Постанова 4824 № 367/1505/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 367/1505/20 Головуючий у суді І інстанції Саранюк Л.П. Провадження № 22-ц/824/6955/2021 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ігнатченко Н.В., суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О., за участю секретаря судового засідання - Войтенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 9 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Буча Бульвар», голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Буча Бульвар» Черкаського Леоніда Юхимовича про зобов`язання вчинити дії щодо надання інформації, в с т а н о в и в: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Буча Бульвар» (далі - ОСББ «Буча Бульвар»), голови правління ОСББ «Буча Бульвар» Черкаського Л.Ю., в якому просив зобов`язати відповідача в особі голови правління Черкаського Л.Ю. надати йому інформацію, а саме: - засвідчені у передбаченому чинним законодавством порядку копії всіх фінансових документів та фінансової звітності ОСББ «Буча Бульвар»помісячно за період з 1 січня 2017 року по даний час; - засвідчені у передбаченому чинним законодавством порядку копії документів про установчі збори ОСББ «Буча Бульвар», а саме копії протоколів, листів голосувань, інших документів, які підтверджують, що збори були проведені з урахуванням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (за період з 1 січня 2017 року по даний час); - засвідчені у передбаченому чинним законодавством порядку копії всіх документів про виконані роботи та діяльність ОСББ «Буча Бульвар» за період з 1 січня 2017 року по даний час, в тому числі акти виконаних робіт, технічні завдання, документи щодо виплати гонорарів, заробітної плати чи фінансування виконавців робіт, документи щодо придбання матеріалів чи устаткування, тощо; - понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 857,96 грн, а також інші судові витрати у зв`язку з цим судовим процесом віднести в рахунок відповідача ОСББ «Буча Бульвар», зобов`язавши компенсувати їх позивачу. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . У серпні 2019 року позивачу випадково стало відомо, що в цьому багатоквартирному будинку створено ОСББ «Буча Бульвар» для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний момент головою правління ОСББ «Буча Бульвар» є Черкаський Л.Ю . Бажаючи реалізувати свої права як співвласника багатоквартирного будинку, передбачені статтею 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та статтею 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирному будинку» відносно отримання інформації щодо діяльності ОСББ «Буча Бульвар», 5 листопада 2019 року позивач звернувся до голови правління Черкаського Л.Ю. із письмовими заявами про надання інформації, а саме: заява № 1/19/2019 від 5 листопада 2019 року про надання всіх фінансових документів та фінансової звітності ОСББ «Буча Бульвар» помісячно за період з 1 січня 2017 року по даний час; заява № 2/19/2019 від 5 листопада 2019 року про надання всіх документів (в копіях) про проведені збори - протоколи, листи голосувань, інші документи, які підтверджують, що збори були проведені з урахуванням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (за період з 1 січня 2017 року по даний час); заява № 3/19/2019 від 5 листопада 2019 року про надання всіх документів (в копіях) про виконані роботи та діяльність ОСББ «Буча Бульвар» (акти виконаних робіт, технічні завдання, документи, які свідчать про виплати гонорарів, зарплатню чи фінансування виконавців робіт, документи, які свідчать про придбання чогось (матеріалів чи устаткування) та інше) (за період з 1 січня 2017 року по даний час); заява № 4/19/2019 від 5 листопада 2019 року про надання всіх установчих документів (в копіях) (статут та усі інші документи) ОСББ «Буча Бульвар» (за період з 1 січня 2017 року по даний час). Надсилання вищевказаних заяв підтверджується копіями квитанцій та копіями описів вкладення у цінний лист. Проте, інформація за вищевказаними заявами на момент пред`явленого даного позову запитувачу надана так і не була з невідомих причин, що порушує права позивача як співвласника багатоквартирного будинку. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 9 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано ОСББ «Буча Бульвар»в особі голови правління Черкаського Л.Ю. надати на ознайомлення ОСОБА_1 фінансові документи та фінансові звітності ОСББ «Буча Бульвар» помісячно за період за період з 1 січня 2017 року по даний час; документи про установчі збори ОСББ «Буча Бульвар», а саме: копії протоколів, листів голосувань, інших документів, які підтверджують, що збори були проведені з урахуванням Закону України «Про особливості права власності у багатоквартирному будинку» (за період з 1 січня 2017 року по даний час); документи про виконані роботи та діяльність ОСББ «Буча Бульвар» за період з 1 січня 2017 року по даний час, в тому числі акти виконаних робіт, технічні завдання, документи щодо виплати гонорарів, заробітної плати чи фінансування виконавців робіт, документи щодо придбання матеріалів чи устаткування, тощо; крім документів, які мають персональні дані членів ОСББ «Буча Бульвар». Вирішено питання розподілу судових витрат у вигляді сплаченого позивачем судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити, з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, виключивши абзац 5 резолютивної частини, а самеформулювання в резолютивній частині рішення «крім документів, які мають персональні дані членів ОСББ «Буча Бульвар». Аргументація апеляційної скарги зводиться до того, що чинним законодавством, зокрема, нормами щодо захисту персональних даних не передбачено обмеження права співвласника багатоквартирного будинку на отримання інформації, що стосується діяльності ОСББ, оскільки останнє є володільцем персональних даних в розумінні Закону України «Про захист персональних даних» і співвласник багатоквартирного будинку не є третьою особою у відношенні до іншого співвласника цього ж будинку. Тому, у випадку отримання ОСББ персональних співвласників у спосіб, передбачений законом, які використовуються в процесі управління та діяльності ОСББ, обмеження доступу по них будь-кого із співвласників є порушенням прав останнього. У зв`язку з викладеним, рішенням суду першої інстанції штучно звужено права співвласника на отримання відповідної інформації, що дає можливість уповноваженим особам ОСББ «Буча Бульвар» для фактичного невиконання судового рішення, оскільки більшість документів, надати які зобов`язано відповідача, містять персональні дані співвласників. Отже, вказівка суду першої інстанції «крім документів, які мають персональні дані членів ОСББ «Буча Бульвар» суперечить нормам Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також фактично унеможливлює право співвласника на реалізацію більшості прав, передбачених вищевказаними нормативно-правовими актами. Отже, за змістом апеляційної скарги позивач оскаржує в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції лише в частині висновків щодо відмови у зобов`язанні відповідача в особі голови його правління надати йому на ознайомлення документи, які мають персональні дані членів ОСББ «Буча Бульвар», ав частині задоволених позовних вимог про зобов`язання вчинити дії щодо надання інформації про діяльність ОСББ це судове рішення не оскаржується сторонами, тому відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Представник ОСББ «Буча Бульвар» - адвокат Українцева К.Л. надіслала відзив на апеляційну скаргу, повністю заперечувала проти її доводів та вимог, посилаючись на положення статті 10 Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і судову практику, зокрема, постанову Верховного Суду від 5 серпня 2020 у справі № 522/9294/16-ц, на яку в апеляційній скарзі також посилається позивач. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, що з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Як зазначав позивач, у серпні 2019 року йому випадково стало відомо, що в цьому багатоквартирному будинку створено ОСББ «Буча Бульвар» для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 8 листопада 2017 року ОСББ «Буча Бульвар» було зареєстроване як юридична особа з основним видом діяльності - комплексне обслуговування об`єктів, а його керівником є Черкаський Л.Ю . Як свідчать матеріали справи, бажаючи реалізувати свої права як співвласника багатоквартирного будинку відносно отримання інформації щодо діяльності ОСББ «Буча Бульвар», 5 листопада 2019 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до правління ОСББ «Буча Бульвар» із письмовими заявами про надання інформації, а саме: заява № 1/19/2019 від 5 листопада 2019 року про надання всіх фінансових документів та фінансової звітності ОСББ «Буча Бульвар» помісячно за період з 1 січня 2017 року по даний час; заява № 2/19/2019 від 5 листопада 2019 року про надання всіх документів (в копіях) про проведені збори - протоколи, листи голосувань, інші документи, які підтверджують, що збори були проведені з урахуванням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (за період з 1 січня 2017 року по даний час); заява № 3/19/2019 від 5 листопада 2019 року про надання всіх документів (в копіях) про виконані роботи та діяльність ОСББ «Буча Бульвар» (акти виконаних робіт, технічні завдання, документи, які свідчать про виплати гонорарів, зарплатню чи фінансування виконавців робіт, документи, які свідчать про придбання чогось (матеріалів чи устаткування) та інше) (за період з 1 січня 2017 року по даний час); заява № 4/19/2019 від 5 листопада 2019 року про надання всіх установчих документів (в копіях) (статут та усі інші документи) ОСББ «Буча Бульвар» (за період з 1 січня 2017 року по даний час). Фактичне надсилання позивачем 6 листопада 2019 року та отримання відповідачем 11 листопада 2019 року вищевказаних заяв підтверджується копіями квитанцій, описів вкладення у цінний лист та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. Суд також встановив, що на всі чотири запити позивача відповідачем була надана загальна відповідь листом від 9 грудня 2019 року, в якому, серед іншого, зазначено про те, що деякі запитувані документи містять персональні (особисті) дані співвласників багатоквартирного будинку, тому їх надання можливе тільки у разі письмового дозволу кожного співвласника. 10 грудня 2019 року рекомендованим лист з відповіддю на запити позивача був направлений на його поштову адресу та отриманий ним особисто 6 лютого 2020 року, що підтверджується матеріалами справи. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Частиною першою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. У статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку. Статтею 1 Закону України «Про інформацію» передбачено поняття терміну інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, а терміну документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. За статтею 5 цього закону передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів утримання документів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Таким чином позивач як співвласник багатоквартирного будинку має право на отримання інформації щодо діяльності об`єднання, однак реалізація такого права не повинно порушувати права, свободи та інтереси інших співвласників, зокрема, в частині отримання конфіденційної інформації щодо їх персональних даних, яка зберігається у відповідача. Так, не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом (частина друга статті 11 Закону України «Про інформацію»). Відповідно до статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо (стаття 29 Закону України «Про інформацію»). Відповідно статті 1 Закону України «Про захист персональних даних» цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів. Приписами статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця. Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про захист персональних даних» володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону. За приписами частини другої статті 14 цього Закону поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. А у частині другій статті 5 Закону № 2297-VI закріплено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. За правилами частин п`ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. За змістом частини шостої статті 6 Закону «Про захист персональних даних» заборонено обробку даних про фізичну особу без її згоди, а пункт 6 частини другої статті 8 цього Закону передбачає, що особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними. Отже, фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, органів держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці. Воля цієї особи виражається у формі надання згоди. Водночас, відмінне за обсягом визначення конфіденційної інформації закріплено у частині другій статті 21 Закону України «Про інформацію», за якою конфіденційною є інформація про фізичну особу незалежно від відповідного її волевиявлення. Так, конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Необхідно враховувати, що порушення особистих прав суб`єкта персональних даних, у контексті практики Європейського суду з прав людини, становлять аспект права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції. Статтею 8 Конвенції кожному гарантовано право на повагу до приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті. У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі. У пункті 85 рішення від 26 березня 2020 року у справі «Центр демократії та верховенства права проти України» (заява № 10090/16), яке набуло статусу остаточного 26 липня 2020 року, Європейський суд з прав людини наголосив, що визначення того, що може становити предмет суспільного інтересу, буде залежати від обставин кожної справи. Суспільний інтерес виникає щодо питань, які впливають на громадськість такою мірою, що вона може на законних підставах цікавитися ними, які привертають її увагу або які значною мірою стосуються її, особливо якщо такі питання впливають на добробут громадян чи життя громади. Це також стосується питань, здатних призвести до значних суперечок щодо важливих соціальних викликів або проблем, про які громадськість бажатиме отримати інформацію. Суспільний інтерес не може зводитися до прагнення громадськості отримати інформацію про приватне життя інших людей або до бажання аудиторії дізнатися сенсацію чи, навіть, до вуайризму. Для того, щоб з`ясувати, чи має документ важливе загальне значення, необхідно оцінити його в цілому з урахуванням контексту, в якому він з`являється. Згідно із вимогами статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (положення статті 5 ЦПК України). Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач звернувся до відповідача за отриманням інформації щодо діяльності ОСББ «Буча Бульвар», яка містить, в тому числі персональні дані співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Проте персональні данні про цих осіб є конфіденційною інформацією та на них розповсюджується відповідний правовий режим, тому суд не вправі був зобов`язувати відповідача, як розпорядника інформації, надавати позивачу запитувану інформацію у тому обсязі, на якому він наполягав. Колегія суддів враховує, що положення статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлює повноваження власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках з управління спільним майном багатоквартирних будинків, так і порядок реалізації таких прав на управління спільним майном. Зокрема, статтею 6 цього Закону визначено, що співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом. Утім, реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників, зокрема, право на недоторканість приватного життя. Разом з тим, при вирішенні спору між ОСОБА_1 та ОСББ «Буча Бульвар», головою правління ОСББ «Буча Бульвар» Черкаським Л.Ю. про зобов`язання вчинити дії щодо надання інформації, судом першої інстанції було фактично задоволено всі заявлені позовні вимоги про надання документів щодо діяльності відповідача за винятком вказівки про те, що документи, які мають персональні дані членів ОСББ «Буча Бульвар» не підлягають наданню для ознайомлення позивачу як конфіденційна інформація, згода на розповсюдження якої не надавалась у встановленому законом порядку. Таким чином відсутні підстави вважати, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції звужено права позивача як співвласника на отримання інформації, яка була предметом судового розгляду. Колегія суддів вважає, що зроблена судом вказівка «крім документів, які мають персональні дані членів ОСББ «Буча Бульвар» не суперечить нормам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ніяким чином не перешкоджає позивачу реалізувати права співвласника багатоквартирного житлового будинку з огляду на саме визначення поняття «конфіденційної інформації про особу» та законодавчо визначений порядок її надання. За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову в оскаржуваній частині, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України не проводиться. Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 9 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України. Головуючий Н.В. Ігнатченко Судді: С.А. Голуб Д.О. Таргоній