LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814524/3295/21

від 21.07.2021 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/3295/21 Номер провадження 22-ц/814/1665/21Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А., судді: Дорош А.І., Триголов В.М. за участю секретаря судового засідання Коротун І.В. розглянув у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» на ухвалу судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 16 квітня 2021 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту судового рішення не зазначені) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд В С Т А Н О В И В: 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 у межах розгляду цивільної справи за її позовом до ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності звернулася до Автозаводського районного суду м.Кременчука із заявою про забезпечення позову, просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,5 кв.м., право власності на яку зареєстроване за ТОВ «ФК « Інтайм Фінанс». В обґрунтування заявленої вимоги посилалася на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки 14 квітня 2021 року їй стало відомо, що належна їй на праві власності квартира зареєстрована вже за іншим власником (стягувачем у чинному виконавчому провадженні) -ТОВ «ФК « Інтайм Фінанс», не зважаючи на ЗУ № 1304-VІІ « Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Ухвалою судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 16 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на належну ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову про відмову в задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 , залишив поза увагою те, що ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» як іпотекодержатель згідно умов договору іпотеки реалізувало своє право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за товариством права власності на предмет іпотеки квартира за адресою: АДРЕСА_2 , однак з моменту державної реєстрації права власності на квартиру та по теперішній час вона фактично знаходиться у володінні та користуванні позивача. Вказувало що Верховний Суд у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/16800/20 прийшов до висновку, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Оскільки позовні вимоги, заявлені в цій справі, є вимогами немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору в цій справі. Звертали увагу, що суд першої інстанції залишив поза увагою рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.06.2013 року у справі № 524/1533/13-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 1 117 391,08 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу будь-якій особі покупцеві та виселено ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , які зареєстровані та проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , зі зняттям з реєстраційного обліку у вказаній квартирі. У відзиві ОСОБА_1 , посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Стверджується, що посилання в апеляційній скарзі на рішення суду у справі №524/1355/13 є недоречним, так як ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» зупинено виконання рішень про звернення стягнення на іпотечне майно, придбане за кредитні кошти в іноземній валюті. Оскільки предметом заявленого позову є визнання незаконною реєстрації права власності на спірну квартиру у позасудовому порядку за іпотеко держателем, то застосований судом захід забезпечення позову є співмірним. Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1/РУК 14-04-08, згідно якого, Банк надав ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в розмірі 99 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 17 % річних. 11 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між сторонами також укладено Іпотечний договір № 1/РУК14-04-08, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцької міського нотаріального округу Ганночкою О.В. за реєстровим № 5799, відповідно до пункту 1 якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру під номером АДРЕСА_1 , загальною площею - 65,4 кв.м.. жилою площею - 48,5 кв.м.( а.с.13-16) Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.09.2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит» та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором на користь банку в сумі 1 117 391 грн. (а.с.27) Заочним рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 14.06.2013 року у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , в розмірі 1 117 391 грн. 08 коп. за кредитним договором № 1/PVN14-049-08 від 11.04.2008 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 65,4 кв.м., житловою площею 48,5 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит з укладанням від імені ОСОБА_1 , договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності; з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки (квартиру) у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування; з можливістю здійснення ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит усіх, передбачених нормативно-правовими актами держави, дій, необхідних для продажу предмету іпотеки (квартири). Виселено ОСОБА_6 та ОСОБА_3 які зареєстровані та проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , зі зняттям з реєстраційного обліку у вказаній квартирі. Вирішено питання судових витрат (а.с.26-29). 10 жовтня 2019 року за результатами відкритих електронних торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UА-ЕA-2019-08-02-000101-Ь від 18.09.2019 року, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» укладений Договір про відступлення прав вимоги. зокрема прав вимоги до боржників за наступними договорами: -Кредитним договором № 1/РVN14-04-08 від 11.04.2008 року, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 ; -Іпотечним договором № 1/РVN14-04-08 від 11.04.2008 року, укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрованим за № 5799; -Договором поруки № 1/ РVN14-04-08Р1 від 11.04.2008 року укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 -Договором поруки № 1/ РVN14-04-08Р2 від 11.04.2008 року укладеним між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_6 , ОСОБА_1 ( а.с.61-70). Таким чином, з 10 жовтня 2019 року ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» є правонаступником усіх майнових прав ПАТ «Банк «Фінанси і кредит» та набуло статусу Іпотекодержателя, зокрема за Іпотечним договором № 1/РVN 14-04-08 від 11 квітня 2008 року. 29 липня 2020 року ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» на підставі договору про відступлення права вимоги, серії та номер №3407 від 10.10.2019 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А. зареєструвало право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.16). Як вбачається з листа Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), від 14.04.2021 року за № 41244 у відділі на виконанні перебували виконавчі провадження: - № 4282834, з примусового виконання виконавчого листа № 524/1533/13-ц від 25.02.2014 року, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука про виселення ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_4 . При цьому, 8 25.06.2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; - № 42823755, з примусового виконання виконавчого листа № 524/1533/13-ц від 25.02.2014 року, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчуці про виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_4 . При цьому, 25.06.2015 року також винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону на момент винесення постанови) у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с.55 зворот). Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань. Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України). Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно (пункт перший частини першої статті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Як убачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_8 до ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» є матеріально-правова вимога про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності за відповідачем на квартиру, що належала позивачу, яка проведена відповідно до ст.37 ЗУ «Про іпотеку» у позасудовому порядку на підставі застереження в іпотечному договорі. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що спірна квартира придбана за кредитні кошти, які видані в іноземній валюті, і, заперечуючи правомірність набуття ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» права власності на квартиру, ОСОБА_1 посилається у тому числі на ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». З огляду на наведене, тимчасове обмеження відповідача як зареєстрованого власника квартири у можливості розпорядитися нею до вирішення спору по суті з урахуванням оспорювання законності набуття права власності відповідача є співмірним із предметом спору. Згідно з частиною сьомою статті 3 ЗУ «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. У постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа №761/31581/19), від 27 листопада 2019 року (справа № 331/3944/18), від 10 лютого 2021 року (справа № 686/1953/13-ц) викладений правовий висновок про те, що накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України «Про іпотеку», оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на рухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, коли наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. У пунктах 2-ому, 3-ьому частини четвертої статті 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на рухоме майно та їх обтяжень» зазначені підстави, коли така відмова не застосовується, а саме: у випадку державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав; у випадку державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону. Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна,затвердженого наказом МЮ України №2831/5 від 29 вересня 2016 року, заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, зокрема відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек). Виходячи з наведеного, наявність арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою суду в порядку забезпечення позову у межах розгляду цієї справи, не може бути перешкодою для передачі нерухомого майна на реалізацію в порядку виконання рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно, якщо таке розпочнеться після зняття обмежень, встановлених ЗУ «Про «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». В апеляційній скарзі відсутні посилання на докази про існування обставин, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, за яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, з урахуванням наявного спору щодо правомірності реєстрації права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», а також того, що ОСОБА_1 фактично проживає і користується спірною квартирою. Враховуючи встановлене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» залишити без задоволення. Ухвалу судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 16 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 21 липня 2021 року. Головуючий суддя О.А.Лобов Судді А.І.Дорош В.М.Триголов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»