшення відповідачем суми грошового зобов`язання з ПДВ є правомірним. Також в обґрунтування цього висновку суд першої інстанції посилався на правову позицію Верховного Суду України, викладеної у постановах від 5 березня 2012 року у справі № 21-421а11, від 22 вересня 2015 року у справі № 21-887а15, від 1 грудня 2015 року у справі № 21-3788а15, відповідно до якої податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Суд встановив, що відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт та податкові накладні підписані директором ТОВ «Алсет» ОСОБА_1 та директором ТОВ «Вестес», ТОВ «Астрата-Б», ТОВ «Літес» ОСОБА_2. При цьому, суд зазначив, що матеріали справи містять копію вироку Святошинського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року у справі №1-кп/759/730/15, яким затверджено угоду від 7 серпня 2015 року між прокурором Хацковим Д.О. та обвинуваченою ОСОБА_2 про визнання винуватості, ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 358 КК України. Вказано, що ОСОБА_2 не мала наміру здійснювати діяльність, зафіксовану у статутних документах ТОВ «Астрата-Б», ТОВ «Літес», та ТОВ «ВЕСТЕС», печаткою підприємства не користувалась, угод не укладала, самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала. За таких обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи та договори, виписані від імені ОСОБА_2 , що відповідала за здійснення господарських операцій (директорів ТОВ «Вестес», ТОВ «Літес» та ТОВ «Астрата-Б») не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою, звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції скасував в частині відмовлених позовних вимог та ухвалив в цій частині нове рішення: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 28 травня 2015 року №0002682207 та №0002692207, від 8 червня 2015 року №0002842207 та №0002852207. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року залишив без змін. Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що постановою про закриття кримінального провадження від 29 липня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100000000161 від 25 червня 2015 року, щодо умисного ухилення службовими особами ТОВ «Алсет» від сплати податків закрито у зв`язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення. Відповідно до цієї постанови, проведеними у ході досудового розслідування слідчими діями, факт умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Алсет» не знайшов свого підтвердження, оскільки встановлено, що позивачем фактично виконано всі роботи за зазначеними в постанові об`єктами будівництва. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави стверджувати про безтоварність чи нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Літес», ТОВ «Астрата-Б» та ТОВ «Вестес» з огляду на встановлений слідчим органом факт виконання робіт. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що пояснення директора контрагентів про непричетність до фінансово-господарської діяльності не можуть свідчити про фіктивність господарських операцій та неприйнятність первинних документів у податковому обліку позивача, оскільки сам факт проведення досудового розслідування не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених, серед іншого, такою ухвалою, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій. З постановою суду апеляційної інстанції не погодилося Головне управління ДПС у м. Києві, подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 5 березня 2012 року у справі №21-421а11, від 22 вересня 2015 року у справі №21-887а15, а також висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №826/25306/15, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Спірним питанням у цій справі, в межах якого відкрито касаційне провадження, є правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права під час надання правової оцінки доводам контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Вестес», ТОВ «Астрата-Б», ТОВ «Літес», з огляду на те, що відносно директора цих контрагентів - ОСОБА_2 винесено вирок, яким її визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 358 КК України. Під час касаційного розгляду встановлено, що ухвалою від 28 квітня 2021 року Верховний Суд справу № 160/3364/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, предметом розгляду якої є подібні правовідносини, передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Підставою для передачі справи № 160/3364/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду стало те, що колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у справах №810/5645/14 (постанова від 22 вересня 2015 року, провадження №21-887а15), №826/3477/13-а (постанова від 3 листопада 2015 року, провадження №21-4471а15, №826/15034/14 (постанова від 1 грудня 2015 року, провадження №21-3788а15), відповідно до яких статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю та господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, а також що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо посадових осіб контрагентів не було винесено вироків, не може спростовувати достовірність їхніх пояснень щодо характеру укладених угод і фактичного здійснення операцій за цими угодами. Таку необхідність колегія суддів мотивувала, зокрема тим, що факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, якщо іншими наданими доказами рух товару і зміни в активах / зобов`язаннях платника податків підтверджуються. Як наслідок, існує нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. Норми матеріального права не можуть пов`язувати визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковою наявністю вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво. Матеріали кримінального провадження стосовно посадових осіб контрагентів не є належними та допустимими доказами безтоварності операцій, якщо таким матеріалам не дана правова оцінка компетентним судом, що знаходить своє вираження, наприклад, у формі вироку у відповідному кримінальному провадженні. Зазначені обставини у своїй сукупності зводять нанівець значення для платника податків обраного Верховним Судом України способу захисту порушених прав і обумовлюють необхідність в обранні інших способів судового захисту. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 червня 2021 року прийняла до розгляду справу № 160/3364/19 і призначила її до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі, зокрема, в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. З огляду на викладене, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про необхідність зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/3364/19. Керуючись статтями 236, 355 КАС України,

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 826/18229/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алсет» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 160/3364/19. Копію ухвали направити учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко