Постанова 4803 № 200/3352/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5683/21 Справа № 200/3352/19 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» про захист прав споживачів, стягнення коштів за товар неналежної якості та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2021 року, В С Т А Н О В И В: 04 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Омега» про захист прав споживачів, стягнення коштів за товар неналежної якості та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.12.2018 року він придбав в супермаркеті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 м`ясо свинини та яловичини на суму 206,25 грн., сплативши за товар грошові кошти банківською карткою о 16 год. 34 хв., що підтверджується банківською квитанцією, сформованою 02.01.2019 року за № 148878186. М`ясо свинини, вагою 0.584 кг. на суму 75,92 грн. було оформлено ідентифікаційним штрих-кодом товару магазину за № 2100107005842 о 16 год. 31 хв., що підтверджується наклейкою на упаковці товару. Вдома позивач при приготуванні вечері, розрізавши м`ясо свинини, з`ясував, що всередині нього був гнійник, що підтверджується фотографією товару. Через ці обставини, його родина залишилася без вечері. На наступний день, за допомогою адвоката, товар було передано до лабораторії для встановлення його якості, у зв`язку з чим, було укладено договір з проведення аналізу та бак посіву. Вживання м`яса такої якості може викликати безліч захворювань, таких як, наприклад, кампилобактериоз, що загрожує ураженням шлунково-кишкового тракту і можливістю генералізації патологічного процесу; ентероколіт, що у свою чергу може потягнути за собою ураження серцево-судинної системи (тромбофлебіти, міокардит, ендокардити), нирок і сечовивідних шляхів, ускладнення можуть торкнутися нервової системи, і тоді виявляються такі захворювання, як парези, паралічі, поліневрити, можлива і неонатальна патологія: септичні аборти і передчасні пологи, що супроводжуються розвитком септіцімії, менінгітів і ентеритів у новонароджених; бруцеллез, що може потягти за собою психічні розлади, а також залишкові явища після гострої форми захворювання можуть привести навіть до інвалідності, та багато інших захворювань, наслідки яких можуть бути не передбачувані. Отже, 21.12.2018 року у супермаркеті «Varus» йому було продано неякісний товар, вживання якого могло привести до вище перелічених та інших захворювань, розладів, які могли значно вплинути на його та його близьких життя та здоров`я, привести до непередбачуваних наслідків. Цими діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в загрозі завдання шкоди здоров`ю та життю споживача та його сім`ї, а також в тому, що сім`я споживача залишилась у цей день голодною та без грошей для придбання інших харчових продуктів, оскільки усі кошти були витрачені на неякісну продукцію. Про цей факт було повідомлено на гарячу лінію магазину, але його вимоги задоволені не були. 11.01.2018 року відповідачу була направлена претензія, яка була ним залишена без задоволення та без відповіді. Через порушення своїх прав, задля їх захисту та для відновлення справедливості, йому довелось звернутись за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_2 для надання консультації та написання цієї претензії, зазначені послуги склали 5000 грн., які підлягають стягненню з відповідача. Чинним законодавством встановлено відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, зокрема, суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров`я та майна споживачів - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А за реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які сплачуються до державного бюджету. Посилаючись на ст.ст. 4, 6, 15, 16, 21 Закону України «Про захист прав позивачів», ст. 711 ЦК України, звернувся до суду з цим позовом та прохав повернути грошові кошти за товар неналежної якості у розмірі 75 грн. 25 коп., стягнути на відшкодування моральної шкоди за надання товару неналежної якості грошові кошти у сумі 5000 грн. та стягнути з відповідача на його користь судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 30000 грн. (а.с.1-3). Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Омега» про захист прав споживачів, стягнення коштів за товар неналежної якості та відшкодування моральної шкоди відмовлено (а.с.117-120). Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив, рішення суду скасувати та задовольнити його позов повністю (а.с.123-126). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Судом 1 інстанції встановлено, що 21.12.2018 року о 16 год. 34 хв. позивач придбав у супермаркеті «Варус-1», що на вул. Панікахи, 15 у м. Дніпрі, м`ясо, вагою 0,584 кг., вартістю 75 грн. 92 коп. Факт придбання позивачем м`яса відповідачем, згідно з наданими заявами по суті справи, не заперечується. Відповідно до висновку Дніпропетровської державної регіональної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів № 005072 в/18 від 02.01.2019 року, предметом експертного дослідження стало надане замовником ОСОБА_2 м`ясо свинини, яке відібране та доставлене до експертної установи 27.12.2018 року. Наданий на дослідження зразок не відповідає вимогам ДСТУ 7992:2015 за мікробіологічними показниками, оскільки кількість мезофільних аеробних факультативно-анаеробних мікроорганізмів при нормі 5*106 становить 5,7*106, а також тому, що виявлено новоутворення, у якому міститься капсула з гнійним вмістом. Одночасно з цим, відповідачем також надано висновок Дніпропетровської державної регіональної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів № 004954 в/18 від 19.12.2018 року, згідно із яким м`ясо яловичини та м`ясо свинини охолоджене, які були предметом дослідження, відповідають за мікробіологічними показниками п.1.1.1 ОМП, дозволяється їх використання за призначенням, при дотриманні умов зберігання. Відмовляючи у задоволені позову, суд 1 інстанції виходив із того, що подія у вигляді продажу відповідачем позивачу неякісних продуктів харчування, що не відповідають державним вимогам якості та безпечності, є не доведеною, у зв`язку з чим, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вартості товару, а також суми грошових коштів на відшкодування моральної шкоди. Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду 1 інстанції. Згідно з вимогами ст. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Частиною 2 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що терміни "харчовий продукт", "непридатний харчовий продукт" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Згідно із Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», він регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї. Відповідно до пункту 92 частини 1 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», про безпечність та якість харчових продуктів» харчовий продукт - речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною. До харчових продуктів належать напої (в тому числі вода питна), жувальна гумка та будь-яка інша речовина, що спеціально включена до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки. Пунктом 95 цієї статті визначено, що харчовий продукт тваринного походження це молоко, м`ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною. Оскільки м`ясо свинини є харчовим продуктом, то Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на відносини між сторонами. Частиною 2 статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що оператори ринку зобов`язані: забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу; вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив на здоров`я людини; компенсовувати відповідно до закону шкоду, заподіяну споживачам внаслідок споживання харчового продукту, якщо судом буде доведено причинно-наслідковий зв`язок між цією шкодою і діяльністю та/або бездіяльності оператора ринку, крім випадків установлених законом. Частиною 1 статті 32 зазначеного Закону передбачено, що харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. У випадку надходження доказів щодо шкідливості харчового продукту, незважаючи на його відповідність законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, виробництво та обіг такого харчового продукту має бути зупинено та заборонено. Відповідно до вимог ст. 66 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», відшкодування операторами ринку заподіяної шкоди (завданих збитків) здійснюється в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції", іншими законодавчими актами. Частиною 1 статті 5 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», передбачено, що продукція є такою, що має дефект, у разі коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, у тому числі: 1)представлення продукції споживачеві або користувачеві, включаючи її вигляд, склад, упаковку, маркування та іншу інформацію про продукцію, її споживання, використання та знищення (утилізацію, переробку); використання продукції, яке обґрунтовано можна передбачити; 3)час коли продукцію введено в обіг. Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», потерпілий повинен довести: наявність шкоди; наявність дефекту в продукції; наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою. Частиною 1 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, відповідає її виробник. За змістом п. 4 ч. 1 ст 9 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», виробник не несе відповідальності та звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що дефект в продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів органів державної влади. Згідно ч. 2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Вирішуючи позовні вимоги, суд 1 інстанції правильно врахував, що відповідачем доведено те, що реалізовані ним продукти харчування охолоджене м`ясо, відповідали вимогам державних стандартів щодо якості та безпечності. При цьому, позивач не представив суду доказів на підтвердження факту, що придбане ним м`ясо було неналежної якості до моменту його передання позивачу, як покупцю. Доводи апеляційної скарги, що обов`язок доказування того, що недоліки товари внаслідок порушення Позивачем правил користування товаром або його зберігання покладено на Відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до я. 1 ст. 6 Закону України Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, саме на потерпілого покладений обов`язок доведення: наявність шкоди; наявність дефекту в продукції; наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою. Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачіву разі придбання споживачем непридатного харчового продукту продавець зобов`язаний замінити його на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти. Розрахунки із споживачем у такому разі проводяться в порядку, передбаченому абзацом третім частини сьомої цієї статті. Вимоги споживача розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а щодо технічно складних побутових товарів - після пред`явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Посилання в позовній заяві, що позивач звертався на гарячу лінію магазину варус, але вимоги покупця задоволені не були, також не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції суду не спростовують, а передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів на встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. Перевіривши справу у повному обсязі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у досить повному обсязі з`ясував права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи позивачів та відповідача, надавши їм належну оцінку, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: