Ухвала КАС ВС № 560/48/19

УХВАЛА 19 липня 2021 року м. Київ справа № 560/48/19 адміністративне провадження № К/9901/18064/21 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у Хмельницькій області (як правонаступника Головного управління ДПС у Хмельницькій області) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі №560/48/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Швеймаш" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИЛА: 11 травня 2021 року Відокремлений підрозділ ДПС України - Головне управління ДПС у Хмельницькій області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі №560/48/19. Верховний Суд ухвалою від 2 червня 2021 року касаційну скаргу відповідача залишив без руху для обґрунтування підстави (підстав), на яку (які) зроблено посилання у касаційній скарзі. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано уточнену касаційну скаргу. У поданих уточненнях скаржник зазначив, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків Верхового Суду у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду: від 28 квітня 2020 року у справі №826/15586/16, від 10 квітня 2020 року у справі №808/954/17, від 6 березня 2020 року у справі №803/13/16, від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі №826/487/16, від 26 січня 2016 року у справі №21-478а15, від 22 березня 2016 року у справі №21-170а16, від 22 березня 2016 року у справі №21-2927а15, від 29 березня 2016 року у справі №21-5315а15, від 12 квітня 2016 року у справі №21-3270а15, від 12 квітня 2016 року у справі №21-3635а15, від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15, від 26 квітня 2016 року у справі №21-497а15, від 24 травня 2016 року у справі №21-5332, від 14 червня 2016 року у справі №21-1318а16, від 20 січня 2016 року у справі №826/11531/14. Щодо посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України: від 26 січня 2016 року у справі №21-478а15, від 22 березня 2016 року у справі №21-170а16, від 22 березня 2016 року у справі №21-2927а15, від 29 березня 2016 року у справі №21-5315а15, від 12 квітня 2016 року у справі №21-3270а15, від 12 квітня 2016 року у справі №21-3635а15, від 19 квітня 2016 року у справі №21-4985а15, від 26 квітня 2016 року у справі №21-497а15, від 24 травня 2016 року у справі №21-5332, від 14 червня 2016 року у справі №21-1318а16, від 20 січня 2016 року у справі №826/11531/14, то пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає наявність висновку, викладеного в постанові саме Верховного Суду, а не Верховного Суду України. Щодо посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі №826/15586/16, від 10 квітня 2020 року у справі №808/954/17, від 6 березня 2020 року у справі №803/13/16, від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі №826/487/16, то відповідач не зазначає, в чому саме судові рішення у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у зазначених постановах. Посилання на постанови Верховного Суду зроблено без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідний висновок. Обґрунтування касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведеної скаржником підстави для касаційного оскарження судового рішення - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Також скаржник посилається, як на підставу касаційного оскарження, на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України). Водночас, у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо дослідження зібраних у справі доказів, встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Керуючись статтями 169, 332 КАС України, колегія суддів УХВАЛИЛА: Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі №560/48/19 - повернути. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ. А. Усенко