Постанова КЦС ВС № 766/11784/16-ц

Постанова Іменем України 10 лютого 2022 року м. Київ справа № 766/11784/16-ц провадження № 61-13674св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., учасники справи: позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради як орган опіки та піклування, розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради як орган опіки та піклування, про визначення способу участі батька у вихованні дитини за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року у складі судді Войцеховської Я. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорної Т. Г., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст вимог позовів У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточнивши який, просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди у його спілкуванні з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити спосіб участі у спілкуванні та вихованні дитини: систематичні побачення з донькою 1, 3, 5 неділі місяця з 09:00 год до 21:00 год; кожну 2 та 4 суботу місяця з 09:00 год до 21:00 год; щовівторка та щочетверга - після закінчення навчального процесу до 21:00 год з обов`язковим відвідуванням позакласних занять, кружків, секцій тощо; побачення у святкові дні - 01.01 кожного року (Новий рік) з 10:00 год до 21:00 год (або 31.12 кожного року з 10:00 год до 21:00 год); 06.01 кожного року (Різдво Христове) після навчального процесу до 18:00 год (у разі, якщо вказана дата припадає на робочий день), у разі, якщо 06.01 припадає на вихідний день, то з 09:00 год до 16:00 год; ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року (день народження ОСОБА_5 ) - після навчального процесу до 18:00 год; ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року (день народження батька) - після навчального процесу до 21:00 год; 08.03 кожного року (Міжнародний жіночий день) - з 09:00 год до 21:00 год; Великдень - Пасха (кожного року) - з 09:00 год до 21:00 год; на час зимніх канікул - 7 днів; на час літніх канікул - 10 днів. На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що сторони з 10 вересня 2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 червня 2012 року розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_5 . Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 25 грудня 2021 року визначено місце проживання ОСОБА_5 з матір`ю. Рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної у місті ради від 14 вересня 2012 року № 331 було визначено графік побачень батька з дитиною, проте, відповідач внаслідок неприязних відносин між ними, як колишнім подружжям, чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, у зв`язку з чим позивач просив позов задовольнити. У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визначити спосіб участі батька у вихованні дитини, шляхом встановлення наступного графіку побачень: кожного четверга місяця - після закінчення навчально-виховного процесу з 17:00 год до 19:00 год, з урахуванням необхідності підготовки до школи та бажання самої дитини, в присутності матері; кожну суботу місяця з 10:00 год до 14:00 год за погодженням з матір`ю та бажанням самої дитини, з правом відвідування місць загального відпочинку в м. Херсоні, в присутності матері. На обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначала, що вона не чинила перешкод ОСОБА_7 брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною. Також вона зверталася до служби у справах дітей з заявою про перегляд встановленого графіку, але їй було відмовлено. Також зверталася з заявами про порушення графіка побачень, які залишилися без реагування. ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_1 під час спілкування з дитиною, невчасно повертав її додому, його поведінка щодо дитини унеможливлює встановлення такого графіку побачень та спілкування з дитиною, які просить батько, адже їй зі слів доньки відомо, що він дозволив випити їй шампанського, шантажував щоб донька йому дзвонила, розмовляв на політичні теми, які нівелюють патріотичне виховання та інше. Крім того, батько не цікавиться у педіатра здоров`ям дитини та не приймає участь у навчально- виховному процесі. Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просила зустрічний позов задовольнити. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Херсонський міський суд Херсонської області рішенням від 24 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Встановив наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; протягом перших чотирьох місяців адаптаційного періоду кожної першої та третьої суботи місяця з 13:00 год до 16:00 год в присутності матері дитини ОСОБА_3 . Надалі: кожні вівторок та четвер місяця, після закінчення навчального процесу до 19:00 год без присутності матері дитини; кожної першої та третьої суботи місяця з 11:00 год до 19:00 год без присутності матері дитини; під час літніх канікул з 15 до 30 липня без супроводу матері ОСОБА_3 . В решті позовних вимог відмовив. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами у справі склалися неприязні стосунки, дитина тривалий час не бачила батька та не спілкувалася з ним, тому виходячи з якнайкращих інтересів дитини слід встановити адаптаційний період для налагодження відносин між батьком і донькою в присутності матері, по спливу якого, суд вважає можливим встановити графік побачень відповідно до висновку наданого службою у справах дітей з метою відновлення теплих батьківських стосунків та забезпечення дитині нормального психологічного стану під час таких зустрічей без присутності матері дитини. Короткий зміст рішення апеляційного суду Херсонський апеляційний суд постановою від 20 липня 2021 рокурішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року залишив без змін. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, адже суд визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, надав системну оцінку фактам та обставинам у справі, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд врахував інтереси дитини, її вік, психоемоційний стан, відносини батьків між собою, тривалість не спілкування з батьком, бажання дитини щодо присутності матері при зустрічах, врахував принцип рівності прав батьків у вихованні дитини. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 12 серпня 2021 року, ОСОБА_3 просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 761/33329/15, від 20 вересня 2021 року у справі № 350/1696/19, від 26 травня 2021 року у справі № 309/1760/16, від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17, від 13 вересня 2021 року у справі № 215/4052/18; суд необґрунтовано відхилив клопотання про виклик свідків та призначення справи до судового розгляду по суті від 17 грудня 2020 року; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так суд першої інстанції відмовивши їй в задоволенні клопотання про виклик свідків, обмежив її в реалізації права довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог або заперечень, чим був порушений принцип законності та змагальності. Крім цього, суд прийняв та розглянув уточнену позовну заяву з порушенням норм процесуального права. При наданні оцінки доказам суд першої інстанції не врахував докази, які свідчать про ігнорування ОСОБА_1 таких батьківських обов`язків як фізичний та духовний розвиток дитини. Позитивні характеристики з місця роботи та проживання, нажаль, не свідчать про те, що ОСОБА_1 хороший батько. 29 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований законністю і обґрунтованістю судових рішень. Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. ОСОБА_3 прагне безпідставно обмежити право його як батька на особисте спілкування з донькою та суттєво обмежити його участь у її вихованні, що призведе до унеможливлення реалізації його прав на участь у вихованні та побаченні з донькою, які закріплені у статтях 7, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, статтях 141, 153 СК України та статті 15 Закону України «Про охорону дитинства». Відповідач посилається на ряд рішень Верховного Суду, однак застосування позицій, викладених в постановах Верховного Суду, в цій справі є недоречним з огляду на предмет спору у справі. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 15 листопада 2021 року справа надійшла до Верховного Суду. Фактичні обставини справи, встановлені судами З 10 вересня 2009 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 червня 2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_5 . Рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної у місті ради від 14 вересня 2012 року № 331 ОСОБА_1 призначено графік побачення з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожного тижня у вівторок та четвер з 17:00 год до 19:00 год, у вихідні дні (субота або неділя за домовленістю між батьками) з 10:00 год до 18:00 год без присутності матері. 20 листопада 2012 року ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_2 », актовий запис № 61. 25 грудня 2021 року рішенням Білозерського районного суду Херсонської області визначено місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 ОСОБА_5 знаходиться на обліку у педіатра (рецидивуючі гострі респіраторні інфекції та гострий бронхіт) та у алерголога (респіраторним алергозом, алергічним дерматитом та вазомоторним ринітом) (довідка КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» від 19 січня 2017 року № 1.4-0088). З довідки КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О. С. Лучанського» від 02 березня 2017 року № 1.4-0349 вбачається, що ОСОБА_2 з донькою звернулася до психолога щодо визначення психоемоційного стану дитини, результат обстеження виявив в неї високий рівень тривожності, ОСОБА_5 вважає сім`єю маму, себе, бабусю, дідуся, згідно малюнкового тесту. Згідно з інформацією, викладеною в довідці Херсонської міської громадської асоціації психологів та психотерапевтів від 25 червня 2020 року № 139, ОСОБА_5 живе в конфліктних, емоційних стосунках батьків; протипоказань з психологічної точки зору у ОСОБА_1 не виявлено; для гармонійного розвитку дитини завжди потрібні обидва батьки, які виконують різні функції; батько має право та бажання відновити спілкування з донькою, а матері необхідно створити умови для зустрічей доньки з батьком. Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Чорнобаївської сільської ради від 15 листопада 2016 року ОСОБА_1 проживає на АДРЕСА_1 , санітарно-гігієнічні норми добрі, в будинку є окрема є кімната для дитини, в якій є ліжко, стіл, стільці, іграшки, книжки відповідного віку. З акта бесіди з дитиною складеного 09 листопада 2020 року виконавчим комітетом Дніпровської районної у м. Херсоні ради видно, що дитина ОСОБА_5 на теперішній час не спілкується з батьком, останній раз бачила батька більше двох років тому, зазначила, що якщо зустрічі з батьком будуть відбуватися, то тільки в присутності матері. Згідно з актом обстеження умов проживання виконавчим комітетом Дніпровської районної у м. Херсоні ради 09 листопада 2020 року проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що умови проживання добрі, для дитини облаштована окрема кімната, в якій є все необхідне для дитини відповідного віку. Висновком виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради про встановлення способу участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захищаючи право малолітньої на спілкування з рідним батьком, визначено за доцільне встановити порядок участі батька: протягом перших трьох місяців адаптаційного періоду: кожна 1 та 3 субота місяця з 13:00 год до 16:00 год в присутності матері дитини ОСОБА_3 . Надалі: кожні вівторок та четвер місяця, після закінчення навчального процесу до 19:00 год без присутності матері дитини; кожна 1 та 3 субота місяця з 11:00 год до 19:00 год без присутності матері дитини; під час літніх канікул з 15.07 до 30.07 без супроводу матері ОСОБА_3 але за узгодженням з дитиною. ОСОБА_1 є лікарем, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, за довідкою Асоціації психологів та психотерапевтів ніяких протипоказань з психологічної точки зору у нього не виявлено. Мати дитини працює викладачем, характеризується позитивно, є найбільш значущою особою для дитини. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування. Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини. Батько та мати мають рівні права та обов`язки і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити виключно з інтересів дитини. Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78). Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди. Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, врахувавши принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, а також інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини та режим її розпорядку дня, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовів, входячи передусім з якнайкращих інтересів дитини та запропонованого органом опіки і піклування графіку спілкування батька з донькою. Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 761/33329/15, від 20 вересня 2021 року у справі № 350/1696/19, від 26 травня 2021 року у справі № 309/1760/16, від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17, від 13 вересня 2021 року у справі № 215/4052/18, адже у справах різні як предмет спору, так і встановлені фактичні обставини справ. Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, адже такий спосіб участі батька у вихованні доньки та спілкуванні з нею у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів, а зводяться до необхідності переоцінки доказів, зокрема, щодо часу встановленого на спілкування з дитиною, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України). Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 липня 2021 року залишити без змін. Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко