Ухвала КАС ВС № 260/2642/20
від 15.07.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 15 липня 2021 року м. Київ справа № 260/2642/20 адміністративне провадження № К/9901/25484/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року в справі №260/2642/20 за позовом ОСОБА_1 до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Чопський прикордонний загін) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Чопський прикордонний загін), у якому просив: - визнати протиправним і скасувати наказ начальника 94 прикордонного загону від 26 червня 2020 року №325-ОС про звільнення з військової служби ОСОБА_1 ; - визнати протиправним і скасувати наказ виконувача обов`язки начальника Чопського прикордонного загону від 30 червня 2020 року №329-ОС про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення; - поновити ОСОБА_1 на службі, включити до списків частини, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. 12 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року в справі №260/2642/20. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з військової служби; визнання протиправним і скасування наказу про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення; поновлення на службі; включення до списків частини; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що сержант ОСОБА_1 обіймав посаду старшого техніка - начальника відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби «Великий Березний» І категорії (тип Б). Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якої не входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі). За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності. Водночас передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, Судом не встановлені та скаржник на такі не посилається. Оскільки скаржник, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року в справі №260/2642/20. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур С.А. Уханенко