Постанова Донецький апеляційний суд № 234/4707/21

Єдиний унікальний номер 234/4707/21 Номер провадження 22-ц/804/1752/21 Єдиний унікальний номер 234/4707/21 Головуючий у 1 інстанції Данелюк О.М. Номер провадження 22-ц/804/1752/21 Доповідач Агєєв О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів Папоян В.В., Мальованого Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 234/4707/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 12 квітня 2021 року про повернення позовної заяви у складі судді Данелюк О.М., - ВСТАНОВИВ: 15.03.2021 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Ухвалою суду від 29.03.2021 року провадження по цій справі (№ 234/3357/21) відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.04.2021 року. 08.04.2021 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (третя особа із самостійними вимогами) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Просила суд прийняти її позов до спільного розгляду у цивільній справі № 234/3357/21 та ухвалити рішення, яким розділити майно подружжя, визнавши за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 . Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12 квітня 2021 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 12 квітня 2021 року. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що предметом первісного позову ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, як і предметом позову, пред`явленого ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, є один і той же об`єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_2 . Однак суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів підстав недоцільності спільного розгляду зазначених позовів, безпідставно не врахував вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на ? частину спірної квартири, що в свою чергу має вплинути на результат розгляду первісного спору ОСОБА_2 щодо визнання договору купівлі-продажу спірної квартири недійсним. Вважає, що зазначені позови є взаємопов`язаними як складом учасників справи, так і предметом спору, а тому мають бути розглянуті в одному провадженні. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. За пунктом 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення заяви (п.6 ст.353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що вимога третьої особи, заявлена поза предмету спору між позивачем і відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та, в той же час, така вимога може бути заявлена в самостійному позові. Окрім того, розгляд вказаного позову з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, не є доцільним. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч.1 ст.52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. У пункті 15 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно проводити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123-126 ЦПК України (статті 193-195 ЦПК України в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року). Згідно з ст.195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення ст.ст. 193, 194 ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Частиною третьою ст. 194 ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Як вбачається, право подати до однієї або декількох сторін позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення позовів третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, встановлених процесуальним законодавством. Тому повернення заявникові позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин 1, 2 статті 193 Цивільного Процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до суду. Таким чином, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі, і спільний розгляд цих позовів є доцільним. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спільний розгляд первісного позову та вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, є недоцільним. Крім того, такий розгляд може ускладнити розгляд справи в межах строків, визначених процесуальним законом. Водночас така позовна вимога ОСОБА_1 може бути заявлена у самостійному позові. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви заявнику. Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали та підстав для її скасування. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 12 квітня 2021 року про повернення позовної заяви задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 381, 382, ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 12 квітня 2021 року про повернення позовної заяви - залишити без задоволення. Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 12 квітня 2021 року про повернення позовної заяви - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 липня 2021 року. Судді: