LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд760/16548/20

від 19.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2021 року, якою провадження відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, закритоу …

справа № 760/16548/20 головуючий у суді І інстанції Калініченко О.Б. провадження № 33/824/2883/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Березовенко Р.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужбина постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2021 року, якою провадження відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «ІНВЕСТ ОПТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43034572), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення,- В С Т А Н О В И В: Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2021 року провадження відносноОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Київська митниця Держмитслужби, через представника - Панькіна Д.В., подала апеляційну скаргу, в якій просилаоскаржувану постанову скасувати, прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, посилаючись на порушенням норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що споживчі товари в асортименті: «косметичні засоби, одяг, запасні частини до велосипедів, електронні побутові прилади, друкована продукція та інше », загальною вагою брутто 17 858,82 кг та вартістю 83 959,85 доларів США, що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (10.08.2019 року) (1 USD - 25,31656100) складає 2 125 574, 66 грн., були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що можливо містять ознаки підробки. Апелянт вважає, що вина ОСОБА_2 була доведена в ході провадження у справі та підтверджуєтьсянаявними в матеріалах справи доказами. Під час розгляду справи представник апелянта, апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити. В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на надані ним письмові пояснення. В судове засідання 19 липня 2021 року о 10 год. 45 хв. належним чином повідомлений представник апелянта не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості. Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України. Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Так, відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. А відтак,при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності. Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що можливо містять ознаки підробки. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. Судом встановлено, що 10.08.2019 року через митний кордон України, міжнародний пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» Волинської митниці ДФС, у вантажному автомобілі з р.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , з Польщі на митну територію України ввезено споживчі товари у асортименті «косметичні засоби, одяг, запасні частини до велосипедів, електронні побутові прилади, друкована продукція та інше», загальною вагою брутто 17 858, 82 кг та у кількості 1364 пакувальних місць. Переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено за попередньою митною декларацією від 10.08.2019 року № UA100000/2019/853977 на підставі книжки МДП № XH.83216567, CMR від 09.08.2019 року № 732205 та інвойсу від 09.08.2019 року № IOG-07/19. Відповідно до товаросупровідних документів відправником товарів виступала компанія «VITATEX TRADING Kft.» (Угорщина), одержувачем - ТОВ «ІНВЕСТ ОПТ ГРУП» (Україна). 13.08.2019 року зазначені товари були заявлені до митного оформлення декларантом ТОВ «ІНВЕСТ ОПТ ГРУП» ОСОБА_2 (гр. 14, 54) на митному посту «Західний» за електронною митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» № UA100020/2019/373654. До митниці були надані контракт від 04.07.2019 року № VT-2019/07, укладений між компанією-продавцем «VITATEX TRADING Kft.» (2724 Ujlengyel, Hatar ut 12, Hungary) та компанією-покупцем ТОВ «ІНВЕСТ ОПТ ГРУП» (49021, м. Дніпро, вул. Любарського, буд.163, офіс 4) в особі директора ОСОБА_2 , а також інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, зазначені в гр. 44 митної декларації № UA100020/2019/373654. Згідно з інвойсом від 09.08.2019 року № IOG-07/19 вартість товарів становить - 83 959, 85 доларів США. Митний орган зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що зазначені вище споживчі товари були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що можливо містять ознаки підробки. 11.06.2020 року відносно ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 1072/10000/20, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Згідно зі ст. 489 ЦПК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Відповідно до положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Так, згідно відповіді митних органів Угорської Республіки, у якій вони повідомляють, що на виконання запиту української митної адміністрації Податковий та митний директорат району Пешт провів митну перевірку в компанії Vitatex Trading Kft., в ході якої Директоратом були встановлені наступні факти: - компанія «Vitatex Trading Kft.» експортує товари до України, але не з країн ЄС, а з Туреччини та з КНР. Українські торгові партнери компанії не включають в себе ТОВ «ІНВЕСТ ОПТ ГРУП»; - у червні 2019 року компанія «Vitatex Trading Kft.» вела перемови в ТОВ «ІНВЕСТ ОПТ ГРУП» щодо поставки друкарського обладнання. В якості частини процедури свого внутрішнього аудиту компанія «Vitatex Trading Kft.» за запитом ТОВ «ІНВЕСТ ОПТ ГРУП» надала свій витяг з Комерційного реєстру та зі свого банківського рахунку. Перемови між сторонами не були успішними; - компанія «Vitatex Trading Kft.» не укладала і не підписувала контракт від 04.07.2019 року № VT-2019/07. Разом з тим, зазначена відповідь та додані до неї листи за підписом директора компанії Vitatex Trading Kft. В. Ткачук складені іноземною (угорською) мовою. За вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою. Таким чином, суддя може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову. При цьому, слід враховувати положення ст. 503 МК України, яка визначає, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу. Судом першої інстанції встановлено, що у матеріалах справи міститься листи Національної податкової та митної адміністрації Угорщини викладені англійською мовою, які не містять відомостей, ким вони були перекладені (а.с. 34, 35-36). Крім того, один із зазначених листів за вих. № VF 2475823268/2020.NAV KI має неофіційний переклад на українську мову, про що свідчить відповідна відмітка на вказаному документі (а.с. 37). Що стосується іншого листа, виданого цим же органом (вих. № 2328685124), то його переклад здійснений ОСОБА_4 (а.с.38-39). Однак жодних відомостей щодо цієї особи, в частині відповідності її вимогам ст. 503 МК України, матеріали справи не містять. Отже, суд першої інстанції вірно вважав, що відсутня інформація щодо того, ким було здійснено переклад листа виконавчого директора компанія VitatexTrading Kft. - ОСОБА_5 , що міститься на а.с. 33, так як на наданому перекладі лише зазначено прізвище ОСОБА_6 . Переклад іншого ж листа (а.с. 32) митний орган ні при повернення матеріалів справи з додаткової перевірки, ні у судовому засіданні, так і не надав. При розгляді справ, суддя оцінює надані докази, перевіряє їх зміст та відповідність вимогам, встановленим законодавством. Суддя бере до уваги надані докази лише у тому випадку, якщо вони є належними та доводять обставини, які входять до предмету доказування та не може брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. З матеріалів справи вбачається, що жоден документ, який був митним органом покладений в основу здійснення перевірки, за результатами якої він прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, не містить належного перекладу з зазначенням відповідальної за такий переклад особи, а також документів, що підтверджують її рівень володіння мовою, знання якої необхідне. Крім того, в матеріалах справи наявні документи, переклад яких взагалі відсутній. Таким чином, дані документи не можуть розцінюватися як належні та допустимі докази. Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно вважав, що до протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, викладених в доводах, а, отже, висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства. При цьому, апеляційний суд бере до уваги, що про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину особи у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, свідчить той факт, що долучені до матеріалів справи документи, які надійшли від митних органів іноземної держави, не містять їх офіційного перекладу на державну мову, в тому числі з урахуванням положень, передбачених ст. 503 МК України про те, що перекладачем може бути посадова особа органу доходів і зборів, оскільки в будь-якому разі такою особою не може бути особа, яка складала у цій справі протокол про порушення митних правил та за відсутності у справі документу, який підтверджує володіння цією особою мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу. Поряд з цим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно взяв до уваги доводи представника особи, що притягається доадміністративної відповідальності, в частині того, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. При направленні матеріалів на додаткову перевірки суд першої інстанції звертав увагу представника митниці на зазначені доводи представника ОСОБА_2 . Разом з тим, всі документи завірені «згідно з ст. держ. інст. УЗПК та ПМП ОСОБА_6 » та не містять дати засвідчення копії, а також необхідної відмітки «згідно з оригіналом». Також, апеляційний суд бере до уваги, що Київській митниці Держмитслужбі судом надавалася можливість надати належним чином перекладені та завірені документи, на основі яких митний орган прийшов до висновку про порушення ОСОБА_2 митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, шляхом направленням матеріалів адміністративної справи на додаткову перевірку. Однак, як вбачається з матеріалів справи, що надійшли до суду після проведення такої перевірки, належних документів так надано і не було, матеріали справи є суперечливими і не дають можливості достовірно визначити зміст листів, які покладено в основу звинувачення ОСОБА_2 .. Згідно зп. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» N 8 від 03.06.2005 року судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. Таким чином, вказані в протоколі дії є взаємовиключними і не можуть вчинятися одночасно. Протокол має містити чіткі обґрунтування об`єктивної сторони складу правопорушення з посиланням на належні докази. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що до протоколу не додано будь-яких доказів, які б свідчили про подання ОСОБА_2 митному органу документів одержаних незаконним шляхом чи документів, що містять ознаки підробки, зокрема, і доказів підробки печаток на наданому Контракті VT-2019/07 митним органом не надано. Вірним, на думку апеляційного суду, є також висновок суду першої інстанції про те, що митним органом не доведено, що ОСОБА_2 не пов`язаний будь-якими відносинами із зазначеним у вищевказаних документах продавцем компанією Vitatex Trading Kft. При цьому відсутність підпису виконавчого директора компанія - ОСОБА_5 на контракті не свідчить про його безумовну недійсність. В установленому законом порядку недійсним контракт не визнався. При цьому, апеляційний суд бере до уваги, що порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно. З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувалося. Товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність та достовірність яких не викликала сумніву під час розмитнення, Товариством сплачено всі необхідні платежі, що було перевірено судом та не заперечується митним органом. Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої істанції, що матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що ОСОБА_2 вчиняв будь-які умисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять ознаки підробки, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення. У зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що провадження по справі відносно нього підлягає закриттю. Отже, беручи до уваги все вище зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляціна скарга не містить будь-яких доводів на спростування висновків суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак порушення вимог ч. 1 ст. 483 МК України у зв`язку з відсутністю об`єктивної та суб`єктивної сторони вказаного правопорушення, а тому, твердження апелянта про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення є безпідставними, так як не підтверджуються належними та допустимими доказами. Поряд з цим, апеляційний суд враховує, що беззаперечних та достатніх доказів на вчинення умисних дій ОСОБА_2 спрямованих на переміщення товарів, задекларованих у митній декларації, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митниці, як підстави для переміщення через митний кордон України підроблених документів, митним органом не надано. А відтак, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують законність постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2021 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 , а тому підстави для зміни чи скасування цієї постанови відсутні. За результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд прийшов до висновку, що порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального прававстановлено не було, а висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовані. Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст. 458, 483 Митного кодексу України, Київський апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2021 року, якою провадження відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, закритоу зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення- залишити без змін, а апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Березовенко Р.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»