Постанова 4807 № 335/9784/19

Дата документу 20.07.2021 Справа № 335/9784/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/9784/19 Провадження №22-ц/807/2013/21 Головуючий в 1-й інстанції Геєць Ю.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2021 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., секретарБєлова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2021 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому документі, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення описки у виконавчому документі, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що 05.01.2021 року Орджонікідзевським районним судом Запорізької області по справі № 335/9784/19, видано виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування втраченого заробітку внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду за період з 10 січня 2014 року по 04 червня 2014 року - 33 123,29 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 27 000 грн., всього 60 123,29 грн. Зазначений виконавчий лист був спрямований до Державної казначейської служби України до виконання, але Головним управлінням Державної казначейської служби України був повернутий з підстав невідповідності судового органу який прийняв відповідне рішення суду та відповідного судового рішення, замість рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2020 року слід зазначити постанову Запорізького апеляційного суду від 19.05.2020 року, якою рішення суду першої інстанції було скасовано в частині відмови у стягненні відшкодування втраченого внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду заробітку за період з 10.01.2014 року по 04.06.2014 року, та в частині відмови у стягненні витрат на відшкодування суми сплаченої у зв`язку з наданням юридичної допомоги. Зазначена помилка є перешкодою для пред`явлення виконавчого листа для виконання до Державної казначейської служби України. Посилаючись на викладене, заявник просив суд виправити допущену в виконавчому листі 05.01.2021 року по справі № 335/9784/19 про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (ЄДРПОУ 37567646, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування втраченого заробітку внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду за період з 01.01.2014 року по 04.06.2014 року 33123,29 грн. (тридцять три тисячі сто двадцять три) грн. 29 коп.; витрати на правову допомогу 27000,00 грн. (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп., а всього 60123,29 грн., помилку, а саме замість: «Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя від 31.01.2020 року» зазначити «Запорізький апеляційний суд 19.05.2020 року розглянувши апеляційну скаргу, постановив» та замість: «Рішення, вирок набрали законної сили» зазначити «Постанова набрала законної сили 19.05.2020 року». Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому документі, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог заяви у повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що не зазначення у виконавчому листі суду, який остаточно прийняв рішення та дати його прийняття впливає на можливість його реалізації, а саме є перешкодою для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2020 року позов ОСОБА_1 , задоволений частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (ЄДРПОУ 37567646, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на відшкодування моральної шкоди 213753 (двісті тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят три) грн. 80 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення моральної шкоди у визначеному позивачем розмірі, про стягнення суми втраченого заробітку, про стягнення суми на відшкодування втраченого майна, про стягнення витрат на правову допомогу, зобов`язання зробити у засобах масової інформації повідомлення про рішення, що реабілітують позивача, відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.05.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2020 року скасовано в частині відмови у стягненні відшкодування втраченого внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду заробітку за період з 10.01.2014 року по 04.06.2014 року, та в частині відмови у стягненні витрат на відшкодування суми сплаченої у зв`язку з наданням юридичної допомоги, ухвалено в цій частині нову постанову наступного змісту. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області про відшкодування втраченого заробітку внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду за період з 10.01.2014 року по 04.06.2014 року, задоволені частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Запорізької області про відшкодування витрат на правову допомогу, задоволені. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (ЄДРПОУ 37567646, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на відшкодування втраченого заробітку внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду за період з 10.01.2014 року по 04.06.2014 року 33123,29 грн. (тридцять три тисячі сто двадцять три) грн. 29 коп.; витрати на правову допомогу 27000,00 грн. (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп., а всього 60123,29 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Постановою Верховного суду від 03.12.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційну скаргу прокуратури Запорізької області, залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2020 року у нескасованій апеляційним судом частині та постанову Запорізького апеляційного суду від 19.05.2020 року, залишено без змін. 05.01.2021 року Орджонікідзевським районним судом Запорізької області по справі № 335/9784/19, видано виконавчий лист про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування втраченого заробітку внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду за період з 10 січня 2014 року по 04 червня 2014 року - 33 123,29 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 27 000 грн., всього 60 123,29 грн. Листом від 10.02.2021 року Головним управлінням Державної казначейської служби України виконавчий лист був повернутий заявнику, оскільки відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому листі обов`язково зазначається дата прийняття та номер рішення згідно з яким видано документ. У даному виконавчому документу підставою для його видачі зазначено рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2020 року справа № 335/9784/, в той же час, згідно з наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацією зазначене судове рішення скасовано в частині відшкодування втраченого заробітку та стягнення витрат у зв`язку з наданням юридичної допомоги питання щодо присудження на користь заявника 60 123, 29 грн. вирішено постановою Запорізького апеляційного суду від 19.05.2020 року по справі №9784/19, отже на думку Головного управління Державної казначейської служби України виконанню підлягає саме рішення суду апеляційної інстанції від 19.05.2020 року, яке і має бути вказано у виконавчому документі, таким чином поданий виконавчий документ містить помилку щодо реквізитів судового рішення, згідно з яким його видано. Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що на виконання вимог п. 1,2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ виданий заявнику, містить назву документа виконавчий лист, дату видачі 05.01.2021 року, найменування органу, який його видав Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала секретар Ситенька Ю.Ю., дата прийняття і номер рішення 19.05.2020 року №335/9784/19, згідно з яким видано документ, у зв`язка чим відсутні описки у виконавчому документі, які підлягають виправленню. З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно цієї норми закону у виконавчому документі виданому заявнику зазначено саме Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя як суд першої інстанції, що розглянув справу. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті. Згідно ч.1 ст. 24 ЦПК України, апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду). Повноваження апеляційного суду при перегляді судових рішень місцевих судів, передбачені ст. 374 ЦПК України, до них зокрема відноситься скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення у відповідній частині нового рішення або зміна рішення. За таких обставин у графі виконавчого документа «Дата прийняття рішення», зазначається дата рішення суду першої інстанції, а не дата перегляду вказаного рішення судом апеляційної інстанції. Згідно ч.2 ст. 273 ЦПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Таким чином, у виконавчому листі вірно вказано, що рішення суду набрало законної сили 19 травня 2020 року в дату прийняття постанови апеляційним судом. Отже виконавчий лист у справі 335/9787/19 виданий 05 січня 2021 року, не містить описок і виданий у відповідності до норм законодавства. Таким чином постановляючи ухвалу у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). З урахування наведеного колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 21 липня 2021 року. Судді: С. В. Кухар О. В. Крилова О. З. Поляков