Постанова 4819 № 766/11784/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ номер справи: 766/11784/16-ц номер провадження 22-ц/819/888/21 20 липня 2021 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В., суддів: Пузанової Л.В., Чорної Т.Г., секретар Автонагова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Войцеховської Я.В. від 24 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради, як орган опіки та піклування про визначення способу участі батька у вихованні дитини, встановив: У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що з відповідачкою по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.09.2009 по 06.06.2012. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 червня 2012 року шлюб розірвано. Позивач та відповідачка є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 25 грудня 2021 року визначено місце проживання ОСОБА_4 з матір`ю. Рішенням виконавчого комітету Дніпровської райради 3331 від 14.09.2012 визначено графік побачень батька з дитиною, проте, відповідачка внаслідок неприязних відносин між ними, як колишнього подружжя, чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, у зв`язку з чим з урахуванням уточнених позовних вимог просить: -зобов`язати ОСОБА_5 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; -визначити спосіб участі у спілкуванні та вихованні дитини: -систематичні побачення з донькою 1, 3, 5 неділі місяця з 09:00 год. до 21:00 год.; -кожну 2 та 4 суботу місяця з 09:00 год. до 21:00 год.; -щовівторка та щочетверга після закінчення навчального процесу до 21:00 год. з обов`язковим відвідуванням позакласних занять, кружків, секцій тощо; - побачення у святкові дні 01.01 кожного року (Новий рік) з 10:00 год. до 21:00 год. (або 31.12 кожного року з 10:00 год. до 21:00 год.); -06.01 кожного року (Різдво Христове) після навчального процесу до 18:00 год. (у разі, якщо вказана дата припадає на робочий день), у разі, якщо 06.01 припадає на вихідний день, то з 09:00 год. до 16:00 год.; - ІНФОРМАЦІЯ_3 (день народження ОСОБА_4 ) після навчального процесу до 18:00 год.; -23.03 кожного року (день народження батька) після навчального процесу до 21:00 год.; -08.03 кожного року (Міжнародний жіночий день) з 09:00 год. до 21:00 год.; -Великдень Пасха (кожного року) з 09:00 год. до 21:00 год.; -на час зимніх канікул 7 днів; -на час літніх канікул 10 днів. 19 січня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про визначення способу участі батька у вихованні дитини, шляхом встановлення наступного графіку побачень: -кожного четверга місяця після закінчення навчально-виховного процесу з 17:00 год. до 19:00 год., з урахуванням необхідності підготовки до школи та бажання самої дитини, в присутності матері; -кожну суботу місяця з 10:00 год. до 14:00 год. за погодженням з матір`ю та бажанням самої дитини, з правом відвідування місць загального відпочинку в м. Херсоні, в присутності матері. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона жодного разу не чинила перешкод ОСОБА_6 брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною. Також зазначила, що вона зверталася до служби у справах дітей з заявою про перегляд встановленого графіку, але їй було відмовлено. Також зверталася з заявами про порушення графіка побачень, які залишилися без реагування. ОСОБА_3 посилається на те, що ОСОБА_4 під час спілкування з дитиною, невчасно повертав її додому, його поведінка відносно дитини унеможливлює встановлення такого графіку побачень та спілкування з дитиною, які просить батько. Так, зі слів дитини її відомо, що батько дозволив випити її шампанського, шантажував дитину щоб вона самостійно йому дзвонила, розмовляв на політичні теми, які нівелюють патріотичне виховання та інш. Також батько не цікавиться у педіатра здоров`ям дитини та не приймає участь у навчально- виховному процесі. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - задоволено частково. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про визначення способу участі батька у вихованні дитини - задоволено частково. Суд ухвалив: Встановити наступний спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : Протягом перших чотирьох місяців адаптаційного періоду кожної 1-ї та 3-ї суботи місяця з 13-00 до 16-00 год в присутності матері дитини ОСОБА_1 . Надалі: -кожні вівторок та четвер місяця, після закінчення навчального процесу до 19-00 год без присутності матері дитини; -кожної 1-ї та 3-ї субота місяця з 11-00 до 19-00 без присутності матері дитини; -під час літніх канікул з 15.07 до 30.07 без супроводу матері ОСОБА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на незаконне, необґрунтоване рішення, просить рішення суду змінити в частині встановлення способу участі ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши адаптаційний період в 1 (один) рік, відмовити в частині перебування дитини з батьком під час літніх канікул з 15.07 по 30.07 без супроводу матері ОСОБА_1 , в іншій частини рішення суду залишити без змін; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судовий збір. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене із додержанням норм матеріального та процесуального права. Також вважає, що заявлені вимоги викладені в апеляційній скарзі обмежать його право на особисте спілкування з дитиною та участь у її вихованні, що призведе до унеможливлення реалізації його прав на участь у вихованні та побаченні з дитиною. Враховуючи вищевикладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши доповідача, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , представника Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку. Задовольняючи частково позовні вимоги щодо визначення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, суд першої інстанції врахував те, що дитина тривалий час не бачила батька та не спілкувалася з ним, в той же час судом не встановлено належних та допустимих доказів негативного впливу батька на розвиток дитини на теперішній час та враховуючи те, що між сторонами у справі склалися неприязні стосунки, суд частково враховав висновок служби у справах дітей, та прийшов до висновку, що визначення зустрічей батька з дитиною перший адаптаційний період - 4 місяці має відбуватися в присутності матері дитини шляхом побачень кожної 1 та 3 суботи місяця з 13-00 год. до 16-00 год. По спливу адаптаційного періоду, суд вважає можливим встановити графік побачень відповідно висновку наданого службою у справах дітей з метою відновлення теплих батьківських стосунків та забезпечення дитині нормального психологічного стану під час таких зустрічей без присутності матері дитини, а саме: кожний вівторок та четвер місяця, після закінчення навчального процесу до 19-00 год без присутності матері дитини; кожної 1 та 3 субота місяця з 11-00 год. до 19-00 год. без присутності матері дитини; під час літніх канікул з 15.07 до 30.07 без супроводу матері ОСОБА_1 . Суд встановив та з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 січня 2009 року, який розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 червня 2012 року (т. 1, а.с. 6). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 у сторін народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 118 (т. 1, а.с. 9). Рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради № 331 від 14 вересня 2012 року ОСОБА_2 призначили графік побачення з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : кожного тижня у вівторок та четвер з 17:00 год. до 19:00 год., у вихідні дні (субота або неділя за домовленістю між батьками) з 10:00 год. до 18:00 год. без присутності матері.(т.1, а.с.11). Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Херсоні 20 листопада 2012 року ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_7 », актовий запис № 61 (т. 1, а.с. 58). 25 грудня 2021 року рішенням Білозерського районного суду Херсонської області визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 7-8). Відповідно довідки КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» № 1.4-0088 від 19 січня 2017 року ОСОБА_4 знаходиться на обліку у педіатр (рецидивуючі гострі респіраторні інфекції та гострий бронхіт) та у алерголога (респіраторним алергозом, алергічним дерматитом та вазомоторним ринітом) (т.1, а.с. 57). Відповідно довідки КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С.Лучанського» № 1.4-0349 від 02 березня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_4 звернулась до психолога щодо визначення психоемоційного стану дитини, результат обстеження виявив в неї високий рівень тривожності, ОСОБА_8 вважає сім`єю маму, себе, бабусю, дідуся, згідно малюнкового тесту (т. 1, а.с. 64). Відповідно довідки Херсонської міської громадської асоціації психологів та психотерапевтів № 139 від 25 червня 2020 року ОСОБА_4 живе в конфліктних, емоційних стосунках батьків; протипоказань з психологічної точки зору у ОСОБА_2 не виявлено; для гармонійного розвитку дитини завжди потрібні обидна батьки, які виконують різні функції; батько має право та бажання відновити спілкування з донькою, а матері необхідно створити умови для зустрічей доньки з батьком (т. 1, а.с. 261-262). Відповідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Чорнобаївської сільської ради від 15 листопада 2016 року ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , санітарно-гігієнічні норми добрі, в будинку є окрема є кімната для дитини. В кімнаті є ліжко, стіл, стільці, іграшки, книжки відповідного віку (т. 1, а.с. 66). З акту бесіди з дитиною складеного 09 листопада 2020 року виконавчим комітетом Дніпровської районної у м. Херсоні ради вбачається, що дитини ОСОБА_4 на теперішній час не спілкується з батьком, останній раз бачила батька більше двох років тому, зазначила, що якщо зустрічі з батьком будуть відбуватися, то тільки в присутності матері.(т. 2, а.с. 21). Відповідно акту обстеження умов проживання 09 листопада 2020 року виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно складеного акту умови проживання добрі для дитини облаштована окрема кімната, в якій є все необхідне, для дитини відповідного віку. (т. 2, а.с. 22). Згідно висновку виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про встановлення способу участі ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , захищаючи право малолітньої на спілкування з рідним батьком, вважає за доцільне встановити порядок участі батька: протягом перших трьох місяців адаптаційного періоду : -кожна 1 та 3 субота місяця з 13-00 до 16-00 год в присутності матері дитини ОСОБА_1 ; Надалі: -кожні вівторок та четвер місяця, після закінчення навчального процесу до 19-00 год без присутності матері дитини; -кожна 1 та 3 субота місяця з 11-00 до 19-00 без присутності матері дитини; -під час літніх канікул з 15.07 до 30.07 без супроводу матері ОСОБА_1 але за узгодженням з дитиною (т. 2, а.с. 17-19). Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини. Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом справ даної категорії обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. У пункті 100 рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) та у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383) зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Відповідно до частини другої статті 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Статтями 12-15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутим). На рівні внутрішнього законодавства України це право дитини конкретизовано, зокрема у статті 171 СК України, яка регулює врахування думки дитини при вирішенні питань, які стосуються її життя. У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини ( рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року). Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини. Такі правові висновки викладені у постановах Великого Суду від 08 липня 2021 року у справі № 362/949/18 (провадження № 61-4738св21). Встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, суд першої інстанції, виходив з того, що саме такий спосіб його участі у спілкуванні та вихованні дитини відповідатиме потребам дитини, та за сумлінного відношення батька до виконання своїх обов`язків, буде достатнім для забезпечення участі батьки у процесі виховання доньки. На дотримання вимог ст. 171 СК України працівниками служби у справах дітей проведена бесіда з дитиною щодо її бачення свого спілкування з батьком нащо дитина зазначила, що на протязі тривалого часу батько навіть не намагався зустрітися з нею, якщо зустрічі з батьком і відбуватимуться, то лише в присутності мами (т.2 а.с.21). Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем існують тривалі неприязнені відносини. За результатами психологічної діагностики дитини, виявлено високий рівень тривожності, який можливо, пов`язаний з ситуацією розлучення в сім`ї; конфлікти між батьками можуть впливати на психосоматичний стан дитини; покращити емоційний стан дитини можуть загальні правила спілкування між батьками (т.1 а.с.64). Батько дитини, позивач у справі є лікарем, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, за довідкою Асоціації психологів та психотерапевтів, ніяких протипоказань з психологічної точки зору у ОСОБА_2 не виявлено (т.2 а.с.261). Мати дитини, працює викладачем, за матеріалами справи характеризується позитивно, а також є найбільш значущою особою для дитини (т.1 а.с.64). Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками. Пояснення ОСОБА_1 відносно того, що батько протягом останніх трьох років сам не виявляє належній увазі дитини, порушує графік побачень з нею, не цікавиться її життям, навіть не поздоровляє з днем народження суперечать матеріалам справи, з яких вбачається багаторічне намагання батька мати належне спілкування з дитиною. Слід зазначити, що нею не спростовані доводи представника позивача щодо не надання нею батькові номеру мобільного телефону дитини, незважаючи на обіцянку його надати. ОСОБА_1 не навела обставин за яких вона, як мати, сприяє належному усвідомленню дитиною свого батька, відновлення між ними спілкування. Доводи ОСОБА_1 , що перебування дитини з батьком під час літніх канікул з 15.07 по 30.07 без супроводу матері ОСОБА_1 суперечать інтересам дитини є безпідставними. Так, ОСОБА_1 погоджується з тим, що перебування дитини з батьком, враховуючи вік дитини та її права, охоронювані законом, не може здійснюватися у примусовому порядку без її волі. Збільшення адаптаційного періоду до одного року обґрунтовується ОСОБА_1 тим, що перші чотири місяця батько не буде з`являтися до дитини, а потім буде вимагати спілкування з дитиною без супроводу матері. Разом з тим, наведені доводи свідчать про глибокий конфлікт між сторонами та не знаходження порозуміння щодо рівності прав батьків у спілкуванні та вихованні дитини та права дитини на спілкування з батьком. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78). На час постановлення рішення суду дитині виповнилося повних 11 років. Суд першої інстанції визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, надав системну оцінку фактам та обставинам у справі, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд врахував, у першу чергу, інтереси дитини, її вік, психоемоційний стан, відносини батьків між собою, тривалість не спілкування з батьком, бажання дитини щодо присутності матері при зустрічах, врахував принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, а тому доводи апеляційної скарги щодо необхідності збільшення адаптивного строку з 4 місяців до одного року та відмови в частині перебування дитини з батьком під час літніх канікул з 15.07 по 30.07 без супроводу матері ОСОБА_1 суперечать вищенаведеним нормам права та обставинам справи. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374,375,382 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий І.В. Склярська Судді: Л.В. Пузанова Т.Г. Чорна Повний текст постанови суду складено 21 липня 2021 року. Суддя І.В. Склярська