Постанова 4854 № 420/2376/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2376/21 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., за участю: секретар судового засідання Уштаніт Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, прийняте у складі суду судді Радчука А.А. в місті Одеса по справі за позовом Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року Комунальне виробниче експлуатаційне підприємство «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати видані Головним управлінням Держспоживслужби в Одеській області припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 28.01.2021р. №9, яким зобов`язано здійснити перерахунки споживачам зайво нарахованої плати за послуги з постачання теплової енергії, а також рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення від 28.01.2021р. №1, яким до КВЕП застосований штраф у сумі 1 372 473,33 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року адміністративний позов Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держспоживслужби в Одеській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 28.01.2021р. №9, яким зобов`язано здійснити перерахунки споживачам зайво нарахованої плати за послуги з постачання теплової енергії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держспоживслужби в Одеській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення від 28.01.2021р. №1, яким до КВЕП застосований штраф у сумі 1 372 473,33 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального, процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час проведення планової перевірки, позивачем не було надано жодних доказів виконання інвестиційної програми, а лише після проведення перевірки позивачем було надано пояснення від 25.01.2021 вхід. № Вх-708/25-21 із додатками на 399 аркушах. На думку апелянта, оскільки при плановій перевірці були об`єктивно вивчені всі надані документи, суд першої інстанції не мав браги до уваги документи, які були надані вже після проведення перевірки, винесення припису про усунення виявленого правопорушення та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій. Апелянт вказує, що первинні документи бухгалтерського обліку, які були надані для підтвердження матеріальних витрат для виконання зазначених робіт, частково закуповувалися з початку 2019 року, Внаслідок чого, зробити висновок що виконання зазначених робіт, які виконувалися нібито за кошти інвестиційної програми, неможливо. Апелянт вказує, що інформація стосовно виконання інвестиційної програми позивачем оприлюднена не була, при цьому факт, що закупівля товарно-матеріальних цінностей стосується виконання інвестиційної програми, а не передбачена для виконання інших робіт, таких як ремонтні роботи, ліквідація аварійних ситуацій, позивачем не доведено. На думку апелянта, відсутність накопичень на спеціальному рахунку свідчить, що позивачем зазначені кошти на виконання інвестиційної програми не використовувалися. На підставі вищевикладеного, апелянт вважає, що інвестиційна програма, яка входить до складу тарифів на постачання теплової енергії, не була виконана, внаслідок чого тарифи на послуги з постачання теплової енергії для всіх груп споживачів були завищені та підприємством застосовувалися економічно необґрунтовані тарифи. Представник позивача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Подільської міської ради від 27.11.2019р. №777-VII була затверджена інвестиційна програма для КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» на 2019-2020 роки. КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» звернулось до Подільської міської ради із зверненням від 16.01.2020р. №307, у якому просило надати дозвіл для внесення змін у виконанні заходів інвестиційної програми та перенаправити кошти з виконання робіт по капітальному ремонту теплової мережі по пр. Перемоги від ТК-3 до ТК-25 на виконання робіт по заміні аварійних ділянок теплових мереж на житловому масиві «Північний» від ТК-14 до ТК-19, та від ТК-65 до житлового будинку АДРЕСА_1 . Теплова мережа на житловому масиві «Північний» від ТК-14 до ТК-19 знаходиться в аварійному стані. Після аварійної ситуації в опалювальному сезоні на зазначеній ділянці залишились без опалення багатоповерхові житлові будинки та дитячий садок. За візуальним оглядом, механічним навантаженням на труби, а також згiдно гідравлічних випробувань зроблено висновок, що теплова мережа не здатна подальшому функціонувати та забезпечувати безперебійне постачання теплової енергії населенню. Така ж сама ситуація виникла і на ділянці теплової мережі від ТК-65 до житлового будинку АДРЕСА_1 , виявлено значне корозійне пошкодження труб. Актом про внесення змін у виконання заходів інвестиційної програми на 2019- 2020 роки, вищезазначене питання щодо зміни об`єкту інвестицій з пр. Перемоги на житловий масив «Північний» по вул. Армійській у м. Подільську було погоджено та запропоновано інвестиційні кошти спрямувати на новий об`єкт. На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області «Про проведення планової перевірки» від 04 січня 2021 року № 23 та Направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 04 січня 2021 року № 24 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 11.01.2021 по 22.01.2021 було проведено планову перевірку КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО». За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 21.01.2021 №

45. Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін виявлені порушення вимог законодавства, а саме було встановлено, що протягом періоду перевірки з 29.10.2019 по 01.01.2021 підприємством КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» не була виконана інвестиційна програма, затверджена рішенням Подільської міської ради від 27.11.2019 №777-VII на 2019-2020 роки. На підставі складеного акту перевірки від 21.01.2021р. №45 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області виданий припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 28.01.2021р. №9, яким зобов`язано здійснити перерахунки споживачам зайво нарахованої плати за послуги зі споживачів плати за послуги з постачання теплової енергії за період з 29.10.2019 року по 01.01.2021 року на суму 919327, 69 грн. з урахуванням ПДВ, тим самим усунути порушення при застосуванні та формуванні державних регульованих цін/тарифів. В термін до 01 квітня 2021 року сформувати економічно обґрунтовані тарифи на послуги з постачання теплової енергії у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги». Також Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення від 28.01.2021р. №1, яким до КВЕП застосований штраф у сумі 1 372 473,33 грн. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» звернулось до суду з даним адміністративним позовом. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що інвестиційна програма на 2019-2020 роки виконана КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» у повному обсязі, у зв`язку із чим, відсутні підстави вважати наявності завищення тарифів на послуги з постачання теплової енергії для всіх груп споживачів за рахунок врахування прибутку для здійснення такої інвестиційної програми. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Згідно із ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків. Частиною 6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). Розпорядження може передбачати застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Згідно ст. 16 Закону України «Про ціни та ціноутворення» органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів. Згідно пп. 11 п. 4 вказаного Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, субєктам господарювання обовязкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875 державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах, зокрема, регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) є одним із видів житлово-комунальних послуг за функціональним призначенням. Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах, зокрема, відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Згідно ч. 2 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Як вбачається зі змісту акту перевірки від 21.01.2021р. №45, припису від 28.01.2021р. №9, постанови від 28.01.2021р. №1, КВЕП за період з 29.10.2019р. по 01.01.2021р. допущені порушення п. 27 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» від 01.06.2011р. №869 та п. 2. ст. 12, п. 2. ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012р №5007-VІ. Судом встановлено, що Головним управлінням Держспоживслужби в Одеській області зроблено висновок, що оскільки перевіряємим суб`єктом господарювання не виконана інвестиційна програма на 2019-2020 роки, то вказане свідчить про завищення тарифів на послуги з постачання теплової енергії для всіх груп споживачів за рахунок врахування прибутку для здійснення такої інвестиційної програми. Таким чином, оскаржувані припис та рішення відповідача, згідно яких позивачем допущено завищення тарифів на послуги з постачання теплової енергії для споживачів, фактично ґрунтуються на невиконанні позивачем вимог інвестиційної програми на 2019-2020 роки. Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно п.3.1

1. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження порядків розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» від 14.12.2012р. №630, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2013р. за №97/22629 розроблена з дотриманням вимог цього Порядку та з урахуванням прийнятих рішень про врахування поданих пропозицій відповідно до пунктів 13-15 розділу II цього Порядку інвестиційна програма на планований період щодо об`єктів теплопостачання (крім об`єктів, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках) затверджується суб`єктом господарювання згідно з його установчими документами. Затверджена інвестиційна програма щодо об`єктів теплопостачання, що перебувають у державній або приватній власності, подається суб`єктом господарювання на розгляд до уповноваженого органу. Після затвердження інвестиційної програми стосовно об`єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності, суб`єкт господарювання звертається із заявою щодо погодження цієї програми до органу місцевого самоврядування, повноваження якого поширюються на територію, на якій здійснюється діяльність суб`єкта господарювання. Якщо орган місцевого самоврядування є уповноваженим органом, то суб`єкт господарювання надає на погодження інвестиційну програму відповідно до вимог розділу IV цього Порядку. Відповідно до п. 5.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження порядків розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» від 14.12.2012р. №630, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2013р. за №97/22629 у разі виникнення потреби у внесенні змін щодо вартості робіт, закупівлі обладнання, матеріалів більше 5 відсотків від зафіксованої в інвестиційній програмі, щодо запланованих заходів, способу виконання заходів у зв`язку з обставинами, яких суб`єкт господарювання не міг передбачити, суб`єкт господарювання зобов`язаний протягом планованого періоду звернутися до уповноваженого органу з пропозицією щодо внесення змін до інвестиційної програми, надавши відповідні обґрунтування. Відповідно до акта «Про внесення змін у виконання заходів інвестиційної програми КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» на 2019-2020, за результатами розгляду звернення КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО», яким внесено зміни до інвестиційної програми КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» на 2019-2020 рiк, та запропоновано кошти з виконання робіт по капітальному ремонту теплової мережі по АДРЕСА_2 від ТК-3 до ТК-25 направити на заміну теплових мереж на житловому масиві «Північний» від ТК-14 до ТК-19 та вiд ТК-65 до житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що теплова житловому масиві «Північний» від ТК-14 до ТК-19 знаходиться в аварійному стані. Після сильного прориву в опалювальний сезон на зазначеній ділянці тепломережі залишились без опалення багатоповерхові житлові будинки мережа на та дитячий садок. За візуальним оглядом, механiчним навантаженням на труби, а також згiдно гідравлічних випробувань було зроблено висновок, що теплова мережа не здатна в подальшому функціонувати та забезпечувати безперебійне постачання теплової енергії населенню, така ж сама ситуація виникла на ділянцi теплової мережі вiд ТК-65 до житлового будинку АДРЕСА_1 . Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не було виконано, відповідно до опису інвестиційної програми, здійснення капітального ремонту теплової мережі по АДРЕСА_2 від ТК-3 до ТК-25, яка транспортує теплову енергію до житлових будинків (28 од., кількість абонентів - 492) та установ бюджетної сфери (4 од.) Однак, згідно змін, внесених відповідно до акта Про внесення змін у виконання заходів інвестиційної програми КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» на 2019-2020, позивачем були виконані роботи по АДРЕСА_2 . Зазначене підтверджується господарськими договорами, видатковими накладними, рахунками, банківськими виписками, зведеним кошторисом розрахунку вартості об`єкта будівництва, локальним кошторисом на будівельні роботи, відомістю ресурсів до локального кошторису, дефектним актом, наряд-завданнями, що в свою чергу підстверджує виконання інвестиційної програми 2019-2020 років, з урахуванням внесених змін до неї, відповідно до акту Про внесення змін у виконання заходів інвестиційної програми КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» на 2019-2020 року. Також виконавчим комітетом Подільського району Одеської області надано довідку від 15.02.2021 року №441, відповідно до якої зазначено, що Рiшенням Подільської міської ради від 27.11.2019р. №777-VII затверджена інвестиційна програма для КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» на 2019-2020 роки, за якою передбачалось впровадження енергозберігаючих заходів, а саме заміну теплової мережі по АДРЕСА_2 з метою зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів, зниження питомих норм, втрат теплоносія, підвищення якості наданих послуг. Як вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами розгляду звернення КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» рішенням виконавчого комітету від 16.01 2020p. №307 надано згоду на внесення змін до інвестиційної програми, а саме: Виконання робіт по заміні теплової мережі по АДРЕСА_2 замінити на виконання робіт по заміні теплової мережі житлового масиву «Північний по вул. Армійській у м. Подільську. Зміни внесені до інвестиційної програми підтверджено в додатку до рішення виконавчого комітету Подільської міської ради 16.06.2020р. під час розгляду питання «Про підсумки роботи підприємств житлово-комунальної сфери міста в осінньо-зимовий період 2019-2020 років та заходи по забезпеченню стабільного функціонування народногосподарського комплексу міста у осінньо-зимовий період 2020-2021 років Станом на 01.09.2020р. виконані роботи по заміні тепломережі від ТК-13 по вул. Армійській, 520 до ТК-20 по вул. Армійська,

298. Посилання апелянта, що суд першої інстанції не мав браги до уваги документи, які були надані вже після проведення перевірки, колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне. Так, положеннями ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено повноваження органу державного нагляду (контролю), зокрема передбачено право контролюючого органу відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов`язок суб`єкта господарювання надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом на адресу позивача було надіслано Вимогу №1 про надання інформації та завірених копій документів (т. 4 а. с. 128-129), яка була виконана позивачем, проте як вбачається з матеріалів справи, первинні документи, надані до суду, контролюючим органом під час перевірки не витребовувались, відповідно і не були надані позивачем. При цьому, положеннями ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачене право суб`єкта господарювання, зокрема, надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта. При цьому, строк на надання відповідних заперечень до Акту законом не встановлено. Так, з матеріалів справи вбачається, що 22.01.2021 року, тобто на наступний день після складення Акта перевірки, позивачем на адресу позивача було фактично направлено заперечення стосовно Акту перевірки, до яких було додано копії господарських договорів, видаткових накладних, рахунків, банківських виписок, зведених кошторисів розрахунку вартості об`єкта будівництва, локальних кошторисів на будівельні роботи, відомостей ресурсів до локального кошторису, дефектних актів, нарядів-завдань, які фактично підтверджували виконання інвестиційної програми 2019-2020 років, з урахуванням внесених змін до неї, відповідно до акту Про внесення змін у виконання заходів інвестиційної програми на 2019-2020 року. Таким чином, норми чинного законодавства, зокрема Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не обмежують період подання позивачем необхідних первинних документів лише часом проведення перевірки та відповідно, не можуть обмежувати право позивача довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків перевірки та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається позивачу як на під час перевірки, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу. Відносно посилань апелянта на обставини відсутності коштів на спеціальному рахунку, відкритому для їх зарахування і виконання інвестиційної програми суд зазначає наступне. Згідно п. 1.3 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження порядків розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб`єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» від 14.12.2012р. №630, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2013р. за №97/22629 джерела фінансування інвестиційної програми (далі - джерела фінансування) - кошти, отримані ліцензіатом від провадження ліцензованої діяльності, за рахунок яких здійснюється фінансування заходів інвестиційної програми, зокрема амортизаційні відрахування, виробничі інвестиції з прибутку, кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм, та інші надходження, отримані від здійснення господарської діяльності, пов`язаної і не пов`язаної з ліцензованим видом діяльності (далі - власні кошти), та позичкові кошти (облігаційні позики, банківські кредити), залучені кошти (кошти, одержані від продажу акцій, залучені за договорами фінансового лізингу, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб, інвесторів, гранти), бюджетні кошти. Заходи - придбання робіт, товарів та послуг, які спрямовані на оновлення основних фондів, підвищення ефективності виробництва, забезпечення обліку природних та енергетичних ресурсів, обсягів реалізації послуг; оптимізації технологічних витрат та втрат теплової енергії; підвищення якості надання послуг, рівня організації виробництва та інше, які впливають на складові тарифу. При цьому, нормативно не визначено обмеження, що закупівля товарно- матеріальних цінностей повинна відбуватись виключно після затвердження інвестиційної програми, а доказів того, що кошти, які були спрямовані на виконання такої програми не є коштами КВЕП, відповідач не надає і не наводить. Відповідно до п. 1.4 зазначеного вище наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Перерахування коштів в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм, проводиться на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення ліцензіатом розрахунків виключно на виконання заходів інвестиційних програм згідно з графіком на планований та прогнозний періоди. Згідно ст. 26-1 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. №263З-IV, суб`єкти господарювання у сфері теплопостачання для проведення в установленому законодавством порядку розрахунків за інвестиційними програмами відкривають спеціальні рахунки. На зазначені рахунки суб`єкти господарювання перераховують кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм у сфері теплопостачання. Порядок зарахування коштів на спеціальний рахунок, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням встановлюється Кабінетом Міністрів України. Суб`єкти господарювання у сфері теплопостачання - власники спеціальних рахунків зобов`язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється. З урахуванням вищевикладеного, чинним законодавством встановлено наявність заборони на використання коштів, що розміщені на спеціальних рахунках, однак не визначено, що виконання інвестиційної програми може бути здійснена виключно за кошти, розміщені на таких рахунках. Також, як вірно зауважено судом першої інстанції, відсутність коштів/руху коштів на спеціальному рахунку не спростовують виконання інвестиційних заходів, при тому, що такі заходи фактично були здійснені. Щодо посилань апелянта, що первинні документи бухгалтерського обліку, які були надані для підтвердження матеріальних витрат для виконання зазначених робіт, частково закуповувалися з початку 2019 року, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Подільської міської ради від 27.11.2019р. №777-VII була затверджена інвестиційна програма для КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» на 2019-2020 роки, відповідно закупівля частини ТМЦ у 2019 році не свідчить про факт виконання робіт, які не за кошти інвестиційної програми, як помилково вважає апелянт. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що інвестиційна програма на 2019-2020 роки виконана КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» у повному обсязі, у зв`язку із чим, відсутні підстави вважати наявності завищення тарифів на послуги з постачання теплової енергії для всіх груп споживачів за рахунок врахування прибутку для здійснення такої інвестиційної програми. Вищенаведене спростовує висновки акту перевірки 21.01.2021р. №45, у зв`язку з цим оскаржувані припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 28.01.2021р. №9, яким зобов`язано здійснити перерахунки споживачам зайво нарахованої плати за послуги з постачання теплової енергії на суму 919 327,69 грн., а також рішення про застосування адміністративно господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення від 28.01.2021. №1, яким до КВЕП застосований штраф у сумі 1 372 473,33 грн. підлягають визнанню протиправними і скасуванню. Щодо доводів апелянта у судовому засіданні 21.07.2021 року, відносно того, що частина коштів, які було включено в інвестиційну програму та стягнуто з споживачів, було виділено на безповоротній основі Подільською міською радою, що спричинило подвійне стягнення, колегія суддів оцінює критично, оскільки жодних доказів вказаних обставин матеріали справи не містять. Більш того, зазначені доводи відповідачем не покладались в основу заперечень проти позову ані у суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі, водночас згідно вимог ч.1 ч. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі за позовом Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О. О. Кравець Суддя: Л.Є. Зуєва