Постанова Київський апеляційний суд № 754/15939/20

Справа № 754/15939/20 Апеляційне провадження №22-ц/824/9452/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2021 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., за участю секретаря Сас Ю.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи № 247 міста Києва та її посадової особи ОСОБА_2 , Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та її посадової особи ОСОБА_3 , Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та її посадової особи ОСОБА_4 , Київського Центру соціально - психологічної реабілітації дітей № 1, Служби у справах дітей та сім`ї Київської міської державної адміністрації , Київської міської державної адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправними, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій та бездіяльності протиправними. 22.01.2021 року в підготовчому судовому засіданні відповідач Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація подала клопотання про закриття провадження. Подане клопотання обґрунтовано тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідачі є суб`єктами владних повноважень, що є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, отже вказана справа відноситься до компетенції адміністративного суду. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 травня 2021 року заяву відповідача про закриття провадження у справі задоволено, провадження у вищевказаній справі - закрито. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу вважає незаконною, та такою, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні клопотання відмовити та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до змісту позовних вимог справа випливає з сімейних, цивільних та інформаційних правовідносин ОСОБА_1 щодо захисту сімейних, особистих немайнових прав, права на недоторканність особистого і сімейного життя, свобод та інтересів родини позивача від посягань або порушень, які вчинені установами з владними повноваженнями та їх посадовими особами при відсутності публічно-правового спору, але при наявності спору про право. 08.06.2021 року відповідач Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація направила відзив на апеляційну скаргу вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а ухвалу суду - законною і обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. 08.06.2021 року відповідач Спеціалізована школа № 247 міста Києва направила відзив на апеляційну скаргу вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а ухвалу суду - законною і обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. 09.06.2021 року відповідач Служба у справах дітей та сім`ї Київської міської державної адміністрації направила відзив на апеляційну скаргу вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а ухвалу суду - законною і обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступного: Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що позивач оскаржує дії та бездіяльність суб`єктів владних повноважень, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такою позицією суду першої інстанції. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Тобто публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 693/1140/16-ц зазначила, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Тобто суд повинен з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Такий правовий висновок також закріплений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19). При винесенні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції виходив лише з суб`єктивного складу учасників, що на думку колегії суддів апеляційного суду є неправильним. При цьому навіть суб`єктивний склад в повній мірі не відповідає складу в адміністративній справі, оскільки Спеціалізована школа №247 не є органом владних повноважень. В даному випадку основним критерієм є саме те, за захистом яких прав позивач звернувся до суду. З позову вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом особистих немайнових та сімейних прав, на чому він також наполягав і звертаючись до суду із апеляційною скаргою. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин, якими в цьому випадку є особисті немайнові та сімейні права позивача. За таких умов колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що даний спір відноситься до компетенції судів загальної юрисдикції. Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. На підставі наведеного, враховуючи порушення процесуального закону, допущені при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 травня 2021 рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько