Постанова 4855 № 640/9890/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9890/21 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Кучми А.Ю. та Файдюка В.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність відповідача щодо не розгляду, надання недостовірної, неповної інформації, несвоєчасне надання інформації і не надання відповіді на інформаційний запит позивача від 09.01.2021 (вх №5495-21, 5844-21 від 12.01.2021) про надання інформації щодо дати і способу ознайомлення позивача з довідками про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» та інформації про метадані файлів з вказаними довідками та зобов`язати відповідача розглянути інформаційний запит позивача від 09.01.2021 (вх №5495-21, 5844-21 від 12.01.2021) про надання інформації щодо дати і способу ознайомлення позивача з довідками про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» та інформації про метадані файлів з вказаними довідками і надати на нього відповідь. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позов було подано із використанням сервісу «Електронний суд», який є підсистемою ЄСІТС, що є альтернативою звернення до суду без необхідності оформлення документів у письмовій формі. Відзив на апеляційну скаргу відповідач не подавав. Будь-які його письмові пояснення в матеріалах справи відсутні. Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в силу ч.2 ст.312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2021 позовну заяву було залишено без руху, оскільки неподання позовної заяви у письмовій формі на паперових носіях, як і додатків до неї свідчить про невідповідність такої позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 КАС України. У вказаній ухвалі судом зазначено, що документи, які надійшли через систему "Електронний суд" слід вважати оформленими не у відповідності до вимог законодавства і до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали. Зазначена ухвала була направлена на адресу позивача засобами електронного поштового зв`язку та доставлена до його електронної скриньки 13.04.2021, про що складено відповідну довідку (а.с.27). 21.04.2021 до суду першої інстанції через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача про усунення недоліків, в якій зазначено, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що на момент подачі позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі. Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Спосіб подання позовної заяви визначено ч.2 ст.160 КАС України, відповідно до якої позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. За приписами ч.7, 8 ст.44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У пункті 15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01 грудня 2018 року. У подальшому, у газеті «Голос України» №42 (7048) від 01 березня 2019 року опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Однак, наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язані дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції (далі - Положення №30). Так, відповідно до п.2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року №16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України. За визначеннями, наведеними у пп.14, 16 п.1 Положення №30, електронний документ - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в автоматизованій системі документообігу суду для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення № 30). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД (електронний документ) та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та органи системи правосуддя приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення № 30). З аналізу наведених норм слідує, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. Таким чином, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Зокрема, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства (пункт 14 розділу XI Положення № 30). З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву ОСОБА_1 сформовано у системі «Електронний суд» 11.04.2021. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2021 позовну заяву було залишено без руху та в подальшому повернуто позивачу з підстав не надання позивачем позовної заяви у паперовій формі із наданням її копії для відповідача. Дійшовши вказаного висновку, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», а тому відсутні підстави вважати, що у суду існує необхідність в отриманні копій позовної заяви, яка сформована і подана у вигляді електронного документу, оскільки електронний документ - позовна заява може бути направлена відповідачу у підсистемі «Електронний суд», або на офіційну електронну адресу відповідача - органу державної влади, що міститься в Єдиній базі електронних адрес суб`єктів владних повноважень, або працівники апарату суду за допомогою функції друку електронного документа мають можливість сформувати належну кількість копій позовної заяви, а відтворення копії позовної заяви потребує використання однієї й тієї ж функції друку документа. Таким чином, суд першої інстанції дійшов формальних підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з відсутністю її у паперовій формі та відсутності копії позовної заяви для відповідача, оскільки роздруковуючи позовну заяву суд мав можливість здійснити друк її копій для інших учасників процесу, а тому висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху є необґрунтованим. Аналогічний правовий висновок висловлений в постановах Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 629/740/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі №160/3534/20, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю будь-якій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. Колегія суддів зазначає, що помилковий висновок суду першої інстанції про неналежний спосіб подання позовної заяви через систему «Електронний суд», який мав наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя. Суд вважає помилковими посилання суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду, викладені в ухвалі від 14 лютого 2019 року у справі №9901/43/19 та постанові від 10 лютого 2021 року у справі №9901/335/20, оскільки вони стосувались подання заяв та скарг засобами електронного поштового зв`язку без використання системи «Електронний суд», а тому відповідні висновки Верховного Суду не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. З огляду на викладені обставини, за наслідком розгляду апеляційної скарги, враховуючи наведені норми права, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена за відсутності законодавчо визначених підстав, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року про повернення позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Текст постанови виготовлено 21 липня 2021 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді А.Ю.Кучма В.В.Файдюк