Ухвала КЦС ВС № 295/510/15-ц

Ухвала 16 липня 2021 року м. Київ справа № 295/510/15-ц провадження № 61-10526ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Васіної Світлани Вікторівни, ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Васіної С. В. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2021 року скасовано в частині стягнення судового збору. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2021 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2021 року скасувати у повному обсязі, постанову Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні скарги та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення скарги у повному обсязі. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішення заявник вказує неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, а також те, що висновки судів не відповідають обставинам справи. Вважає, що державним виконавцем надано довідку-розрахунок, у якій розрахунок заборгованості не відповідає дійсності. Зазначає, що районний суд незаконно стягнув з неї судовий збір за подання скарги на дії державного виконавця. Також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України. Крім того, ОСОБА_1 подано до Верховного Суду заяву про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Ураховуючи, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі вимог закону, підстави для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні. Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Васіної Світлани Вікторівни, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 лютого 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2021 року. Витребувати з Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу № 295/510/15-ц. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 02 серпня 2021 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. А. Воробйова Ю. В. Черняк