Постанова Донецький апеляційний суд № 233/5881/20

Єдиний унікальний номер 233/5881/20 Номер провадження 22-ц/804/1696/21 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року м. Бахмут справа № 233/5881/20 провадження № 22-ц/804/1696/21 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання Цимбал Д.А., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 233/5881/20 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), про зняття арешту з нерухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені, якого діє ОСОБА_2 , на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2021 року (суддя Мартиненко В.С. ), ухваленого в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 16 квітня 2021 року, В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В грудні 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого послався на те, що згідно з інформаційною довідкою № 223172986 від 08 вересня 2020 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на майно, яке належить ОСОБА_1 було накладено 4 арешти, а саме: 15 березня 2011 року було внесено запис № 10939878 про арешт на квартиру АДРЕСА_1 , який накладено Червоногвардійським відділом державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) шляхом внесення постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, 25123780, виданий 11 березня 2011 року; 15 березня 2011 року було внесено запис № 10941191 про арешт на все нерухоме майно, тобто все майно, яке належить йому, який накладено Червоногвардійським відділом державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) шляхом внесення постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, 25130213, виданий 11 березня 2011 року; 15 березня 2011 року було внесено запис № 10941414 про арешт на все нерухоме майно, тобто все майно, яке належить йому, який накладено Червоногвардійським відділом державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) шляхом внесення Постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, 25132701, виданий 11 березня 2011 року; 01 березня 2012 року було внесено запис № 12232235 про арешт на все нерухоме майно, тобто все майно, яке належить йому, який накладено Червоногвардійським відділом державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) шляхом внесення Постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, 31427240, виданий 01 березня 2012 року. У зв`язку з даною обставиною було зроблено адвокатський запит від 09 вересня 2020 року за вихідним номером 01-09/09-2020 до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) з проханням надати інформацію про наявність та стан виконання виконавчих проваджень по відношенню до нього. Червоногвардійським відділом державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) було надано відповідь на вищезгаданий адвокатський запит від 11 вересня 2020 року за вихідним номером № 3657, в якому зазначено, що згідно з інформації, яка міститься в автоматизованій системі виконавчих проваджень, на виконанні у відділі перебували наступні виконавчі провадження: АСВП № 25123780 відкрито 11 березня 2011 року на підставі виконавчого листа № 2-209 від 14 лютого 2011 року виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, відносно боржника ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , стягував ПАТ «Укргазбанк». АСВП № 25130213 відкрито 11 березня 2011 року на підставі виконавчого листа № 2-209 від 14 лютого 2011 року виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, відносно боржника ОСОБА_1 , про стягнення боргу, на користь ПАТ «Укргазбанк» у сумі 1820,00 грн. солідарно. АСВП № 25132701 відкрито 11 березня 2011 року на підставі виконавчого листа № 2-209 від 14 лютого 2011 року виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, відносно боржника ОСОБА_1 , про стягнення боргу, на користь ПАТ «Укргазбанк» у сумі 255 797,35 грн., солідарно. АСВП № 31427240 відкрито 27 лютого 2012 року на підставі виконавчого листа № 2-1154 від 27 січня 2012 року виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, відносно боржника ОСОБА_1 , про стягнення боргу, на користь ПАТ «Укргазбанк» у сумі 354 251,48 грн., солідарно. 24 квітня 2014 року державним виконавцем винесені постанови про повернення виконавчого документу стягувану, згідно п.3 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчі провадження було завершені без фактичного виконання рішення суду. Повторно стягував не пред`являв виконавчий документ до виконання. Відповідь містила інформацію, що на теперішній час відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , на виконанні Червогвардійського відділу державної виконавчої служби у м. Макіївці Східного МРУ МЮ (м. Харків) , не має. Після винесення державним виконавцем Червогвардійського відділу державної виконавчої служби у м. Макіївці Східного МРУ МЮ (м. Харків) постанов про повернення виконавчого документу стягувану, згідно п.3 ч.1. ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», стягувач не оскаржував дії державного виконавця щодо винесення зазначених постанов. Наявність арешту майна порушує його право власності, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів. Просив суд скасувати заборону на відчуження та зняти арешт, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з усього майна (невизначене майно, все нерухоме майно), яке належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений Червоногвардійським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 25123780 від 11 березня 2011 року, № 25130213 від 11 березня 2011 року, № 25132701 від 11 березня 2011 року, № 31427240 від 01 березня 2012 року. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), про зняття арешту з нерухомого майна, відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, водночас позивач як боржник у виконавчому провадженні вважає неправомірною бездіяльність державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), яка триває до теперішнього часу та полягає у невиконанні ним (або іншою посадовою особою, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника) свого обов`язку зняти арешти з майна, у разі якщо стягувач у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно. Враховуючи вищезазначене, заява ОСОБА_1 про звільнення майна з під арешту повинна розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до Апеляційного суду представник позивача Романцова Т.В. посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; стягнути судові витрати. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково визначив предметом спору дії та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні, стороною якого не є позивач, та дії державного реєстратора при реєстрації обтяження на підставі постанови державного виконавця. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що предметом позову є право власності позивача на майно, на яке накладено арешт. Підставою позову є наявність спору про право. Позов спрямований на захист цивільних прав позивача, пов`язаний з необхідністю вільного розпорядження своїм майном та фактично є різновидом негаторного позову та подається з метою захисту права власності на іншого речового права. Виконавчі провадження, в рамках яких було вчинено обтяження майна позивача є давно завершені, а тому визначальним в даній справі є не дії суб`єкта владних повноважень, а порушені права власності та розпорядження майном позивача, які останній хоче відновити. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач не заявляє вимогу про визнання дій державного виконавця, чи іншого суб`єкта владних повноважень, незаконними та не просить суд зобов`язати його вчинити якісь дії, а тому висновок суду про необхідність розглядати дану справу в порядку подачі скарги та неможливості здійснювати розгляд справи в рамках позовного провадження не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та суперечить змісту позовної заяви. 18 грудня 2020 року ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» звернувся до Костянтиніського міськрайонного суду Донецької області із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-1154/11. Ухвалою Костянтинівського міськрайнного суду Донецької області від 04 січня 2021 року вказану заяву задоволено. Відновлено втрачене судове провадження в цивільній справі № 2-1154/11, в частині змісту судового рішення від 17 жовтня 2011 року. Таким чином, судове провадження у справі № 2-1154/11 станом на 04 січня 2021 року вже було поновлено, що надає можливість, стягувану отримати дублікат виконавчого документу у вказаній справі та пред`явити останній до виконання повторно із вчинення відповідних виконавчих дії, в тому числі накладення арешту на майно, що може свідчити про спірність правовідносин в частині виконання рішення суду . Судом не враховано правові позиції Верховного Суду викладені в постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 07 лютого 2018 року у справі № 522/11850/15-ц та постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Позивач його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі просили її задовольнити. Представник ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.( а.с.99) Представник Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. ( а.с.98) Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що на квартиру, яка належить ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , накладено арешт 10939878 на підставі вищевказаної постанови у виконавчому провадженні 25123780; 15 березня 2011 року на все нерухоме майно боржника накладено арешт № 10941191 на підставі постанови державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки від 11 березня 2011 року у виконавчому провадженні 25130213; 15 березня 2011 року на все нерухоме майно боржника накладено арешт № 10941414 на підставі постанови державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки від 11 березня 2011 року у виконавчому провадженні 25132701; 15 березня 2011 року все нерухоме майно боржника накладено арешт № 12232235 на підставі постанови державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки від 01 березня 2012 року у виконавчому провадженні 31427240. (а.с.11-13). Постановою державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки від 11 березня 2011 року на підставі виконавчого листа № 2-209 від 14 лютого 2011 року, виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, відкрито виконавче провадження № 25123780 відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , стягувач ПАТ «Укргазбанк», накладено арешт на вказану квартиру із забороною її відчуження, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 10939878 від 15 березня 2011 року. Постановою державного виконавця від 24 квітня 2014 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час вчинення процесуальної дії - відмова стягувача від майна боржника). Постановою державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки від 11 березня 2011 року на підставі виконавчого листа № 2-209 від 14.02.2011 р., виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, відкрито виконавче провадження № 25130213 (зведене провадження 25131286) відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу в розмірі 1820,00 грн солідарно на користь ПАТ «Укргазбанк». Постановою державного виконавця від 24 квітня 2014 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час вчинення процесуальної дії - відмова стягувача від майна боржника). Постановою державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки від 11 березня 2011 року на підставі виконавчого листа № 2-209 від 14.02.2011 р., виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, відкрито виконавче провадження № 25132701 (зведене провадження 25131286) відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу в розмірі 255797,35 грн солідарно на користь ПАТ «Укргазбанк». Постановою державного виконавця від 24 квітня 2014 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час вчинення процесуальної дії - відмова стягувача від майна боржника). Постановою державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Макіївки від 27 лютого 2012 року на підставі виконавчого листа № 2-1154 від 27.01.2012 р., виданого Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, відкрито виконавче провадження № 31427240 відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу в розмірі 354251,48 грн солідарно на користь ПАТ «Укргазбанк». Постановою державного виконавця від 24 квітня 2014 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час вчинення процесуальної дії - відмова стягувача від майна боржника) Вказані обставини підтверджуються відповідними витягами з Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 10 вересня 2020 року, інформаційною довідкою № 223172986 від 08 вересня 2020 року, зокрема, з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.(а.с.16-19). Листом від 11 вересня 2020 року № 3657 Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби у місті Макіївці повідомив, серед іншого, про те, що зняття арешту з майна боржника регламентується ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», на теперішній час відсутні правові підстави для зняття арешту по виконавчим провадженням, з приводу яких він звертався.(а.с.15). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Апеляційна скарга ОСОБА_1 від імені, якого діє ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону, рішення суду першої інстанції не відповідає. Відмовляючи в задоволенні позивних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, водночас позивач як боржник у виконавчому провадженні вважає неправомірною бездіяльність державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), яка триває до теперішнього часу та полягає у невиконанні ним (або іншою посадовою особою, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника) свого обов`язку зняти арешти з майна, у разі якщо стягувач у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно. Враховуючи вищезазначене, заява ОСОБА_1 про звільнення майна з під арешту повинна розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можливо з наступних підстав. У частині першій статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 606-XIV) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Частиною першою статті 57 Закону № 606-XIV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час пред`явлення позову) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Аналогічна за змістом норма містилась в статті 60 Закону № 606-XIV. При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19. Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України та частини першої статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов`язковим для застосування судами. Позивач є боржником у виконавчому провадженні, а тому не може пред`являти позов про зняття арешту, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Згідно пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 29 липня 2020 року в справі № 161/3171/19, від 20 січня 2021 року в справі № 157/298/19, від 24 травня 2021 року в справі № № 712/12136/18. У частині четвертій статті 263 ЦПК України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд першої інстанції, вищенаведеного не врахував та в порушення вимог процесуального законодавства розглянув справу по суті. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки арешт накладено на майно ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому він не може виступати позивачем у даній справі про зняття арешту з майна відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні у наведеному складі. Доводи апеляційної скарги, що спір повинен розглядатись в рамках позовного провадження, є не обґрунтованими, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Встановивши, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, рішення суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі закрити. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно частини 2 статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. З матеріалів справи вбачається, що при поданні апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 5 044,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 56371 від 01 червня 2021 року (а.с.70). Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення та закриття провадження у справі, сплачений позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5 044,80 грн. підлягає поверненню з державного бюджету. Керуючись ст.ст.367, 374, 377, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені, якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2021 року, скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), про зняття арешту з нерухомого майна, закрити. Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5044 (п`ять тисяч сорок чотири) гривні 80 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий О.О.Тимченко Судді: О.А. Мірута Я.В. Хейло Повне судове рішення складено 21 липня 2021 року Головуючий О.О.Тимченко