Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/791/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/791/21 пров. № А/857/9197/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року (головуючого судді Плеханова З.Б. розглянуту у підготовчому судовому засіданні о 11 год. 45 хв. в м. Ужгород час складення повного тексту ухвали не вказано) у справі №260/791/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 09.03.2021 звернувся в суд з позовом до Державного агентства лісових ресурсів України в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 6 від 13.01.2021 «Про результати перевірки державного підприємства «Свалявське лісове господарство». Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду, стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального та матеріального права. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній адміністративній справі, призначено підготовче засідання на 12 квітня 2021 року на 13-30 годин. 06 квітня 2021 року позивач подав заяву до суду про перенесення розгляду справи на 12.04.2021 у зв`язку з пошуком адвоката, який представлятиме його інтереси в суді по даній справі. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року зобов`язано сторони надати суду в строк 7 днів з дня отримання даної ухвали : - Статут ДП «Свалявське лісове господарство» - Наказ (рішення) про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ДП «Свалявське лісове господарство». Зобов`язано відповідача протягом 3 днів з дня отримання даної ухвали надіслати на адресу позивача копію клопотання про закриття провадження, подане суду 19 березня 2021 року докази направлення надати суду. Відкладено підготовче судове засідання на 29 квітня 2021 року на 09-00 годин. Оскаржуваною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду, оскільки позивач в судове засідання повторно не з`явився, хоча в обох випадках був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними матеріалами справи. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Так, частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, підставою для ухвалення процесуального рішення про залишення позовної заяви без розгляду є повторне неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин, за умови належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. При цьому неприбуття в судове засідання позивача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи, і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача належним чином повідомлено, а також сторонами не було заявлено підставне клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд такої без їх участі. Перше таке неприбуття тягне за собою відкладення розгляду справи. Системний аналіз вказаних норм дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що залишення адміністративного позову без розгляду на стадії судового розгляду справи по суті є можливим лише в разі наявності підстав для висновку про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, позивач (представник позивача) без поважних причин не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, за умови неможливості проведення такого засідання за відсутності позивача (неявка перешкоджає розгляду справи). Суд апеляційної інстанції зауважує, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи. Колегія суддів відповідно до матеріалів справи враховує, що 06 квітня 2021 року позивач подав заяву до суду про перенесення розгляду справи на 12.04.2021 у зв`язку з пошуком адвоката, який представлятиме його інтереси в суді по даній справі. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року зобов`язано сторони надати суду в строк 7 днів з дня отримання даної ухвали : - Статут ДП «Свалявське лісове господарство» - Наказ (рішення) про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ДП «Свалявське лісове господарство». Зобов`язано відповідача протягом 3 днів з дня отримання даної ухвали надіслати на адресу позивача копію клопотання про закриття провадження, подане суду 19 березня 2021 року докази направлення надати суду. Відкладено підготовче судове засідання на 29 квітня 2021 року на 09-00 годин. Згідно статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями, повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу. Копію ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року направлено на електронну адресу зазначену позивачем у позовній заяві (аркуш справи 249) та отримано електронний звіт про доставку позивачу (аркуш справи 253), однак в порушення статті 124 КАС України судом не надсилалася повістка про виклик позивача до суду на 29.04.2021, також судом першої інстанції не враховано клопотання від 06 квітня 2021 року про перенесення розгляду справи у зв`язку з пошуком адвоката, який представлятиме його інтереси в суді по даній справі подане до суду на перше судове зсідання. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 справа «Меньшакова проти України» (Заява №377/02) пункт 52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (див., наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)». У справі «Мушта проти України» (Заява № 8863/06) від 18.11.2010 в пункті 32 Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Щодо вимоги апеляційної скарги про стягнення з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, то суд апеляційної інстанції вважає таку безпідставною, оскільки, з врахуванням положень статті 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється судом у випадку повного чи часткового задоволення позову, відмови в позові, тобто при вирішенні справи по суті. За законом ухвалення такого рішення як направлення справи для продовження розгляду, унеможливлює вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції у апеляційного суду немає. Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 317, 320, 321, 322, 328 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №260/791/21 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль