Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2052/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2052/21 Категорія справи: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. при секретарі Поварчук В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №959230198825 від 24.12.2020 року щодо зменшення при перерахунку пенсії відсотку з 90% до 60% від розміру заробітної плати та встановлення обмеження в розмірі 10 прожиткових мінімумів, призначених для непрацездатних осіб; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Сумської обласної прокуратури від 05.11.2020 року №21-891вих-20, без обмеження її граничним розміром, що складає 61975,098 грн., починаючи з 01.10.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат, виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсію разово, без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду та Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Позов обґрунтовано тим, що позивач працювала в органах прокуратури на різних прокурорських посадах з жовтня 1993 року по грудень 2010 року, у тому числі в прокуратурі Сумської області з 2004 по 2010 роки. З травня 2007 року відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції Закону України Про прокуратуру від 12.07.2001 №2663-ІІІ) позивачу призначена пенсія за вислугою років за посадою старшого прокурора організаційно-контрольного відділу прокуратури Сумської області у розмірі 90 відсотків від суми (чинного) заробітку без обмежень її граничного розміру та вона має право на її перерахунок у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. 09.11.2020 року прокуратурою Сумської області видано позивачці довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, за №21-891вих-20. Вказана довідка видана про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 року №6-Р/2020 за нормами, чинними на 11.09.2020 року, за відповідною посадою начальника відділу прокуратури Сумської області, а саме: посадовий оклад 45403,00 грн.; надбавка за вислугу років (30%) 13620,90 грн.; матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) 1/12 4918,66 грн. та 4918,66 грн. Усього 68861,22 грн. Рішенням 959230198825 від 24.12.2020 року позивачці проведено перерахунок пенсії з 01.10.2020 року з визначенням загального проценту розрахунку пенсії від заробітку 60%, а також із застосуванням обмеження суми пенсії максимальним розміром 17120 грн., а з 01.12.2020 року 17690 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачка звернулась до суду із даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №959230198825 від 24.12.2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Сумської обласної прокуратури від 05.11.2020 року №21-891вих-20, без обмеження її граничним розміром, починаючи з 01.10.2020 року та з урахуванням раніше проведених виплат виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсію. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 908 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення перерахунку. Також апелянт зазначає, що у випадку здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.12.2020 року при розрахунку розміру пенсії застосуванню підлягатимуть норми закону, що чинні на момент здійснення такого перерахунку, тобто перерахунок має бути здійснено виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати. Жодним нормативно-правовим актом не визначено обов`язок територіального органу Пенсійного фонду України при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Законів "Про прокуратуру", здійснювати розрахунок розміру пенсії із застосуванням відсотку, який був застосований при первинному призначенні пенсії. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного . Судом першої інстанції встановлено, що позивачка працювала в органах прокуратури на різних прокурорських посадах з жовтня 1993 року по грудень 2010 року, у тому числі в прокуратурі Сумської області з 2004 по 2010 роки. З травня 2007 року відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції Закону України Про прокуратуру від 12.07.2001 №2663-ІІІ) позивачу призначена пенсія за вислугою років за посадою старшого прокурора організаційно-контрольного відділу прокуратури Сумської області у розмірі 90 відсотків від суми (чинного) заробітку без обмежень її граничного розміру та вона має право на її перерахунок у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. З цього часу позивач перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми як пенсіонер органів прокуратури за вислугою років. У зв`язку зі зміною свого місця реєстрації та проживання ( АДРЕСА_1 ), позивач з січня 2020 року перебуває на обліку ГУ ПФУ в Одеській області. 09.11.2020 року прокуратурою Сумської області видано позивачці довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, за №21-891вих-20.Вказана довідка містить в собі такі відомості: посадовий оклад 45403,00 грн.; надбавка за вислугу років (30%) 13620,90 грн.; матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) 1/12 4918,66 грн. та 4918,66 грн. Усього 68861,22 грн. Рішенням 959230198825 від 24.12.2020 року позивачці проведено перерахунок пенсії з 01.10.2020 року з визначенням загального проценту розрахунку пенсії від заробітку 60%, а також із застосуванням обмеження суми пенсії максимальним розміром 17120 грн., а з 01.12.2020 року 17690 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачка звернулась до суду із даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір місячної заробітної плати, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним, а запроваджені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" №911-VIII від 24.12.2015 р. обмеження щодо виплати пенсії максимальним розміром не застосовуються до пенсій, що призначені до набрання вказаними Законами чинності. При цьому вказав, що на момент вирішення даної справи положення постанови КМ України №649 від 22.08.2018 року до спірних відносин не застосовуються, з огляду на що підстави зобов`язувати відповідача вчиняти дії без застосування положень вказаної постанови відсутні, а тому в цій частині позовних вимог суд відмовив. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Пенсія позивачу була призначена на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати. Частина 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р., в редакції, що діяла на час призначення пенсії, передбачала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. В подальшому положення статті 50-1 Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р. втратили чинність, окрім частин 3, 4, 6 та 11, проте ці частини не стосувались питання проведення перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури, у зв`язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників 14.10.2014 року було прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII, який в цілому набрав чинності 15.07.2015 року. Згідно ч. 2 ст. 86 вказаного Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Колегія суддів звертає увагу, що встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 60% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій. Як вбачається з матеріалів справи, позивачці на підставі довідки від 09.11.2020 року №21-891вих-20, рішенням 959230198825 від 24.12.2020 року проведено перерахунок пенсії з 01.10.2020 року з визначенням загального проценту розрахунку пенсії від заробітку 60%, а також із застосуванням обмеження суми пенсії максимальним розміром 17120 грн., а з 01.12.2020 року 17690 грн. Таким чином, з моменту призначення та до 01.12.2020 позивачка отримувала пенсію із розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати. Як зазначено в абзаці шостому пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 14 червня 2007 року N 3-рп/2007, звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Конституційний Суд України в Рішенні N 9-рп/2009 від 28 квітня 2009 року, вказуючи на недопустимість звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод, що об`єктивно призведе до погіршення становища особи в суспільстві через їх обмеження, зробив концептуальне застереження органам державної влади про те, що невиконання державою своїх зобов`язань призводить до порушення принципів правової держави, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави (абзац п`ятий пункту 5 мотивувальної частини). За таких обставин, колегія суддів вважає протиправним зменшення позивачу розміру пенсії за вислугу років з 90% до 60 % відповідних сум грошового забезпечення. Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Сумської обласної прокуратури від 05.11.2020 року №21-891вих-20. Поряд з тим, щодо вимог про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, який набув чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України 92-15, законів України "Про державну службу" 3723-12, "Про прокуратуру" 1789-12, "Про статус народного депутата України" 2790-12, "Про Національний банк України" 679-14, "Про Кабінет Міністрів України" 2591-17, "Про дипломатичну службу" 2728-14, "Про службу в органах місцевого самоврядування" 2493-14, "Про судову експертизу" 4038-12, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 796-12, "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" 540/97-ВР, "Про наукову і науково-технічну діяльність" 1977-12, "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 2262-12, "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 1058-15, "Про пенсійне забезпечення" 1788-12, "Про судоустрій і статус суддів" 2453-17, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" 379/95-ВР, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Слід зазначити, що Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 15.08.2018 у справі №161/9572/17, від 17.01.2019 у справі №161/713/17, від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а). Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача (відповідного територіального органу Пенсійного фонду України) законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність. В ухвалі від 04 лютого 2021 року по справі №400/6132/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо розгляду як зразкової справи стосовно застосування вимоги, яка передбачена частиною вісімнадцятою статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", щодо максимального розміру пенсії до осіб, яким пенсія була призначена до встановлення у законодавстві зазначеної вимоги про максимальний розмір пенсії, звернув увагу, що відступу від вищенаведених правових позицій суду касаційної інстанції не відбувалось, а процесуальний закон не наділяє такими повноваженнями суд першої інстанції, в тому числі й Верховний Суд, при розгляді ним справи як зразкової. За таких обставин, враховуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром. Крім того, щодо посилань позивачки у відзиві на апеляційну скаргу на висновки, викладені у постанові від 04 березня 2021 року по справі № 589/3997/16-а, колегія суддів зазначає, що такі висновки є не релевантними, оскільки предметом розгляду у межах справи № 589/3997/16-а було проведення перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника. При цьому, доводи ОСОБА_1 , що згідно із п. п. 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України №911-VIII від 24 грудня 2015, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року, не є обґрунтованими, оскільки обмеження граничного розміру пенсії позивача, у контексті обставин даної справи було введено Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, який жодних застережень з приводу застосування лише до пенсій, призначених з 1 січня 2016 року, не містить. Отже такі твердження позивачки, вищезазначених висновків суду апеляційної інстанції в частині застосування обмеження розміру пенсії максимальним розміром не спростовують. Крім того, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими. З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні вказаної позовної вимоги. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміром пенсії. Ухвалити у вказаній частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 21 липня 2021 року. Головуючий: О.В. Лук`янчук Судді: А.І. Бітов І.Г. Ступакова