Постанова 4818 № 612/19/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 20 липня 2021 року м. Харків справа № 612/19/21 провадження № 22-ц/818/3893/21 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Кругової С.С., Тичкової О.Ю. учасники справи: позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відповідач: ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 23 березня 2021 року, ухвалене суддею Лобановською С.М., - В С Т А Н О В И В : У січні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позову зазначає, що 09 червня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі встановлених договором. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Свої зобов`язання за договором Банк виконав, надавши відповідачу кредит у вказаному в договорі розмірі. Відповідач зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 03 листопада 2020 року мається заборгованість в розмірі 21 732,04грн., яка складається з: 17 641грн. заборгованості за тілом кредиту; 4 091,04грн. заборгованість за простроченими відсотками, яку Банк просить стягнути. Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 23 березня 2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 09 червня 2010 року в розмірі 17 641грн. та судовий збір в розмірі 1 706грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині рішення суду залишити без змін. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не мав жодних підстав відмовляти Банку у стягненні з відповідача відсотків за кредитом. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи. Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Задовольняючи частково позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що стягненню підлягає лише заборгованість за тілом кредиту, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, та витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» долучені до позовної заяви, не погоджені відповідачем. У заяві позичальника процентна ставка не зазначена. Щодо довідки про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», то позивачем не доведено що вона стосується договору про який йдеться у позові. Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного. Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 09 червня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що дана заява разом із пам`яткою клієнта та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений та згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Відповідно до укладеного договору №б/н від 09 червня 2010 року ОСОБА_1 отримав кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 1 500грн., який у подальшому було збільшено до 20 000грн., на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі встановлених договором. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до яких відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, а також за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів відповідачка зобов`язалася сплатити пеню та штраф, у розмірах, в залежності від виду кредитної картки. Згідно наданого Банком розрахунку станом на 03 листопада 2020 року мається заборгованість в розмірі 21 732,04грн., яка складається з: 17 641грн. заборгованості за тілом кредиту; 4 091,04грн. заборгованість за простроченими відсотками. Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками за кредитом, тому в іншій частині колегією суддів рішення суду не переглядається. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника 09 червня 2010 року відсоткова ставка за кредитом не визначена. Разом з тим, матеріали справи місять погоджену сторонами та підписану відповідачем довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 09 червня 2010 року (а.с.15). Висновок суду, що позивачем не доведено, що довідка про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», стосується договору про який йдеться у позові є помилковим. Як пояснив Банк у своїх письмових поясненнях на Довідці про умови кредитування банком зазначено абревіатуру (внутрішній банківський ідентифікатор активів у програмному комплексі) SAMDN50ОТС003302126. Останній не є номером договору, а відноситься до технічної нумерації активу, використовується тільки у внутрішніх сервісах Банку з метою ідентифікації зобов`язання. Номер SAMDN50ОТС003302126 не відноситься до номеру кредитного договору та рахунку. Більше того, може змінюватись банком у зв`язку з перевипуском карт, відкриттям додаткових рахунків, зміни тарифного плану, підвищення класу карт і т.д., що передбачено умовами договору. Тобто абревіатура SAMDN50ОТС003302126 не належить до номеру кредитного договору, а використовується банком виключно в програмному комплексі як ідентифікатор. В наданій Банком довідці про умови кредитування з користування кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» детально та чітко розписані умови кредитування: пільговий період, процентна ставка, розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи, тощо. Вказана довідка була підписана ОСОБА_1 . Зокрема, ставка відсотків згідно довідки про умови кредитування з користування кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» - 36% на рік (3% на місяць). Отже, під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 36,00 % на рік, яка, як вбачається із наданого Банком розрахунку була змінена, а саме: з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2014 на 30%, з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року, з 01 квітня 2015 року по 26 січня 2018 року 43,2%, з 27 січня 2018 року по 30 липня 2020 року 42%, з 31 липня 2020 року по 03 листопада 2020 року 40,8%. Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України 11 жовтня 2017 року по справі №6-1374цс17 у разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Проте доказів повідомлення боржника про підвищення розміру процентної ставки позивачем не надано. Посилання Банку на Умови та правила надання банківських послуг, які є складовою кредитного договору, колегію суддів не приймаються. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (24 травня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (28 лютого 2018 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про зміну відсоткової ставки за користування кредитними коштами, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Відповідно до частини другої ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Матеріали справи свідчать, що остання перевипущена карта була строком дії до березня 2023 року, тобто 31 березня 2023 року. Відтак, у межах строку кредитування до 31 березня 2023 року відповідач має, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти. Починаючи з 01 квітня 2023 року відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування. Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, тобто з 01 квітня 2023 року. Таким чином, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитним коштами має бути розрахована за період з 01 березня 2020 року (дата виникнення прострочки) по 03 листопада 2020 року (в межах позовних вимог) та лише за первісною відсотковою ставкою визначеною у довідці про умови кредитування з користування кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», а саме 36 % із розрахунку 360 днів у року, яка становитиме 4091,04грн. За таких обставин, саме зазначена сума заборгованості по сплаті відсотків підлягає стягненню з відповідача на користь Банку. Розмір заборгованості за процентами в сумі 4 091,04грн. відповідає розрахунку Банку, наведеного в письмових поясненнях наданих до суду апеляційної інстанції, а також розрахунку Банку, який мається в матеріалах справи та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Згідно п.п.1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладених обставин справи рішення суду в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення відсотків підлягає скасуванню та ухваленню в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 4 091,04грн. Частинам 1, 2, 10, 13 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову на відповідача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Як вбачається з матеріалів справи, що Банком при поданні позовної заяви сплачено 2 102грн. судового збору та за подання апеляційної скарги 3 153грн., усього 5 255грн. Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 255грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» - задовольнити. Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 23 березня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (юридична адреса: вул. М. Грушевського, буд.1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 4 091,04грн. (чотири тисячі дев`яносто одну гривню 04коп.). Змінити розподіл судових витрат: Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (юридична адреса: вул. М. Грушевського, буд.1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 5 255грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.Ю. Тичкова С.С. Кругова